Про це повідомив на прес-конференції президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, пише
УНІАН.
“Я впевнений, що жодної змови немає... На сьогоднішній момент це економіка, чиста економіка”, – заявив він. Експерт зазначив, що через падіння курсу гривні дорожчає виробництво гречки. Крім того, ця крупа не є біржовим товаром, її важко продати за кордон через низьку врожайність та ціну, а доходи від виробництва цієї культури не такі високі, як, наприклад, від продажу кукурудзи. За словами Олександра Охріменка, саме тому українські аграрії скорочують посіви під гречкою.
Присутній на прес-конференції заступник директора Асоціації фермерів і приватних землевласників України Михайло Данкевич зазначив, що, незважаючи на менший порівняно з минулим роком урожай, дефіциту гречки немає, й Україна не буде імпортувати крупу до нового врожаю восени.
Водночас нагадаємо, що, на думку експертів Української аграрної конфедерації, ціна на гречану крупу, яка в окремих випадках досягає 45 грн/кг, а в середньому становить 32,28 гр/кг, зростає в зв’язку зі скороченням наявних запасів на складах до п’яти тисяч тонн при минулорічному врожаї 128 тисяч тонн, а також через спекуляції з боку посередників та роздрібних продавців. У зв’язку з цим Антимонопольний комітет України розпочав розслідування за фактом стрімкого подорожчання гречаної крупи, яке може бути результатом змови виробників. У разі підтвердження фактів порушень на учасників ринку може бути накладено штрафи розміром до 10% від доходу за попередній фінансовий рік. Протягом останніх п’яти років валовий збір гречки на зерно в країні зменшився більш ніж удвічі – до 128 тисяч тонн 2015 року (із 282 тисяч тонн 2011-ого). Основною причиною цього стало скорочення посівних площ під культурою в зазначений період – до 133 тисяч гектарів (2015 рік) із 311 тисяч (2011-й).
У травні 2016 року Україна скоротила поставки на зовнішні ринки зернових, зернобобових культур та борошна в порівнянні з попереднім місяцем на 28%, або більш ніж на один млн тонн – до 2,6 млн тонн. Про це повідомляє ПроАгро.
Скорочення обсягів експорту відбулося в основному за рахунок кукурудзи, хоча також знизилися обсяги поставок ячменю, вівса, сорго, проса та борошна. Разом із тим, поставки пшениці і гороху збільшилися, а також відновилися поставки жита.
Так, травневий експорт пшениці в порівнянні з квітнем зріс на 6,7%, а кукурудзи – знизився вдвічі. Зважаючи на це, частка пшениці в зерновому експорті з України збільшилася з квітневих 36,7% до 54,4%, а частка кукурудзи в зовнішньоторговельних поставках знизилася з 57% до 38,8%.
Усього в липні-травні 2015/16 маркетингового року Україна поставила на зовнішні ринки 35,4 млн тонн зернових і майже 270 тис тонн борошна. Найбільшим покупцем українського зерна, переважно кукурудзи, з початку поточного сезону є країни Європейського Союзу. Натомість до трійки лідерів по закупівлях пшениці входять Єгипет, Таїланд та Індонезія. Найбільший обсяг вітчизняного ячменю закупила Саудівська Аравія.