Уже в березні Україна може отримати другий кредитний транш від Міжнародного валютного фонду

Міжнародний валютний фонд знову розпочинає дружити з Україною. Ба більше, як вважають в уряді, вже незабаром країна зможе отримати чергову дотаційну порцію валютних ін'єкцій від цієї впливової загальносвітової фі­нан­сової установи. У разі - якщо виконає низку чергових умов фонду.

Підставою для таких оптимістичних сподівань став нещодавній візит до Києва директора Європейського департаменту МВФ Марека Бєлкі (на додаток, так би мовити, до січневих від­відин України ознайомчо-реві­зорською місією цієї установи). Точніше його лист щодо подальших стосунків фонду із нашою країною, який українська сторона отримала вже після того, як він полишив Київ.

Що порахували у МВФ

Отже, Україна може отримати черговий транш кредиту (йдеться про 2 млрд дол. - "Пошта") у разі, якщо дефіцит державного бюджету не буде перевищувати 3% загального обсягу внутрішнього валового продукту (ВВП). У МВФ, зокрема, вважають, що з урахуванням того, як розвивається економіка, реальний дефіцит держбюджету України становитиме 50 млрд грн. Але для отримання чергового траншу він має бути не вище від 1% ВВП (10 млрд грн), тобто потрібно або на 40 млрд грн знайти додаткових доходів, або скоротити витрати.

Разом із тим у своєму листі посадовець МВФ зазначає, що Україна зможе "продовжити свій діалог з фондом" у разі погашення принаймні половини неприпустимої суми дефіциту бюджету.Тобто щонайменше 20 млрд грн. Ос­кільки ситуація в економіці дійсно набагато гірша, МВФ готовий піти на те, щоб дозволити дефіцит у 3% ВВП. Але за умови гарантування його фінансування з неемісійних джерел -  додаткового друкування грошей.

На підтвердження цього експерти фонду наполягають на виключенні з бюджету 84-ї статті, яка передбачає викуп Нацбанком держ­облігацій упродовж трьох днів. Серед вимог МВФ для надання нової позики є і декларація про спільні дії української влади, приблизний текст якої МВФ скерував уряду, Президентові та Нацбанку. Серед іншого, прописано там і те, що українська сторона повинна відмовитися від неринкових спроб утримати курс національної валюти.

Нагадаємо, що Міжнародний валютний фонд 5 листопада 2008 року схвалив рішення про виділення Україні стабілізаційного кредиту  обсягом 16,43 млрд доларів США для зміцнення довіри у фінансовому секторі та для допомоги економіці країни, яка постраждала від світової фінансової кризи.

У листопаді 2008 року Україна одержала перший транш кредиту в розмірі 4,5 млрд доларів. Водночас 9 лютого голова місії МВФ Джейла Пазарбазіолу повідомила, що МВФ планує найближчим часом повернутися до перегляду угоди stand-by між МВФ і Україною і, відповідно, до питання про надання другого траншу кредиту. 13 лютого МВФ, враховуючи значний дефіцит державного бю­джету, закликав Україну до жорсткого кризового менеджменту. Як повідомив представник МВФ Девід Гоулі, "дискусія з українським керівництвом щодо необхідності обмеження дефіциту бюджету триває".

Єдність поглядів

24 лютого прес-секретар Президента України Ірина Ванникова повідомила, що Віктор Ющенко чекає, що на цьому тижні уряд і Національний банк вироблять єдину позицію на переговорах з МВФ для отримання другого траншу кредиту.

При цьому Ірина Ванникова зазначила, що Президент звертає увагу на те, що уряд України порушив підписану минулого року угоду з МВФ.

"Насамперед йдеться про умову дотримання показника дефіциту бюджету 2009 року в розмірі 1% ВВП. Внаслідок прийнятого парламентом закону про Держбю­джет допущене пряме втручання в конституційні повноваження НБУ", - зазначає прес-секретар, до­давши, що не вдалося досягти збалансованості на валютному ринку, досі не внесені необхідні зміни в бюджет-2009.

Єдність поглядів Президента та очільників МВФ проглядається і в іншому. У згаданому листі директор Євродепартаменту пропонує також підвищити акцизи й ціни на газ для населення. Щодо акцизів, то цю позицію у нас повністю поділяє і уряд, оскільки змінює їх чи не щомісяця. Інша справа - ціна на газ для населення.

Віктор Ющенко тут повністю  на боці "міжнародних валютників". Ще минулого тижня, критикуючи чергового разу дії уряду, він наголошував, що нинішня ціна на блакитне паливо, зокрема й для населення, неприпустима. Мовляв, навіть у Росії платять більше. Отож треба її негайно підвищити у 2-3 рази. До загальноєвропейського, так би мовити, рівня. Що­правда, на різницю в оплаті праці, як і рівень безробіття, в Європі та в Україні Президент при цьому уваги чомусь не звертав.

З президентськими газовими новаціями категорично не пого­джується прем'єр Юлія Тимошенко. Підвищувати ціну на газ для населення в нинішніх умовах вона взагалі вважає неприпустимим.

 Щодо підвищення цін для промислових підприємств, то з урахуванням видатків на транспортування та розмитнення газу, а також сплатою податку на додану вартість і решта, то вони й без того сплачують чималу ціну - майже удвічі більшу, ніж декларовані в середньому 228,8 долара за тисячу кубів.

Окрім цього, у разі збільшення ціни на газ для підприємств теплокомуненерго, неминуче збіль­шаться тарифи на тепло на підігрів води для населення - теж у кілька разів. І тоді, на думку Юлії Тимошенко, Україна потрапить у такий глухий кут неплатежів, вийти з якого вона не зможе. Адже біль­шість населення просто не матиме грошей на сплату таких послуг. Тим паче споживачі вже нині заборгували НАК "Нафтогаз" понад 4,5 млрд грн. Щоправда, в основному не пересічні громадяни, а теплопостачальні підприємства та бюджетні організації.

Незрозумілою виглядає й пропозиція МВФ щодо відмови від неринкових спроб утримання курсу національної валюти. І без того створюється враження, що вона останні місяці взагалі регулюється лише комерційними банками. Адже Нацбанк свій офіційний курс хіба що декларує. Ніхто за таким курсом долари не купує. Навіть на торгах міжбанківської валютної біржі. Тим більше - не продає.

Підтвердженням того є початок чергового "піднесення" долара в обмінних пінктах, де він упритул наблизився до відношення вже майже 10 до 1.

А щодо отримання другого кредитного траншу, то оскільки він передбачається насамперед для підтримки банківської системи, можна бути впевненим: чергові
2 млрд дол. банки просто проковтнуть. Як перед тим проковтнули майже 100 млрд грн (з урахуванням кредитів "овернайт") рефінансування, які НБУ вже надав для ціх цілей.

От тільки чи поліпшать стан справ у банківський сфері нові заморські кредити? Тим більше, що віддавати їх все одно доведеться державі.