930 тисяч безробітних зареєстровано  станом на 30 січня нинішнього року

Масове безробіття в Укра­ї­ні, на жаль, стає суворою реальністю. Кількість тих, хто вже втратив роботу, перевищила найпесимістичніші офі­ційні прогнози минулого року. Якщо невпинне скорочення робочих місць відбуватиметься такими темпами й надалі, країна матиме всі шанси перетворитися на майже "комуністичне" безкласове суспільство.

Точніше, будуть лише два умовні класи: по-справжньому багаті й усі решта - принижені й знедолені, змушені просто намагатися якось вижити. Адже останні статистичні та соціологічні дані ставлять під сумнів можливість існування вже не тільки "середнього", але й так званого "умовно середнього класу", до котрого донедавна належали ті, хто брав кредити на купівлю квартир та автівок. 

Невтішні реалії

Результати останніх соціологічних опитувань засвідчують, що абсолютна більшість українців констатує погіршення економічної ситуації (хоча з тим уже погоджуються і влада, і так звана політична еліта). Головним проявом цього для них є зростання цін та скорочення робочих місць. Або навпаки. Кількість респондентів, що дотримуються такої думки, вже наблизилася до 90 від­сотків.

Офіційна статистика це теж засвідчує. За даними Держкомстату, кількість громадян, які перебували на обліку в службах зайнятості, у грудні минулого року становила 876,2 тис.  Проте вже у січні цього року Україну накрила друга хвиля скорочень - на 30 січня кількість безробітних сягнула 930 тисяч. Щоправда, за перші два тижні лютого скорочення ніби призупинились.  "Приріст" становив лише 1,9 тисячі. Але схоже на те, що це - тимчасове  затишшя перед новою "бурею". Адже розвиток загально-економічної та політичної ситуації в країні підштовхує саме до таких висновків.

Хоча щодо офіційної статистики... Відповідно до останніх законодавчих нововведень, ті з новітніх безробітних, хто зареєструвався у центрах зайнятості пізніше 13 січня, можуть розраховувати на отримання допомоги лише через три місяці після реєстрації. Отже, далеко не всі, хто мав намір стати на законний облік, дізнавшись про це, поспішали офі­ційно підтверджувати свій статус. Адже, на думку пересічного громадянина, за три місяці може багато що змінитися. І загалом далеко не всі, хто не має офіційної роботи, реєструються у службах зайнятості. З різних причин.

Окрім цього, не варто занадто розраховувати на допомогу державної служби. Кількість бажаючих влаштуватися на роботу та співвідношення за­пропонованих місць - не на користь перших. Наприклад, у грудні на 10 вакансій претендувало... 96 безробітних. Зважимо й на те, що відповідно до тієї ж офіційної статистики, лише 652,1 тис. (близько 77%) зареєстрованих у грудні минулого року безробітних отримували державну допомогу. Підтверджує, що кількість безробітних в нас реально більша за офіційну, як і те, що допомогу отримують не всі зареєстровані, й сама міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова. 

Зважимо й на інше - наприкінці минулого року вона прогнозувала, що на 1 січня кількість тих, хто втратив роботу, в країні буде на рівні 900-940 тисяч осіб, а дефіцит Фонду соціального страхування, з якого виплачується, зокрема, й допомога з безробіття, в 2009 році може сягнути 1,4 млрд грн. Отже, гроші на виплати допомоги все одно доведеться шукати у тому ж дефіцитному Держбюджеті. Хоча й незрозуміло, з яких саме статей видатків.

Хто допоможе?

Як би там не було, але кількість безробітних помітно зростає. А це неминуче відбивається на добробуті людей. Як свідчать результати опитування, проведеного у грудні 2008 року Центром соціальних досліджень "Софія" у всіх адміністративних центрах країни, категорія "забезпечених" і "багатих" людей звузилася протягом року з 10% до 6,2%. Скоротилася і кількість так званих середньо забезпечених людей: з 50% до 33,2%.

Проте найбільш загрозлива динаміка спостерігається серед тієї категорії громадян, кому грошей не вистачає навіть на необхідні продукти - раніше їх було 9,2%, а наприкінці 2008-го - 17%. Новітні опитування, якщо їх будуть проводити, гадаємо, засвідчать ще гірші результати.

Звісно, серйозно розраховувати на допомогу з боку влади тим, хто втратив роботу, в нинішніх умовах не доводиться. Хоча для безробітних, точніше тих, хто працює за скороченими графіками, деяка допомога таки передбачається. Як повідомив нещодавно директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький, наприкінці лютого 2009 року центр має наміри розпочати виплату допомоги з так званого часткового безробіття. Сплата такої допомоги є своєрідною компенсацією робітникам, дохід котрих зменшився після переходу підприємств на скорочені графіки роботи (скажімо, три дні на тиждень або два тижні на місяць).

Рішення щодо виплат прийматиме спеціальна комісія, до складу котрої входитимуть представники об'єднання роботодавців, профспілок і державних організацій. Виплачувати допомогу планують до 1 січня 2010 року. Проте надавати її будуть не напряму, а через тих же роботодавців. Та й то лише після того, як робітник надасть усі необхідні й завізовані документи.Щодо фінансування таких виплат, то затверджені вони окремим положенням і становлять попередньо 274 млн грн. Загалом же на виплату допомоги із безробіття у Держбюджеті-2009 передбачено 4,71 млрд грн.

Проте, за словами Володимира Галицького, навесні роботу повністю можуть втратити до двох мільйонів тих, хто нині працює  в режимі часткової зайнятості. Тож разом із вже офіційно зареєстрованими безробітними в нас їх тоді буде близько
3 млн. Якщо  розподілити між ними закладену в бюджеті суму виплат, то кожен матиме нагоду отримати протягом року до 1,6 тисячі "допоміжних" гривень. Чи можливо вижити на таку суму - вирішуйте самі.