Віднедавна міністерства та інші органи державної виконавчої влади позбавлені права оприлюднювати статистичні дані про свою діяльність із власної  ініціативи

На діяльність уряду, як головного координатора зусиль виконавчої гілки влади у подоланні кризи, знову опустилася щільна завіса утаємниченості. Щобільше, відомий і конкретний ініціатор впровадження одіозного рішення, яке, м'яко кажучи, не надто личить відкритому демократичному суспільству.

Щоб не боліла
голова у дятлів

Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко ще 15 квітня  на черговому засіданні Кабміну вирішила засекретити статистичні дані про діяльність міністерств та інших органів державної виконавчої влади. Відтепер, аби те чи інше урядове відомство оприлюднило аналітичні відомості про стан речей у своїй царині, воно мусить мати на це дозвіл або самого прем'єра, або його першого заступника.

І це правильно. Навіщо дратувати народ неприємними звістками? Та ще й під час кризи. До речі, в цьому сенсі кроки Юлії Володимирівни є цілком послідовними. Можна пригадати  минулорічні закиди, що вона приховує реальну інформацію про кризу. Тоді, щоправда, прем'єр пояснювала це запобіганням панічним настроям серед населення. Мовляв, не знатимуть люди про економічну біду, - легше її переживатимуть.

Остання новація Юлії Володимирівни щодо обмеження кола осіб, які мають право на відповідну інформацію, можливо, особливої уваги й не привернула. За винятком коротеньких повідомлень у ЗМІ, які з'явилися того ж дня. Журна­лісти, либонь, відразу відчули негативні наслідки урядового розпорядження, особливо, коли від цього залежатиме здобуття інформації, необхідної для виконання професійних обов'язків. Але цього тижня до справи долучився й Секретаріат Президента.

Перший заступник його голови Олександр Шлапак взагалі зауважив, що уряд свідомо приховує важливу для суспільства інформацію. А для того, аби не бути голослівним, навів кілька прикладів.

Що побачили
на Банковій?

Отже, за словами заступника голови СП, ще 24 лютого Держказначейство (свого часу Олександр Шлапак його очолював) не оприлюднило на своєму сайті відомостей про виконання дохідної частини бюджету. А з 3 квітня (мабуть, передбачаючи відповідні дії пре­м'єра - "Пошта") взагалі припинило надавати інформа­цію про залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР).

Олександр Шлапак наголосив, що підвідомчі Кабміну органи перестали надавати оперативну інформацію навіть Президенту. Мовляв, із 31 березня він не отримує щоденних відомостей про виконання бюджету. А 27 квітня те ж Держказначейство не надало звіту про виконання держбюджету за перший квартал. До того ж не тільки главі держави, а й парламенту. Певно, аби лік­ві­дувати інформаційний пробіл, заступник голови Секретаріату Президента  навів деякі показники, які Кабмін не бажає розголошувати. Тож невиконання загального фонду держбюджету у першому кварталі становило близько 1 млрд грн.

Проте зауважимо, що деякі таємниці Держказначейства таки стали відомі. І без Секретаріату Президента. На прохання одного із друкованих видань голова Держказначейства Тетяна Слюз назвала суму поточного залишку коштів на Єдиному казначейському рахунку.

Керувати можна
й руками, але краще головою

Голова, до речі, розповіла значно більше, ніж може здатися на перший погляд, якщо брати до уваги лише цифри. Можна вималювати цікаву картину керування і  фінансами, і економікою країни у так званому "ручному режимі".

Позитивне сальдо Єдиного казначейського рахунку на 28 квітня становило 1,7 млрд грн. Це свідчить про його критичний стан, адже вихідне сальдо рахунку було меншим лише у середині березня (1,6 млрд грн). Для порівняння: у січні  плюсове сальдо було у 6,2 млрд грн, а на 1 квітня - 4,6 млрд.

Тож нинішні цифри свід­чать, що гроші з рахунку казначейства використовуються для звичайного латання "дір" держбюджету. Тим паче, що ще у листопаді минулого року Каб­мін дозволив у разі необхідності фінансувати видатки загального фонду держбюджету на рахунок ЄКР. Такі ж преференції отримав і Пенсійний фонд з його багатомільярдним (у 13 млрд грн) цьогорічним дефіцитом. І Держказначейство цей дефіцит регулярно покриває.

До того ж  уряд рекомендував Казначейству надавати авансові платежі НАК "Нафтогазу" для розрахунків за ім­порт­ний газ. Щоправда, у компанії, на відміну від уряду, для якого головне, щоб було з чого витрачати, розуміють, що вдаватися до такого кроку можна лише за справді форс-мажорних обставин.

А щодо утаємничення інформації для широкого загалу, то в уряді вважають таке рішення намаганням... упорядкувати роботу зі статистикою. Словом: аби спокійно спати - краще менше знати. Якщо ти не прем'єр-міністр. Він має знати все. А кожен з нас може стежити  за реальною статистикою на прилавках крамниць. За цінниками...