Економічна правда проаналізувала звіт НБУ про фінансову стабільність і визначила п’ять найголовніших банківських трендів.
Перший – найбільшу зону ризику формують банки, що перебувають у власності держави. Після націоналізації рік тому “ПриватБанку” частка держави у банківському секторі зросла до 60%. Другий тренд – значно тривожніший. Як виявилося, Україна стала світовим лідером з концентрації у портфелях фінустанов проблемних кредитів. “Ми встановили неприємний для економіки рекорд, в Україні зафіксовано найвищу частку непрацюючих кредитів за всю історію світових спостережень”, – зазначив директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук. За його словами, пікове значення було зафіксовано в липні – 58%. Лідерами з цього показника також є держбанки, частка проблемних кредитів у їхніх портфелях становить в середньому 70%. Головні причини встановлення анти рекорду – незахищеність прав кредиторів, слабка правоохоронна система, корумповані суди.
Тренд №3 – зростання обсягів споживчого кредитування населення. “Після трирічної паузи розпочалося кредитування населення та бізнесу. Відновлення стартувало з роздрібного сегменту. Банки нарощують портфелі кредитів фізичним особам, насамперед, споживчих”, – констатується у звіті. Водночас у НБУ відзначили, що хоча з початку року населення вже позичило в банків понад 20 млрд грн, за рівнем кредитування фізичних осіб Україна й надалі залишається на останньому місці в Європі. Хоча це й не дивно, адже в цьому сегменті зберігаються надзвичайно високі ставки кредитування. Наприклад, за готівковими кредитами банки встановлюють відсоткові ставки від 40% до 120% річних, що свідчить, що українська банківська система все ще “хвора” і далека від нормального функціонування, адже такі високі ставки, по суті, свідчать про те, що одні клієнти платять за тих, які не обслуговують свої кредити.
Четверта позиція – в НБУ вважають, що загалом ситуація в реальному секторі економіки покращилася. “Підприємства генерують достатньо коштів для вчасного обслуговування кредитів, з’являється усе більше привабливих для нового кредитування компаній. За збереження макрофінансової стабільності та прогресу в захисті прав кредиторів варто очікувати пришвидшення зростання нових кредитів бізнесу, насамперед, малому та середньому”, – наголошують в НБУ.
І нарешті останній тренд: відсоткові ставки за депозитами перебувають на рекордно низькому рівні й будуть надалі знижуватися: “Ставки за валютними депозитами населення перебувають на історичних мінімумах, за гривневими – найменші за останні п’ять років. НБУ очікує на значне зниження ставок протягом наступних 12-18 місяців”.
Водночас варто зазначити, що на фоні високих темпів інфляції й так незначний прибуток від депозитів населення фактично з’їдає інфляція. Натомість в НБУ в цьому проблеми не бачать і вважають, що депозит не має бути джерелом доходу українців. “І все б тут було добре, якби тільки і вартість кредитів для населення знижувалась, але фактично зниження ставок зараз працює в одну сторону, що також свідчить про погану якість банківської системи України”, – робить висновок Економічна правда.
Валовий зовнішній борг України станом на 1 жовтня 2017 року становив 117,3 млрд доларів. Як повідомляється на сайті НБУ, з початку року він зріс на 3,26%. Відносно до валового внутрішнього продукту обсяг боргу за 9 місяців скоротився до 111,4% ВВП із 121,9% на початок року.
Держборг України купюрами номіналом 100 доларів – це 770 тонн – такою кількістю позичених грошей можна фізично забити сім залізничних вагонів, підрахували журналісти програми “Гроші” на телеканалі “1+1”. На кожного українця припадає близько 50 тис. грн державного і гарантованого державою боргу, або приблизно 2 тис. доларів. За підрахунками доктора економічних наук Ярослава Жаліла, якщо ділити держборг не на всіх українців, а лише на 10 млн офіційно працюючих, то на кожному, хто сплачує податки, висить кредит у майже 200 тис. грн.