Динаміка економічних реформ

Грудень став найпліднішим на реформи після серпня 2015-го

imorevox.in.ua
Індекс моніторингу реформ (iМоРе) розробили вітчизняні та іноземні економісти в рамках проекту VoxUkraine. У його основі –  експертні оцінки дій уряду, парламенту, Президента і Нацбанку, до яких вдаються на шляху до створення ліберальної, ефективнішої та менш корумпованої держави. 
Визначаючи iМоРе, до уваги беруть п’ять критеріїв: державне управління та боротьба з корупцією, державні фінанси (реформи податкової і пенсійної систем, розподіл суспільних благ), монетарна політика й фінансові ринки (зокрема курси валют і незалежність НБУ), ринкова політика й зовнішня торгівля (органи контролю, ліцензії, дозволи, конкуренція), а також енергетична незалежність (нафто-газова політика). Оцінювання відбувається в діапазоні від -5 до +5 балів.
Отож наприкінці грудня VoxUkraine опублікував результати за 25-ий період (7 – 20 грудня 2015 року). Показник становить +1,4 бала – найкращий із кінця серпня 2015-го. Зростанню індексу сприяло скасування низки застарілих держстандартів, довгоочікуване підвищення максимальної заробітної плати керівникам держпідприємств, передання певних державних функцій на місцевий рівень (зокрема нерухоме майно та підприємства тепер реєструватимуть на місцях), а також деякі антикорупційні ініціативи з “безвізового пакета ЄС”.
Так, за час моніторингу держава скасувала 12 776 за­старілих держстандартів (розроблених до 1992 року). Щоправда, більшість із них діятиме ще два роки, щоб підприємства змогли адаптуватися до нових ринкових умов. Прийняття цих рішень було обов’язковим, щоби поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі України з ЄС почала діяти.
У рамках боротьби з корупцією влада збільшила максимальний розмір зар­плат для керівників держпідприємств у 20 разів. Це, а також конкурсний відбір кадрів повинні стимулювати прозорі відносини управління та зменшити корупційні схеми в установах. Проте викликає застереження те, що оклад становитиме лише 25% зарплати, а премія – 75%: так міністерства зможуть впливати на діяльність керівників державних підприємств.
Блоки “Державне управління та боротьба з корупцією”, а також “Ринкова й торговельна політика” набрали +2, що свідчить про прийнятний темп реформування країни. Проте досягнення за напрямами “Державні фінанси”, “Монетарна політика та фінансові ринки” й “Енергетична незалежність” економісти оцінили лише по +1, що й знизило загальний показник Індексу моніторингу реформ.

Новий рік – нові податки

Фахівці ГУ ДФС у Львівській області проаналізували внесені зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України, прийняті ВРУ. У таблицях дивіться основні зміни ставок податків та окремих форм оподаткування, які діють з 1 січня 2016 року, інформує прес-служба ГУ ДФС області. 


Юрій Якименко, заступник гендиректора – директор політико-правових програм Центру Разумкова
– Якщо не погіршиться ситуація у Донбасі і навіть якщо конфлікт залишатиметься в замороженому стані, в України буде змога реалізувати системніші та послідовніші зміни (у 2016 році). Головною внутрішньополітичною умовою для цього є стабільність діяльності трьох вищих владних інститутів: Президента, парламенту й уряду. Тут ми поки можемо розраховувати лише на період відносного затишшя, який, за прогнозами, триватиме десь до березня, коли планують змінити склад Кабінету Міністрів. Якщо при цьому розпадеться коаліція, шансів сформувати іншу буде вкрай мало. Це може призвести до дострокових парламентських виборів. Це не найкращий сценарій. Плюс у тому, що вже прийнято багато законодавчих актів, зокрема в економіці, антикорупційній політиці, інших сферах. Але поки ми ще не дійшли до їхньої імплементації. Це й буде головною проблемою – зробити так, аби все прийняте почало працювати. Із позитивного: можливо, безвізовий режим з ЄС стане реальністю. Це, найімовірніше, відбудеться у другій половині 2016-го. Ми самі для себе визначили вектор розвитку, підписали Угоду про асоціацію, яка передбачає насамперед внутрішню модернізацію України. Для економіки нашої країни повинні відкритися нові ринки, повинна повністю вступити у дію Угода про зону вільної торгівлі з ЄС. З іншого боку, не варто забувати: згідно з російськими обмеженнями, зменшиться українська торгівля на традиційних російських ринках. Тут постає питання про адаптивність української економіки: чи знайде вона себе на ринках Європи та інших країн? Стосовно підвищення рівня життя, то цього з дня на день не станеться. Ми зараз можемо лише стабілізувати ситуацію на певному рівні, що має бути не нижчим, ніж нинішній. Ми повинні забезпечити регулярність виплат, розраховувати на стабільність цін і можливість їх зниження через зростання конкуренції. Наш ринок буде відкритий для товарів із ЄС, подекуди дешевших і якісніших. Проте остаточного вихо­ду з то­го соціально-економічного стану, у якому зараз перебуває Україна, найближчим часом чекати не варто. Конфлікт у Донбасі продовжується, триває постійний політичний тиск на економіку. (Коментар виданню “Фраза”)
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4696 / 1.58MB / SQL:{query_count}