Кохані читачі, спробую перейти до "страшнішого" - до силових законів України, в яких також просвічується "розум народом обраних". Почну з того, що у Кримінальному кодексі України написано ще "ліпше", ніж у попередніх матеріалах цієї "помічної" рубрики. Наприклад, цей кодекс дав, так би мовити, визначення та напрямок розвитку фіктивного підприємництва в Україні. "Стаття 205. Фіктивне підприємництво. 1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона..."

Шановні, прошу звернути увагу на слова в дужках - юридичних осіб. З цього випливає, що фіктивне підприємництво є тільки там, де є юридична особа. З одного боку, то є файно! З другого - висловлюю свою думку, воно може бути і там, де є тільки фізичні люди.

А тепер із кодексу випірну та пірну у Закон України "Про прокуратуру". Там пишуть таке: "Стаття 8. Обов'язковість виконання вимог прокурора. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки..."

Уявімо, що ми законослухняні хлопи і молодиці. І тут нас нагло (невідкладно!), згідно з письмовою вимогою, викликають у прокуратуру.

- Що робити?

Відповідь: перевірити, чи вимога відповідає чинному законодавству. А таку відповідність може встановити лише суд! За рік прийдете до прокурора, якщо відповідає. А як "нє", то "нє"!