Одне з головних питань на сьогодні, принаймні для уряду, - отримання другого траншу кредиту від Міжнародного валютного фонду, зависло

Місія МВФ, яка із середини січня і донедавна працювала в Україні, так і не дійшла остаточного висновку: що рекомендувати раді директорів фонду у справі надання другого траншу валютних ін'єкцій у розмірі 1,2 млрд дол. Ця сума для економіки країни у цілому не доленосна, тим паче, що Європейський банк реконструкції та розвитку надає Україні майже 600 млн дол. ін­шого кредиту. Однак, враховуючи не найкращий стан наших фінансів, виглядає на те, що криза тільки поглибиться.

Економіка, особливо промислові підприємства, схоже, вже неспроможні на якусь реакцію, бо перебувають у стані глибокої рецесії й свої грошові витрати скоротили, наскільки це можливо. На загальний  брак грошей першою починає реагувати банківська система. Зокрема, черговими коливаннями валютного курсу, хоча й незначними. Проте банкіри вже нарікають на величезний де­фіцит гривні у банківський системі. Відтік гривні, попри всі заборонні дії Нацбанку, засвідчує й статистика.

Загальний обсяг депозитів у січні зменшився до 185,4 млрд грн, серед них - на рахунках фізичних осіб до 105 млрд. До речі, за даними НБУ, 90 від­сотків усіх депозитів зосереджені на рахунках лише 50 банків (на початку року їх загалом налічувалося понад 160). Сума коштів, які ще залишаються на депозитах, - 90 млрд грн. Якою буде ситуація, коли чинність мораторію на дострокове зняття грошей із депозитних рахунків закінчиться, прогнозувати важко.

Наразі ж банки просто не видають гроші  із депозитних рахунків, термін дії котрих вже закінчився. Добитися виплат грошей клієнти, безперечно, можуть - але вже через суд. Спра­ва ця, без сумніву, довга (на що і розраховують банкіри), потребує певних матеріальних витрат тощо. Отже, масового характеру позови громадян до судових інстанцій ще не набули. Тим паче, що терміни дії більшості короткотермінових депозитних рахунків закінчуються дещо пізніше - на початку березня. Але до неприємної ситуації Нацбанк вже готується.

Від початку нинішнього ро­ку НБУ не видавав комер­цій­ним банкам рефінансування. А якщо комусь щось і перепадало із державної годівниці, то це, радше, був виняток.

Такі кроки Нацбанку пояснюються іншим. З одного боку, заборона записана у відповід­ній статті держбюджету. Якщо рефінан­сування на­дають на тер­мін понад 14 днів, НБУ повинен погодити його з урядом. З іншого, намагання застерегти комерційні банки від спекуляцій при  купівлі валюти та утримати курс долара. Відтак відсоткові ставки по гривні, за даними НБУ, стрибнули вище 50-60 відсотків річних. В окремих випадках вона ще вища.

Нестача готівкової гривні, безперечно, дозволяла й досі дозволяє утримувати курс долара в межах несуттєвого перевищення  8-гривневої позначки.  Однак і Нацбанк щоденно  змушений продавати із резервів майже 100 мільйонів доларів.

Проте банкіри теж розуміли,  що довго така ситуація з валютними інтервенціями НБУ не триватиме. Державний золотовалютний резерв міліє, не поповнюючись. Ок­рім цього, НАК "Нафтогаз" був змушений придбати чималу суму у валюті для оплати російського газу. Доларові коливання, як  вже було сказано, поки несуттєво, але все одно почалися.

Погіршується загальний фінансовий стан й невизначеністю внутрішньополітичної ситуації. З одного боку, наразі безрезультатні (окрім нещодавнього кредиту ЄБРР, який має використовуватися прозоро і мусить скеровуватися здебільшого на допомогу банків­ській системі) намагання голови уряду позичити десь додатково ще кілька мільярдів доларів, величезний - у 82 млрд грн дефіцит - держбюджету, для покриття якого грошей немає, низка негативних явищ в економіці країні, зокрема, суттєве зростання безробіття. З іншого, неофіційний старт передвиборної президентської кампанії, яка теж потребує чималого фінансового забезпечення.

Нещодавня відставка мініст­ра фінансів Віктора Пинзеника та його скандальний лист про економічну ситуацію в країні теж не додали позитивного іміджу Україні на міжнародній арені. У тому числі - й щодо потенційних запозичень. Від того ж МВФ, зокрема. Адже питання, як Україна віддаватиме вже позичені кошти, з порядку денного не зникли. Незважаючи на всі запевнення прем'єра Юлії Тимошенко про відсут­ність підстав дефолту, бо, за її твердженням, зобов'язання з обслуговування кредитів Україна виконує. Отже, прогнози девальвації гривні лунають все частіше. 

За оцінками інвестиційної компанії "Phoenix Capital", середньорічний курс гривні слід планувати на рівні 12 гривень за долар, а на піку, у травні - липні,  навіть у 15 гривень. Аналітики компанії  вважають, що період відносної стабільності національної валюти завершується. Наслідки - найближчим часом гривню чекає новий виток девальвації.

Подальші перспективи курсової різниці пов'язані з тим, як довго Нацбанк зможе  утримувати нинішній темп інтервенцій. Він уже витратив два із запланованих на перший квартал п'яти мільярдів доларів.

З решти він повинен продати "Нафтогазу" ще приблизно півтора мільярда для розрахунків за російський газ. Таким чином,  залишиться менше 40 мільйонів доларів на день інтервенцій до кінця березня. Для порівняння, в кінці січня і лютому НБУ витрачав щодня від 50 до 200 мільйонів. Отже, валюти в резервах недостатньо і стримувати девальвацію не­має чим. Хіба змусити комерційні банки зменшити свої валютні апетити.