“Основна мета закону – перехід на стовідсотковий облік споживання теплової енергії, гарячої та питної води за допомоги лічильників, що не дозволить перекласти на пересічного громадянина наднормативні втрати монополістів і закладе принцип, згідно з яким кожен буде оплачувати тільки ті обсяги комунальних послуг, які він фактично спожив”, – заявив, представляючи в червні законопроект у Верховній Раді, народний депутат Віталій Сташук. З його слів, завдяки виконанню норм цього закону Україна зможе відійти від “релікту радянської епохи” – норм споживання енергоносіїв.

Зараз рахунки за опалення формуються за кількістю квадратних метрів, які теоретично мали б обігрівати батареї. Реальна температура в квартирі, будинку чи офісі значення не має – прилади централізованого обігріву (тобто батареї) можуть бути ледь теплі, але платити доведеться так, ніби на вулиці мінус 20 градусів. За різними методиками в ці рахунки вкладається приблизно 20-30% понаднормових втрат, які ніким не обліковуються і тягар яких перекладається на споживача. Тобто українці платять у тому числі за теплоносій, який витікає із дірявих труб або через недосконалу ізоляцію банально гріє асфальт.

“Запровадження цього закону дає нам змогу вперше за часи незалежності вмотивовано споживати тепло більш раціонально. Ми говоримо про те, що Україна обрала європейський шлях розвитку. А як ми знаємо, всі європейці ведуть дуже жорсткий облік спожитих ресурсів, щоб не переплачувати і не витрачати жодної зайвої копійки”, – каже співавтор законопроекту, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Олександр Кодола.

“Це довгоочікувана подія для українців. Завдяки обліку населення платитиме лише за спожиті ресурси, а не за нормами. Крім цього, облік дозволить контролювати ефективність реалізації заходів з енергоефективності. Все це сприятиме зменшенню витрат споживачів на оплату комунальних послуг”, – пояснює голова Держенерго­ефективності Сергій Савчук.

Основна дискусія в залі парламенту під час голосування розгорнулася навколо питання про те, хто (оператор чи споживачі) повинен платити за встановлення лічильників. Підсумок – усі лічильники повинні встановити місцеві теплоенерго і водоканали. Але далі – суттєва поправка: “витрати на установку, заміну і обслуговування вузлів обліку (лічильників), які понесе оператор мереж, будуть відшкодовуватися за рахунок споживачів”. Тобто “на лічильник” (хто не пам’тає – термін з бандитських 1990-их, який означає, що людина вже винна гроші, хоча нічого ні в кого не замовляла) поставили мешканців практично всіх багатоквартирних будинків.

Очевидне одне: платити українці будуть із власної кишені. “ООН визнало, що більш ніж 60% населення України живе за межею бідності. З огляду на це перекладати з монополіста обов’язок сплачувати за встановлення будинкових лічильників на мешканців – просто жах”, – обурювалася в ефірі програми “Перші про головне” на телеканалі ZIK народний депутат Олександра Кужель.

“За цим законом, у під’їздах створюватимуть “колгоспи”. Після встановлення будинкових лічильників люди повинні будуть сплатити вартість не тільки самого лічильника, але й його подальшого обслуговування та ремонту”, – пояснив ще один народний депутат Вадим Івченко.

Інша пересторога – добряча корупційна спокуса. В Україні є лише кілька підприємств, які виготовляють прилади обліку теплоносія та лічильники води. Вочевидь, комунальники монтуватимуть не всі підряд, а лише ті, на які отримають добро в уряді. Не виключена ситуація, що сертифікат можуть одержати одна-дві фірми, які зароблять на цій оборудці величезні гроші, “занісши” попередньо в Кабмін потрібну суму.

фото: lisky.org.ua

Ще один важливий нюанс. Наразі мовиться про встановлення лічильників для будинкового обліку споживання теплової енергії (лічильники води давно стоять у більшості українських квартир). За таких умов неможливо вести мову про те, що “кожен споживач оплачуватиме тільки ті обсяги комунальних послуг, які фактично спожив”. У реальності кількість теплоносія обраховуватиметься в підвалі, де труба входить із фундаменту в будинок. Це означає, що мешканці платитимуть не тільки за обігрів своєї квартири, але й за сходові майданчики, підвали та горища.

Тим часом в Україні давно триває суперечка навколо встановлення індивідуального (автономного) опалення в окремо взятих квартирах. У цьому випадку дійсно можна говорити про те, що кожен платитиме виключно за ту кількість теплоносія, яка зайшла в його помешкання. Водночас для комунальних теплоенерго – це страшний сон! По-перше, клієнти “втікають” до конкурентів (або облгазів, або обленерго, залежно від вида палива для системи), по-друге, кожен клієнт отримує можливість на власний розсуд регулювати кількість теплоносія (залежно від температури за вікном) та відповідно самому вирішувати, скільки платити.

Затверджені в Україні “Правила з надання послуг із централізованого опалення” містять такий дозвіл, водночас у Законі України “Про житлово-комунальні послуги” прописана низка вимог, які це унеможливлюють. Головна з них – встановлення автономного опалення в окремо взятій квартирі нібито “призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення”.

Цікаву ситуацію свого часу описав сайт Україна комунальна. Кілька років тому в Кривому Розі кілька сотень власників квартир встановили індивідуальне опалення за “бізнес-моделлю” – деякі місцеві компанії, використовуючи принцип “формально-юридично не заборонено”, надавали посередницькі послуги, готуючи всім охочим необхідний пакет документів з усіма необхідними дозволами.

А потім, як кажуть, мишоловка закрилася. Після команди з Києва керівництво міста заявило, що до видачі дозволів не має жодного відношення, мовляв, “мокрі печатки” міськвиконкому на дозвільних документах підроблені. Місцева тепломережа одразу завалила суди позовами до “автономщиків” про стягнення платежів у повному обсязі за весь період функціонування автономних систем опалення. Тобто люди заплатили фірмам за документи, власним коштом встановили автономне опалення, платили за нього, а потім отримали ще й додаткові платіжки за те саме тепло.

Тепер українців зобов’я­зали “скинутися” на лічильники, які нараховуватимуть гроші за обігрів сходів і горищ. Причому подітися нікуди: згідно із законом “Про комерційний облік комунальних послуг”, у разі відсутності в житлових будинках приладів обліку “постачальникам буде заборонено надавати послуги”. Тож заплатять усі…