Із набранням 1 січня 2016 року чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” від 24.12.2015 р. №909-VІІІ – кардинально змінено умови та порядок сплати акцизного податку продавцями пального. Змінився й порядок їх реєстрації як платників акцизного податку.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше, ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (поки що форму такої заяви не затверджено).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову й митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, у якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, повинні зареєструватися не пізніше граничного строку подання декларації акцизного податку за місяць, у якому провадиться господарська діяльність.

В якому випадку декларацію з акцизного податку можна не подавати?

Для платників акцизного податку встановлено окрему вимогу щодо подання декларації. Згідно з п. 49.2-1 Податкового кодексу України реалізатори пального, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Податкового кодексу України звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді. 

Отже, не подавати декларацію з акцизного податку платник цього податку зможе тільки, якщо він не є реалізатором пального або здійснює діяльність, яка не ліцензується. 

Чи потрібно складати акцизні накладні на неоподатковувані операції з реалізації пального? 

Реалізатор пального зобов’язаний складати акцизні накладні на всі операції з його реалізації, у тому числі й на ті, які не підлягають оподаткуванню або звільнені від оподаткування акцизним податком.

Не підлягають оподат­куванню такі операції з підакцизними товарами (п. 213.2 ПКУ):

– вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України;

– ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру;

– реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Які операції з підакцизними товарами звільняються від оподаткування? 

Згідно з п. 213.3 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування:

– реалізація легкових автомобілів для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів; 

– ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав;

– ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому не справляється ПДВ;

– безоплатна передача для знищення підакцизних товарів (продукції);

– реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції);

– ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів;

– ввезення фізособами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення;

– реалізація безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі;

– ввезення підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги;

– ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або госпсуб’єктами, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань;

– реалізація скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення;

– реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації.

Платник податку зобов’я­заний скласти акцизну накладну на обсяги пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Коли виникає податкове зобов’язання від операції реалізації пального?

Щодо операцій із реалізації пального (крім роздрібного продажу) – це дата реалізації таких обсягів пального.