Питання щодо залізничного сполучення з Російською Федерацією зараз розглядається Укрзалізницею і про остаточне рішення буде повідомлено у 2018 році. Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. “Є дві складові – це вантажне та пасажирське залізничне сполучення. Пасажирське – фактично у нас є єдиний російський потяг, який курсує в напрямку Кишинів-Москва та кілька українських поїздів у Крим і на Москву. Після аналізу, проведеного Укрзалізницею, ми будемо готові прийняти урядове рішення відповідного характеру”, – зазначив Володимир Омелян.

Наприкінці листопада в своїй статті в тижневику “Дзеркало тижня” постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим (АРК) Борис Бабін теж озвучував ідею повного припинення залізничного пасажирського сполучення з РФ. Щоправда, тоді обгрунтування необхідності такого рішення було дещо своєрідним. На думку доктора юридичних наук, в такий спосіб вдастся… мінімізувати кількість потенційних українських заручників у Російській Федерації.

“Насамперед маємо рухатися до припинення організованого пасажирського транспортного сполучення з РФ. На жаль, тривалий час після початку конфлікту суспільство було толерантним до масової трудової і соціальної міграції українців у РФ. І залишається толерантним досі”, – зазначив постпред Президента в АРК. Борис Бабін вважає неприпустимим те, що зараз існує “десяток щоденних потягів Укрзалізниці в Москву з усіх регіонів, від Львова до Херсона”.

Дійсно, Україну з країною-агресором досі сполучають дев’ять пасажирських потягів, і ще п’ять транзитних. Як повідомила Укрзалізниця у відповіді на інформаційний запит інтернет-видання Главком, щоденно курсують потяги: Київ – Чернігів – Москва, Одеса – Москва, Кривий Ріг – Дніпро – Москва, Харків – Кременчук – Суми – Москва, Львів – Ковель – Москва. У режимі через день працюють пасажирські потяги Київ – Санкт-Петербург, Харків – Санкт-Петербург, Хмельницький – Жмеринка – Москва, Херсон – Миколаїв – Москва. Також через Україну проходять п’ять транзитних пасажирських поїздів: Кишинев – Москва (три потяги, два з яких формуються у Молдові), Кишинев – Санкт-Петербург, Баку – Харків.

На думку постпреда Президента в АРК, “суспільство, яке заплющує очі на пряме стимулювання своїх громадян до поїздок у РФ, не має морального права щось говорити про заручників Кремля”. “Сьогодні єдиним фактором, який утримує владу від цього вимушеного, болючого, але необхідного кроку, є очікуване широке громадське обурення від такої заборони”, – йдеться в статті Бориса Бабіна.

Нагадаємо, що після анексії Криму в березні 2014 року Державіаслужба України ухвалила рішення про заборону всіх польотів над Кримським півостровом. Пізніше Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) офіційно підтвердила контроль української авіавлади над кримським авіаційним простором. Тим не менше із березня 2014-го по жовтень 2017-го літаки російських авіакомпаній близько 13 тисяч разів порушили повітряний простір України, здійснюючи регулярні рейси на тимчасово окупований півострів.

У відповідь Київ у жовтні 2015 року повністю припинив пряме авіасполучення з Росією. Зараз дістатися з України до Росії та навпаки на літаку можна лише через проміжні аеропорти, найчастіше – в Мінську, Ризі, Стамбулі чи Кишиневі. Для порівняння: до початку збройної агресії РФ між двома державами виконувалося 100-125 авіарейсів на тиждень (!), причому близько 70% пасажиропотоку становили власне українці.

Залізничне сполучення з анексованим Росією Кримом Укрзалізниця припинила наприкінці 2014 року. Тоді ж РФ офіційно заявила, що на рік скасовує всі свої пасажирські потяги до України. Щоб замаскувати таке явно політичне рішення, в Москві заявили, що це нібито “пов’язано з низькою рентабельністю перевезень”. Судячи з усього, рентабельність так і не зросла, оскільки донині жоден російський потяг до України не їде (згадані дев’ять поїздів формуються в Україні та обслуговуються українськими бригадами).

Остання крапля “рейкової війни” – 18 травня 2017 року Укрзалізниця запровадила заборону на вантажоперевезення, зокрема транзит територією України вагонів низки залізничних операторів РФ. Це було зроблено на виконання указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) “Про продовження санкцій, пов’язаних із агресією Російської Федерації”.

Тоді ж у Києві активно заговорили і про повне припинення пасажирського залізничного сполучення з РФ. Приводом для такого рішення називали небажання “Російських залізниць” (РЖД) припинити пасажирські перевезення в Росію із непідконтрольної частини Донбасу, що “порушує суверенітет і територіальну цілісність України”. Дійсно, з окупованого Донецька в російський Таганрог щодня ходить електричка, квиток на яку коштує буквально копійки (17 російських рублів, тобто 7,8 грн). Для багатьох жителів так званої “ДНР” цей потяг – один із символів підтримки РФ “русского мира”.

Однак тоді врешті-решт від такого радикального кроку вирішили утриматися. Як пояснив російському виданню “Комерсант” колишній заступник міністра транспорту України Олександр Кава, хоча за останній рік Укрзалізниця й зафіксувала зниження пасажиропотоку залізничним транспортом між Україною і Росією більш ніж на 60%, тим не менше він налічує майже 2 млн осіб на рік. Крім того, п. Кава визнав: “Це дуже вигідні для України перевезення, адже вони відбуваються потягами українського формування. Ціна приблизно в чотири рази вища за внутрішньоукраїнський тариф”. Скажімо, на потяг сполученням Харків – Санкт-Петербург квиток у плацкартний вагон коштує приблизно 100 доларів США, у купе – 150 доларів.

Що ж станеться, якщо Київ таки прийме рішення повністю зупинити пасажирське залізничне сполучення з РФ? Очевидно, що найбільше виграють так звані маршрутники – приватні підприємці, які здійснюють автотранспортні перевезення в Росію з прикордонних українських міст: Чернігова, Харкова, Сум.

Ще один потенційний вигодонабувач – білоруська авіакомпанія “Бєлавіа”, яка налагодила авіаційне сполучення України з Росією через Мінськ після заборони українською владою прямих рейсів до РФ. Лише з початку 2017 року “Бєлавіа” збільшила пасажиропотік приблизно на 30%, розповів агентству “Балта” заступник гендиректора компанії з маркетингу і зовнішньоекономічної діяльності Ігор Чергінець. За його словами, частка транзитних пасажирів за підсумками 2016 року на регулярних рейсах “Бєлавіа” склала близько 50%, і авіакомпанія подолала рубіж 1 млн пасажирів.

Наразі остаточне рішення про припинення пасажирського залізничного сполучення з РФ не прийнято. Єдине, що може тішити – Москва зазнала в “рейковій війні” чималих збитків. Мова про невеличку ділянку залізниці на території України (довжина – 37 км), якою раніше російські потяги курсували із Санкт-Петербурга та Москви до Кисловодська, Анапи, Новоросійська та Адлера. РФ була змушена збудувати обхідну колію (довжина – 137,5 км) територією Воронезької та Ростовської областей. Обійшлося це “задоволення” в 56 млрд рублів (956,7 млн доларів США).