Українці стануть вдвічі багатшими

Кабінет Міністрів 26 жовтня затвердив і передав на розгляд парламенту проект змін до Податкового кодексу України, над якими останні чотири місяці працювала робоча група урядовців, нардепів, представників бізнесу, громадськості та експертів на чолі з Міністерством фінансів. Оновлення податкового законодавства відбувається паралельно із затвердженням проекту держбюджету на наступний рік, адже рівень надходжень до головного кошторису країни безпосередньо залежить від сплати податків.

У Кабміні вважають: найбільший відсоток хабарництва – у сфері оподаткування, тому ключовим завданням податкових новацій є подолання корупції. На думку урядовців, це мало б пришвидшити економічне зростання країни, що, своєю чергою, дозволить збільшити дохідну частину державного бюджету, відповідно – і соціальні стандарти. Сенсацією стала заява прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, який на засіданні уряду анонсував підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму до 3200 гривень уже з початку наступного року.

Покращення вже зараз

Цього тижня під час засідання Національної ради реформ Президент України Петро Порошенко наголосив: детінізація вітчизняної економіки, зменшення тиску на платників податків збільшить притік інвестицій і приріст дохідної частини державного бюджету, що власне й дозволить із 2017 року суттєво підвищити соціальні стандарти. З його слів, українці вже зараз мали б це відчути. Як заявив глава держави, у зв’язку зі зниженням єдиного соціального внеску (ЄСВ) з початку 2016 року до 22% підвищення зарплат має становити щонайменше 20-30%.

Наразі із зарплати кожного українця вираховують 18% податку на доходи фізичних осіб та півтора відсотки військового збору. Ще 22% загального обсягу оплати праці в якості ЄСВ сплачує кожен суб’єкт підприємницької діяльності. Зі слів Петра Порошенка, згідно зі змінами до податкового законодавства на наступний рік, кількість і розмір ключових податкових ставок залишаться без змін.

Вийти з тіні

“Створення інвестиційного клімату – питання життя і смерті для України. Ми не можемо й не будемо жити тільки траншами від МВФ, Світового банку, макрофінансової допомоги від ЄС. Допомога іноземних кредиторів лише створює фінансову подушку для проведення реформ, ключова оцінка ефективності яких вимірюється кількістю прямих міжнародних інвестицій, коли інвестори підтримують нас доларом, фунтом, євро та гривнею. Разом із цим не варто забувати про вітчизняних інвесторів”, – сказав глава держави, зазначивши, що Україна піднялася з 83-го на 80-те місце в рейтингу легкості ведення бізнесу від Світового банку Doing Business.

Для вільного дихання вітчизняної економіки, виведення її з тіні, створення сприятливих умов розвитку підприємництва уряд планує в наступному році підвищити якість адміністрування податків, відповідно, спростити податкову систему і зменшити тиск на бізнес. Ці фактори мають збільшити рівень довіри до влади, відповідно – обсяг сплачених податків. Зокрема, передбачається комплексна реформа Державної фіскальної служби (ДФС). Щоб позбавити ДФС можливостей для зловживань, її хочуть реорганізувати у сервісну службу, забравши функцію адміністрування податкових баз. Вона залишиться їх основним користувачем без прав зміни функціоналу та ручного втручання в алгоритми функціонування. Адміністрування всіх баз даних планують передати Міністерству фінансів.

Передбачено створення єдиного реєстру платників податку на додану вартість. При цьому Державну фіскальну службу зобов’яжуть публікувати всю інформацію про заявки на відшкодування з конкретними термінами їх погашення. Такий крок зменшить тиск на підприємців із метою вимагання хабарів. Упровадження електронного оподаткування унеможливить несанкціоноване втручання в базу даних. Платник знатиме, що вся податкова звітність своєчасно прийнята, податкова заборгованість повністю сплачена.

“Найголовніше, що ми поставимо серйозні заслони там, де раніше кошти могли вимиватися з державного бюджету, переводитися в готівку через конвертаційні центри. Тобто, цей Податковий кодекс, ці зміни дають можливість запровадити повноцінну антикорупційну політику щодо адміністрування податків у країні”, – зазначив Володимир Гройсман під час представлення Податкового кодексу-2017, інформує Урядовий портал.

Плани є, звідкіля візьмуть гроші?

Питання, чи потягне “мінімалку” розміром 3,2 тисячі гривень український державний бюджет-2017, і чи зможе це забезпечити українська економіка, залишається відкритим. “Держбюджет на 2017 рік буде повністю збалансованим. Збільшення дефіциту не планується. Всі розрахунки будуть відображені в його проекті, який уряд невдовзі передасть парламенту для розгляду в другому читанні”, – сказав у коментарі Економічній правді віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко. У зв’язку з прийняттям рішення про дворазове підвищення мінімальної зарплатні через два тижні Кабмін планує оприлюднити й надати парламенту розрахунок додаткових видатків державного бюджету на наступний рік, інформує УНІАН.

