Денис Дрозд, директор ТзОВ "Українська тендерна система", про нестандартні бізнес-пропозиції в часи кризи й те, як можна повернути депозит із проблемного банку

Деякі підприємства страшне слово "криза" вибило з колії, а їх працівників змусило затягнути паски. Однак інших скрут­ні часи спонукали не до відчаю, а до... креативу в підходах до бізнесу та пошуку нових шляхів заробляння грошей. Одним із таких креативних проектів став Інтернет-портал "Біржа депозитів".  У ньому успішно поєдналися й соціальна спрямованість, і бізнесова скла­дова.

- Як у вас виникла ідея ор­ганізувати біржу депозитів?

- Коли в Україні почалися проблеми з банками, на деяких фінансових форумах країни активно обговорювали, як отримати свої депозити. З'явилася думка, що це можна робити за допомогою взаємозаліків, але інформація була абсолютно не структуризована, тому ми вирішили цим зайнятися. Таким чином на основі "Української тендерної системи" з'явився ще один проект - біржа депозитів. На сьогодні на сайті нашої біржі вже є більше шести тисяч заявок і ще три тисячі поки що знаходяться у нашій внутрішній базі. Біржа депозитів - наш останній проект. Наступного місяця плануємо запустити бартерну біржу: багато компаній зараз не можуть проводити тендерів, оскільки не мають реальних грошей, але вони готові розрахуватися металом, будівельними матеріалами тощо. Бартерний обмін дуже актуальний для компаній, коли живі гроші - велика проб­лема. "Українська тендерна сис­тема" - бізнес-портал із багатьма нестандартними пропозиціями. Ми створюємо біз­нес-майданчики, які зараз за­требувані. Наприклад, невдовзі плануємо об'єднати біржу депозитів і заставного майна.

- Як діє біржа депозитів?

- Біржа працює дуже просто. Наприклад, у когось є 10 тисяч доларів депозиту в певному банку, а в когось - кредит на 10 тисяч доларів у тому ж банку. Одна особа не має повної суми, щоб заплатити кредит, а інша - не може забрати депозит. Тоді власник кредиту може звернутися до власника депозиту і перекупити в нього цей депозит, тобто переоформити депозит на позичальника. Таким чином за домовленістю з банком і за системою взаємозаліків цей депозит перекриває кредит. До того ж депозит вартістю 10 тисяч доларів купується, наприклад, за вісім тисяч доларів. Вигода очевидна - позичальник зекономив дві тисячі, а власник депозиту отримав гроші, які не міг забрати з банку. Такою є стандартна схема. Однак сьогодні банки дозволяють здійснювати процедуру взаємозаліків лише з проб­лемними позичальниками. Якщо люди просто хочуть зекономити, банку це нецікаво. Тому ми орієнтуємося на проб­лемних кредиторів. Наприклад, ви взяли в кредит машину і не можете більше виплачувати її вартості. Але розумієте, що віддавши машину банку, ви не зможете повернути всю суму кредиту. Тому ви можете обміняти цю машину на депозитні гроші, які лежать у цьому ж банку. Ви більше не маєте проблем із банком, банк не має проблемного позичальника і зобов'язань за депозитом, а людина, яка не могла забрати депозит, отримала машину. Це сьогодні найбільш стандартна схема, вона діє у 30-40% всіх операцій з купівлі депозитів. Трапляється і так, що в обмін на депозит люди пропонують не заставне майно. Наприклад, особа брала в кредит квартиру. Залишок за кредитом становить 20 тисяч доларів, але в клієнта виникли проблеми з роботою. Водночас він має ще машину. Клієнт може запропонувати купити депозит на 20 тисяч доларів у обмін на не заставну машину.

- Ви - єдиний посередник між людьми, які хочуть продати і купити депозит. Скільки коштують ваші послуги?

- Ми працюємо з сумами від 180 тисяч гривень чи від 20 тисяч доларів. Якщо йдеться про менші суми, на сайті прос­то публікують оголошення з контактними даними людей. Люди самі шукають собі пару, домовляються тощо. Коли взаємозалік відбувся, клієнт просто телефонує до нас і ми знімаємо його оголошення з сайту. Це нічого не коштує. Якщо йдеться про суми більші 20 тисяч доларів і особа звертається до нас із проханням знайти пару, ми протягом трьох тижнів напрацьовуємо максимум пропозицій: обмін на живі гроші, машину, нерухомість тощо і подаємо всі можливі варіанти. Якщо жоден не підійшов, просто публікуємо контактні дані на сайті без жодної оплати. Якщо якийсь варіант підійшов, ми юридично супроводжуємо цю операцію, і це коштуватиме по 2,5% вартості кожній стороні. На цьому ми і заробляємо. Щодо дріб­них контрактів, то тут наша функція є більш соціально спря­мованою. До речі, приблизно 60-70% звернень саме щодо невеликих депозитів. Такі біржі знижують паніку серед населення. Якби зараз не було можливості такого обміну, всі би стояли біля банків із пікетами. А так люди потроху вирішують свої проблеми.

- Скільки осіб уже скористалися можливістю обміну депозитів?

- Складно сказати точно, адже важко відстежити, скіль­ки договорів уклали без нашої участі. За приблизними підрахунками, не менше 30% осіб, які розміщують повідомлення на нашому сайті, знаходять собі пару. Купівля депозиту - це стандартне переуступлення прав та обов'язків. Можна укладати звичайний двосторонній договір, але банк має право не провести ваш вза­ємозалік. Тому ми рекомендуємо укладати тристоронній договір, де однією зі сторін є банк.

- Які банки сьогодні у най­складнішому становищі й де найдешевший коштують депозити?

- Перша трійка - це банки "Надра", "Укрпромбанк" і "Київ".

- Ви працюєте лише в Києві чи по всій Україні?

- Поки що ми зосередили свою роботу в Києві. Але зараз відкриваємо і низку представництв по всій Україні. Це в основному юридичні компанії або фінансові посередники, які вже мають досвід роботи. Нещодавно в нас на сайті з'явився поділ за містами та областями. Готуємося до початку роботи в Криму, Дніпропетровську, Запоріжжі, Закарпатті, Івано-Франківську, Львові.

- З якими банками найважче домовлятися?

- Найскладніше сьогодні працювати з банком "Надра". Якщо пробує домовитися проб­лемний кредитор, це трохи легше. Але, як свідчить практика, навіть у них є проблеми у переговорах з цим банком. Більш охоче співпрацюють "Укр­промбанк", "Родовід", "Біг енергія". Добре співпрацювати з банками, де немає тимчасової адміністрації.

- Чи маєте конкурентів на цьому ринку?

- Ми були першими, але сьогодні є вже близько десяти подібних бірж, однак вони мають суттєво менші бази. В основному це лише інформаційні портали, які не надають жодних консультацій чи юридичних послуг. З деким ми намагаємося співпрацювати, а не конкурувати. Адже наш проект має і значну соціальну складову, тому краще об'єднатися для допомоги людям.

- Чи звертаються до вас юридичні компанії?

- Мабуть, 30% від усіх звернень - це заявки власне юридичних осіб. В юридичних осіб зараз є велика проблема - заморожені поточні рахунки, наприклад, у банку "Надра". Вони можуть ними розпоряджатися лише в межах банку. Тому є практика купівлі поточних рахунків і погашення кредитів. Сьогодні активізується максимальний грошообіг у межах одного банку. Можливість обміну між юридичною і фізичною особами є, але поки що таких запитів не надходило.