Прикрий “подарунок” до Дня Незалежності
МВФ відмовився надавати Україні черговий транш через те, що Київ лише імітує боротьбу з корупцією
фото: newsweek.com
Учора стало відомо, що питання оцінки реформ, що проводяться урядом України в рамках програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, не внесено до порядку денного роботи Ради директорів МВФ. Як наголошується на сайті Фонду, розклад засідань Ради складено до 31 серпня, проте українське питання в ньому відсутнє.
Без траншу МВФ (від одного до 1,7 млрд доларів) Україна також не зможе отримати 1,2 мільярдa євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу, мільярд доларів державних гарантій від США та кредити на закупівлю газу в європейських партнерів. “Неотримання зовнішнього фінансування означає розрив у бюджеті на десятки мільярдів гривень. Доведеться йти на надзвичайно непопулярні рішення, секвестр бюджету, інші заходи, що можуть спричинити соціальні бунти”, – заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк.
Зрив співпраці з кредиторами також негативно відіб’ється на підготовці проекту бюджету на 2017 рік. “Ми повинні дивитися на середньострокову, а краще – на довгострокову перспективу. Ми повинні оцінювати взаємодію з МВФ виходячи не з того, чи потрібні нам гроші в даний момент, а орієнтуючись на те, куди хочемо вийти через три роки. Співпраця з МВФ – це завдання не тільки 2016 року. Адже Фонд не просто підтримує нашу програму реформ. Кожен транш – це чіткий сигнал для інвесторів, що зміни відбуваються, і що в Україні можна вкладати гроші. А інвестиції – це основа для нашого зростання”, – заявив в інтерв’ю Економічній правді міністр фінансів.
Головна причина відсутності українського питання в порядку денному роботи Ради директорів МВФ – ганебний провал запуску електронного декларування доходів і активів держслужбовців. Нагадаємо, що від 15 серпня система е-декларування формально запрацювала – сайт Національного агентства із запобігання корупції відкрив доступ до відповідного інтерфейсу. Але… без відповідного сертифікату захисту. Його видачу завдяки відвертим бюрократичним підтасовкам завалила Держслужба спеціального зв’язку та захисту інформації та Держцентр кіберзахисту та протидії кіберзагрозам, який мав провести експертизу захищеності системи (тобто неможливість зовнішнього в неї втручання).
За відсутності сертифікату захисту в корупціонерів, по суті, з’явився дозвіл на безкарне приховування доходів. “Подавши недостовірну інформацію до системи електронного декларування до отримання нею сертифікату, особа не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки така декларація не може бути належним доказом у суді”, – заявила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
“Ми дуже розчаровані й занепокоєні неповним запуском системи електронного декларування активів. Сертифікація – це найголовніша умова для роботи такої системи для сприяння боротьбі з корупцією, відповідно до зобов’язань України перед ЄС і міжнародним співтовариством”, – заявило Представництво ЄС в Україні. “Запуск неповної системи е-декларування може негативно вплинути на репутацію України”, – написала у Twitter посол Британії в Україні Джудіт Гуф.
Але найбільш категорично висловився головний кредитор України. Міжнародний валютний фонд офіційно попередив прем’єра Володимира Гройсмана, главу Адміністрації Президента Бориса Ложкіна, міністра фінансів Олександра Данилюка та міністра юстиції Павла Петренка: “Без зазначеної сертифікації система не буде ефективною і в такому вигляді не забезпечить виконання урядом України зобов’язань за програмою співпраці з МВФ”.
Наразі зберігається примарний шанс урятувати ситуацію. Для цього потрібно, щоб система е-декларування була повністю запущена до 1 вересня з усіма необхідними сертифікатами безпеки. За правилами МВФ, для скликання чергової ради директорів потрібно мінімум два тижні. Якщо керівництво держави нарешті усвідомить, що самою лише імітацією реформ задурити голову західним партнерам не вдасться, й потрібно реально запроваджувати жорсткі та ефективні антикорупційні реформи, то ще цієї осені Україна може отримати такий необхідний транш МВФ та інші пов’язані з ним види міжнародної допомоги.
Міжнародний валютний фонд схвалив програму співпраці з Україною з використанням механізму розширеного фінансування в березні 2015 року терміном на чотири роки і обсягом фінансування 17,5 млрд доларів США. У минулому році Україна отримала за програмою два транші в обсягах 5 млрд дол і 1,7 млрд дол.
Восени 2015 років Київ мав пройти другий перегляд програми і отримати третій транш у розмірі 1,7 млрд, проте ситуацію ускладнили проведені в жовтні вибори до місцевих рад, а потім серйозні політичні суперечки навколо податкової реформи і формування бюджету на 2016 рік, і співпрацю з МВФ було фактично заморожено. На початок 2016 року політичне протистояння гілок влади в Україні посилилося.
Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард закликала українську владу вирішити політичне протистояння і здійснити низку термінових заходів для подолання корупції, проте переговори з Фондом були відновлені лише наприкінці квітня з приходом до влади нового уряду на чолі з екс-спікером парламенту Володимиром Гройсманом.
Сторони повернулися до другого перегляду програми співпраці і, як запевняла українська влада, узгодили всі спірні моменти щодо Меморандуму, що включає оцінку реформ і завдання на майбутнє.
Очікувалося, що Меморандум буде підписано на початку липня, а наприкінці липня пройде засідання Ради директорів МВФ, за рішенням якого Україна могла б отримати третій кредитний транш. Його обсяг був також предметом обговорення – від 1 до 1,7 млрд доларів. Проте Меморандум так і не був підписаний, а засідання Ради директорів не відбулося.
За перше півріччя 2016 року із очікуваних 7,74 мільярда гривень конфіскованих від корупційних злочинів грошей в український бюджет було повернуто… 78 тисяч 382 гривні (!). Про це повідомила виконавчий директор Центру протидії корупції Дарина Каленюк. “Ці гроші мали б бути скеровані у спецфонд та на зміцнення обороноздатності країни, але повернуті лише смішні копійки”, – наголосила вона. До слова, нагадаємо, що Дарина Каленюк також є членом конкурсної комісії з обрання директора Агентства з розшуку та управління арештованим та конфіскованим у корупціонерів майном. За її словами, саме це Агентство має займатися поверненням у дохід держави та прибутковим управління грошима, конфіскованими від корупційних злочинів. Як відомо, наразі триває конкурс на посаду директора цього Агентства. До складу конкурсної комісії з обрання керівника Агентства увійшли дев’ятеро осіб – журналісти, експерти-правники та представники антикорупційних громадських організацій. За інформацією конкурсної комісії, відбирати кандидатів будуть до середини вересня, а фінальне рішення про те, хто управлятиме арештованим і конфіскованим майном корупціонерів та інших злочинців, комісія планує прийняти 16 вересня. Документи для участі у конкурсі подали 20 кандидатів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
