Іноді трапляється, що в помешканні, де проживають батьки, прописані діти, але насправді вони не мешкають там уже багато років. У такому випадку дохід дітей не береться до уваги під час розрахунку розміру субсидії, інформує прес-служба Кабінету Міністрів. Визначальним є рівень доходів осіб, які фактично живуть у будинку.

Оформляючи субсидію, необхідно в декларації про доходи в розділі “склад сім’ї” вказати родичів, котрі зареєстровані, але не проживають з отримувачем субсидії. Водночас треба подати заяву з проханням розглянути на засіданні комісії питання про нарахування субсидій на фактичну кількість людей, які живуть у помешканні, і надати документ, що підтверджує факт не проживання відповідної особи за відповідною адресою – зокрема, довідку з місця роботи, довідку про навчання, про перебування на лікуванні тощо.

На підставі заяви управління соціального захисту населення спрямовує в помешкання заявника державного соціального інспектора, який на основі перевірки складає акт. Після цього орган соцзахисту готує подання в комісію, що приймає остаточне рішення щодо призначення субсидії.

До слова, громадяни України, які не змогли оформити субсидію через відсутність офіційної прописки в помешканні, але проживають там і сплачують рахунки за комунальні послуги, можуть скористатися безповоротною допомогою на підставі договору оренди житла, інформує сайт teplo.gov.ua Відповідний договір не потрібно завіряти в нотаріуса, достатньо лише підписів власника житла та орендаря. Такий документ є офіційним підтвердженням права на субсидію, і його повинні брати до уваги місцеві органи соціального захисту населення. Нагадаємо, що українці із заборгованістю за оплату комунальних послуг, не мають права на субсидію.

Крім цього, урядовці виступають за справедливе призначення субсидій. “Неофіційні доходи отримує чимало українських домогосподарств. Нічого не сплачуючи в держбюджет України, недоброчесні громадяни хочуть отримати допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг – субсидію – в максимальному розмірі. Донедавна таку допомогу їм надавали. Це несправедливо щодо людей, які працюють офіційно, чесно сплачуючи державі податки. За обсягом субсидія, скажімо, скромної вчительки, яка важкою, напруженою працею заробляє гроші і платить податки, може бути меншою, ніж тих, хто не декларує жодної копійки, але при цьому споживає газ і світло”, – інформує Урядовий портал.

Тож відтепер кожному безробітному українцеві працездатного віку, який не служить в армії, не вчиться, субсидію оформлятимуть на базі двох прожиткових мінімумів (з 1 травня 2017-го – 3248 гривень), а не одного як раніше. Передбачається, що таким чином держава вирівнює соціальну справедливість між тими, хто справді потребує підтримки в оплаті житлово-комунальних послуг, і тими, хто, начебто, не працює, але доходи отримує. Водночас заяви на субсидію від тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах, комісія розглядатиме окремо. В разі підтвердження складності обставин встановлюється допомога в оплаті житлово-комунальних послуг з урахуванням одного прожиткового мінімуму – 1624 гривень. В уряді зазначають: у такий спосіб Україна бореться з тіньовою економікою і прихованою зайнятістю, стимулюючи людей до праці та офіційного працевлаштування.

Нагадаємо, до 1 вересня українці можуть подати до органів соцзахисту заяви на відшкодування зекономлених субсидій. Однак це стосується лише помешкань, де встановлений опалювальний котел. Згідно з рішенням уряду, монетизації за результатами попереднього опалювального сезону підлягає економія природного газу в еквіваленті вартості 100 кубометрів. Максимальна сума коштів, які можна отримати за зекономлений обсяг блакитного палива, – близько 700 гривень. У Міністерстві соціальної політики планують, що компенсації за зекономлені субсидії розпочнуть виплачувати в кінці жовтня – на початку листопада 2017-го. Зі слів очільника Міністерства Андрія Реви, для цього знадобиться щонайбільше 1,3 мільярда гривень.

До 20 грудня 2017-го в Україні планують створити реєстр отримувачів житлових субсидій. Оскільки громадяни для призначення субсидії надають органам соціального захисту населення право опрацьовувати їхні персональні дані, а інформація про доходи має обмежений доступ, реєстр субсидіантів матиме закритий характер із обмеженим доступом та не прив’язуватиметься до жодної іншої системи – наприклад, митної служби чи поліції.