Нинішні економічні негаразди закінчаться вже через півроку! Такого сенсаційного висновку дійшли вчені Стенфордського університету

Питання - звідки взялася ота криза, коли все, на перший погляд, було добре, і справді бентежить людей світу. Але, на відміну від обивателя, який змушений  жити чи то пак - просто виживати, вчені активно вивчають причини, що її спровокували. Економісти Стенфордського університету (США) мають з цього приводу цілу теорію.

Згідно з нею важливим чинником спаду економічної діяльності, крім дефіциту кредитних ресурсів, є ще й така важковловима матерія, яку вони визначають як "невпевненість в економіці" (майже як наша невпевненість у завтрашньому дні). Власне через цю невпевненість підприємці масово згортають свій бізнес, утримуються від вкладання грошей у той чи інший проект і загалом - оптимізують свої видатки.

Учені зі Стенфорду навіть розробили спеціальний показник - "індекс невпевненості". Розраховується він,  зважаючи на показники курсових злетів та падінь акцій, прогнозів економічного зростання та зайнятості населення, а також обсягів виручки та прибутку концернів і фірм.  Початку економічної рецесії відповідає позначка індексу, що перевищує 40 відсотків. Розрахунки вчених засвідчили: зростання "невпевненості в економіці" на 40 відсотків спричиняє па­діння економіки країни на 1,8 відсотка протягом двох кварталів. До речі, за останні 30 років індекс "невпевненості" досяг свого найвищого рівня. 

Окрім цього, вважають фа­хівці, "невпевненість в економіці" - самостійна економіч­на сила, що впливає на внут­рішній ринок, незалежно від потреб банківського сектору. Отже, через невпевненість у майбутньому та паніку чимало компаній почали згортати свій бізнес і утримуватися від ін­вес­тицій. Це при тому, що "безпосередньо криза їх не торк­нулася.  "Перед нами ніби стіна імли", - характеризують ситуацію опитані вченими мене­джери компаній.

Власне психологічний чинник відіграє чималу роль і під час економічного зростання, і під час кризи (до речі, можемо пригадати минулорічні події навколо "Промінвестбанку" - масову паніку і таке ж масове зняття грошей із депозитних рахунків громадян. Хоча тоді справді важко було залишатися оптимістом, не піддавшись загальному настрою. І якби не радикальні заходи НБУ, "Пром­інвестбанк" вже давно став би банкрутом).

Тож, на думку вчених, значною складовою загального зрос­тання, яке відбувалося у розвинутих країнах світу 2-3 роки тому, була впевненість в тому, що настала епоха суцільного добробуту. Така собі ейфорія від успіхів. Щодо нинішньої ситуації, то, з огляду на історичний досвід, вона не триватиме довго (хоча період американської "великої депресії" свідчить про протилежне) і є лише тимчасовим гальмом. Вчені вважають, що "імла" розвіється протягом двох кварталів.

Проте не всі погоджуються із таким прогнозом. Якщо давні погані результати економіки були наслідком психологічних факторів, то нинішні - це реальність. Тож і виправити їх складніше, аніж просто уникнути. Завдяки відновленню психологічного тонусу ринки не піднімуться...