Історія та сучасність

Закінчення. Початок у №№  19 - 22 (757 - 760)

Усе це змусило уряд Японії зволікати із запрова­дженням цього податку; коли ж пішли на це, відпові­д­дю була негативна реакція суспільства, що відобразилась у підриві політичного авторитету керівної ліберально-демократичної партії та призвела до відставки уряду.

Фіскальну роль сучасних податків на споживання (із вирішальною долею ПДВ) можна виявити на базі оцінки цих податків у загальних податкових надхо­дженнях.

 У середньому в промисловості розвинутих країн частка податків на споживання в загальних податкових надходженнях становить 28,3% (проти 31,4% з індивідуального прибуткового податку і 6,6%  -  з податку на прибуток).

В Україні ПДВ став вирішальним податком у всій системі оподаткування. Причому ПДВ у нас принципово відрізняється від західних аналогів, а саме - він поширюється на різні грошові операції, а також на такі, які в країнах ЄС та в інших західних країнах не є об'єктом оподаткування ПДВ (пеня, штрафи, низка банківських операцій, значна частка обороту в середині великих підприємств тощо). В цьому сенсі ПДВ в Україні є по суті податком на грошові операції, зокрема і на ті, які пов'язані з міжфірмовим виробничим оборотом доданої вартості. У зв'язку з цим реальні ставки ПДВ в Україні, тобто ставки, що де-юре відповідають міжнародним стандартам, реально вищі від офіційно оголошених. За деякими оцінками експертів, ці ставки становлять не 20% для всіх товарів і послуг, як зафіксовано офіційно, а розрахунково приблизно 26%.

У системі рекомендацій, якими супроводжується наразі процес підготовки прийняття Верховною Радою України (нарешті?!) Податкового кодексу України, є низка важливих думок щодо ПДВ.  Основні з них: знизити стандартну ставку ПДВ до 15%, перейти від методу, що нині використовується при обчисленні ПДВ (метод оплати) - до касового; скоротити число пільг з ПДВ. Усі ці рекомендації мають чітку скерованість на поповнення дохідної частини бюджету зростанням обсягів стосовно легкого отримання непрямих податків і перш за все ПДВ. Збільшення надходжень з податку на прибуток та індивідуальний прибутковий податок у сучасних кризових умовах України вважається більш важливим і вирішальним завданням. Можливо, це основна помилка уряду?

Вказані рекомендації щодо ПДВ у разі обмеження їх рамками подальшого посилення фіскальної скерованості системи оподаткування в умовах економічної кризової ситуації в Україні можуть лише тимчасово і частково полегшити поповнення дохідних статей державного бюджету, не вирішуючи, а лише поглиблюючи інші важливі проблеми економіки країни, насамперед - відсутність економічного зростання. По суті це фіскальний шлях подальшого посилення ролі непрямих податків, копіюють досвід розвинених країн, в яких непрямі податки відіграють ви­рішальну роль у поповненні дохідної частини державного бюджету (причому більшою мірою, ніж менше розвинута економіка тієї чи іншої країни). Перехід же до касового методу в сучасних аномальних умовах економіки України з жорсткими монетарними обмеженнями, дефіцитом платіжних засобів, зі значним поширенням неплатежів і знову відродженим бартером може лише посилити негативний вплив ПДВ на підприємства.

Як свідчить досвід країн з більш розвиненою ринковою економікою, заходи зі збільшення ПДВ можуть відіграти серйозну і довгочасну позитивну роль лише в тому разі, коли отримані в результаті цього додаткові фінансові засоби будуть використовуватися як база для паралельного запровадження в рамках активної промислової політики серйозних податкових обмежень з метою стимуляції економічного зростання, тобто помітного зниження податку на прибуток (як це, наприклад, було успішно зроблено в період економічної реформи в Чилі).

Виникають питання: чому в умовах всесвітньої кризи парламенти та уряди розвинутих країн знижують ставки ПДВ (до 3-7%) для малого бізнесу, на продукти харчування, товари першої необхідності, дитячі товари? Це значно зменшує тиск на гаманець пересічного громадянина...

Адже ПДВ - це не повітря!!!

Слово - за Президентом, урядом та нашим парламентом...

Про автора:
Єнбаєв В'ячеслав - керівник агентства економічного лобіювання "Дроно",   співавтор понад 30 законів України