Натомість далеко не всі сприймають ситуацію настільки позитивно. “Економіка такої зарплати забезпечити не може, бо не можна спожити того, чого немає. Але є інший канал – інфляція. Вона може “забезпечити” будь-яку заробітну плату. Нагадаю, номінальну. Знаю варіант, коли “мінімалку” відривають від тарифної сітки і пропонують доплачувати тим, хто отримує менше. За останніми звітними даними, зарплату до трьох тисяч гривень отримують 39% зайнятих в економіці”, – написав на своїй сторінці у Facebook колишній міністр фінансів, народний депутат України Віктор Пинзеник. З його слів, навряд чи парламентарі затвердять мінімальну зарплату в 3200 гривень без підвищення мінімальної пенсії, яка становить 1372 гривні. Очевидно, одночасне підняття мінімальних зарплати та пенсії спричинить сплеск інфляції. Принаймні, це стверджують закони економіки.

В Україні та у США внесок заможнішої половини платників податків перевищує внесок біднішої половини. Але якщо в Україні заможніші сплачують 63,7% загальної суми податків із населення, то в Америці – 97,8%, бідніша половина – 36,3% і 2,3% відповідно. Про це у своїй статті для “Дзеркала тижня” пише директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова. Найзаможніші 10% платників податків у нашій державі забезпечують 20,2% загальної суми надходжень із населення, у США – 70,5%. На думку Елли Лібанової, головними причинами такої різниці є ухиляння від сплати податків і відсутність прогресивної шкали оподаткування в Україні.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Хорошою пропозицією уряду щодо змін до Податкового кодексу є створення Єдиного реєстру на відшкодування ПДВ. Це дозволить зменшити кількість “відкатів” в адмініструванні податку на додану вартість, який становить близько половини всіх бюджетних надходжень, відповідно саме тут найчастіше реалізовуються корупційні схеми. В Україні неодноразово реорганізовували Державну фіскальну службу. Для прикладу, кілька років тому її поділили на податкову і митну служби, потім знову об’єднали. Цього разу урядовці пропонують реформувати ДФС таким чином, щоб вона виконувала сервісну функцію. На жаль, у нашій державі низька податкова культура, тому мусить бути відповідний орган, який би посилено контролював порушення податкового законодавства й ефективно з цим боровся. Не важливо, як він називатиметься, головне, щоб сумлінно виконував свої повноваження. Наразі запропоновані новації до вітчизняного оподаткування – лише ініціативи уряду. Про реалізацію цих змін можна буде говорити після затвердження їх парламентом. Для зміцнення, розвитку української економіки насамперед потрібно ліквідувати офшорні схеми шляхом введення індикативного ціноутворення (фіксованих цін, що встановлюються державними органами влади на основі цін, які склалися на товар на ринку експорту/імпорту на момент здійснення експортної/імпортної операції з урахуванням умов доставки і здійснення розрахунків, – “Пошта”) відповідно до світової біржової ціни. Ставки основних податків в Україні порівняно з іншими європейськими країнами невисокі. Але вітчизняна податкова система перенасичена дрібними податками і зборами, які не приносять суттєвих доходів, а лише ускладнюють адміністрування. Очевидно, зростання мінімальної зарплати наступного року забезпечить не збільшення податкових надходжень, а скорочення бюджетників, штучна девальвація і зростання державного боргу. Скорочення працівників бюджетної сфери вже відбуваються. Зокрема, скорочують медичний персонал державних лікарень, працівників освітньої і культурної сфер, держслужбовців. Окрім цього, в бюджетній резолюції заплановано девальвацію гривні – зростання курсу з 24,5 до 27,2 гривні за долар, що не підтверджено економічними передумовами. Уряд свідомо йде на збільшення як зовнішнього, так і внутрішнього державного боргу. Навіть найоптимістичніший прогноз зростання рівня української економіки на 2017 рік не дозволить подвоювати мінімальні заробітні плати в Україні. 3% ВВП, враховуючи скрутне становище економічної бази України, – вкрай низький показник. Дозволити собі підвищення соціальних стандартів можна лише в період економічного зростання, а для двократного збільшення тим паче потрібний бум. Адже йдеться про зростання не лише зарплат у бюджетній сфері, але й безлічі соціальних виплат, прив’язаних до мінімальної зарплати.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти