Незважаючи на глобальну економічну кризу, попри всі очевидно-негативні наслідки не тільки для світової фінансової системи назагал та її складових зокрема, рух грошей, звісно, не припинився.  Навіть в економічно не дуже  розвинутих країнах, які, незважаючи на тимчасові (на чому наголошується офіційно), але, по суті, перманентні труднощі, й надалі впевнено йдуть обраним шляхом до "світлого капіталістичного майбутнього". Точніше,  до остаточної і безумовної перемоги інтересів власників над сподіваннями на поліпшення життя для усіх інших - тих, хто грошей не має.

Україна тут - не виняток. Великі гроші без особливого впливу на реальне поліпшення стану справ у економіці держави обертаються у нас і надалі. Хоча наші великі бізнесмени, певно, зважаючи  на постійну нестабільність політичної ситуації в країні, давно віддають перевагу тому, щоб вони оберталися деінде. А якщо ж гроші повертаються на рідні терени, то вже лише у вигляді іноземних інвестицій. Зазвичай із офшорних зон. Хоча бувають і винятки із офшорної практики.

Все поділити?

19 березня збори акціонерів Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату  вирішили виплатити собі чесно зароблені дивіденди. Небагато-немало - 2 млрд грн. Ще б пак, загалом за минулий рік ГЗК отримав 4,7 млрд грн прибутку. Адже тоді у світі був підвищений попит на продукцію металургійних підприємств, і вони, точніше - їхні власники, заробили на цьому чималі гроші.

А вже через день з'явилося схоже повідомлення й про інше підприємство "Метінвест" - Харцизький трубний завод. Там акціонери теж вирішили скерувати на виплату дивідендів практично всі сто відсотків прибутку - понад 1 млрд грн.

Подія спричинила неабияке пожвавлення у "металургійному світі". Не тільки через беспрецедентне для кризових часів проголошення відповідних виплатних намірів і в таких сумах. Адже прес-служба холдингу наразі не коментувала, чому компанія, замість ло­гічного реінвестування грошей у виробництво, вирішила ви­платити дивіденди. Хоча експерти у цій галузі майже одностайно висловилися, що холдингу знадобилися "живі" гроші на придбання нових активів. Адже  фактично виплата дивідендів акціонерам згаданих підприємств - це не що інше, як придбання готівки ком­панією "Метінвест", яка і є основним власником цих акцій.

Засвідчує перспективу ку­півлі "чогось нового" і те, що ни­ні, особливо зважаючи на загальносвітову кризу, зокрема, і па­діння попиту на продукцію металургії, багато під­приємств галузі відмовляється від розпо­ділу отриманих прибутків. Наприклад, акціонери "Мотор Січ" або "Запоріжсталі" прибутки за минулий рік скерували на реінвестування виробництва. А дивідендів можна почекати - доки ситуація не покращиться.

Гроші краще вкладати в Америку

Інформація про наміри холдингу "Метінвест" придбати додаткові активи у Сполучених Штатах зринула ще минулого року. Зокрема, у жовтні 2008-го інвестиційна компанія "Ренесенас Капітал" із посиланням на американські ЗМІ повідомила, що  холдинг Рината Ахметова має намір придбати за 2,5 млрд дол. шахту "United Coal", що видобуває коксівне вугілля у Північній Америці. Проте уточнювалося, що угоду укладено ще перед погіршенням ситуації на світових ринках. Тоді інформацію в холдингу не підтвердили, але й не спростували. Мовляв, надавати відомості про це зарано.

Були повідомлення й про можливу купівлю "Метінвестом" металургійного комбінату в Болгарії.

Одну з причин того, що холдинг вирішив перевести величезні гроші в готівку, експерти пов'язують ще й з тим, що гроші могли знадобитися для під­тримки ліквідності компанії. Адже, за деякими даними, борг "Метінвесту" перед кредиторами на кінець минулого року становив теж близько 2,5 млрд дол.

Але можливий ще один варіант: холдинг виводить зі згаданих підприємств готівку, бо вона йому в такому обсязі нині просто не потрібна - в металургії спостерігається загальне падіння виробництва, і як довго воно триватиме, наразі від­повісти важко. Тенденція ж до акумулювання готівкових коштів у кризових умовах відчутна всюди. Особливо серед тих, хто кошти мав і до того.

Адже найліквідніший актив сьогодні - це власне гроші. Тим паче - завжди може з'явитися вигідна пропозиція щодо придбання чогось. Та й Україну, ймовірно, очікуватиме нова хвиля приватизації ще непроданих об'єктів, серед яких є і "ласі шматочки". Український великий капітал очікує своєї чергової весни.