Майже трьох відсотків сягнув рівень інфляції за перший місяць року

На українському споживчому ринку знову коїться щось незрозуміле. Якщо минулого року темпи зростання інфляції пояснювалися відносно високим попитом на основні види продукції (в обігу були чималі суми готівки), то з початку нового, 2009 року, ситуація змінилася: наразі не радикально, однак попит значно впав.

За логікою - нижчими мали б бути і споживчі ціни. Економічна аксіоматика: попит ви­значає пропозицію, відтак і формує ціни. Хоча, звісно, не завжди. У нас же у січні спостерігалося дещо протилежне. Як повідомив Держкомстат, інф­ляція за місяць становила 2,9 відсотка. Іншими словами, на стільки ж копійок упала купівельна спороможність гривні.

На думку міністра економіки Богдана Данилишина, основними чинниками такого стану стали девальвація гривні та відтік депозитів із банківської системи. Отже, як він за­значає, обсяг депозитів у національній валюті за січень зменшився на 2,8 відсотка. Відтак перенесення валютного курсу на внутрішні ціни стало своє­рідним каталізатором загального зростання цін (можливо, міністр досі не знав, що ціни на товари чи послуги свого, так би мовити, "внутрішнього виробництва" вже давно прив'язані до курсу долара. Взяти, наприклад, ремонт квартири. Платитимете ви у гривнях, але вартість робіт вам обов'язково порахують у "зелених". Хоча вартість бульби на ринку ніколи не прив'язували до курсу долара, бо гривня була стабільнішою).

Як і слід було очікувати, найбільше зросли ціни на імпортні товари. Вони, до речі, займають, за статистикою, до 30 відсотків вітчизняного ринку.

Що дорожчає

Згадані чинники даються взнаки по-різному. Якщо із подорожчанням ліків більш-менш зрозуміло (курсові коливання плюс ініціатива Президента про скасування запропонованої Кабміном граничної торговельної надбавки), то подорожчання транспортних та житлово-комунальних послуг - це вже суб'єктивні моменти, які не завжди стосуються ґрунтовних розрахунків. У серед­ньому по країні, порівняно з груднем минулого року, тарифи на каналізацію та водопостачання зросли відповідно на 9,9 та 7,3 відсотка, на гарячу воду та опалення - на 2,4 від­сотка, квартплата стрибнула на 3,8 відсотка. Зрештою, отримавши квитанції на оплату жеківських послуг за січень, кожен, гадаємо, сам зробить свої розрахунки.

До сказаного вище додамо й таке. На думку аналітиків, зростання цін на житлово-комунальні послуги може спричинити черговий виток місячної інфляції. Тим більше, як засвідчує "житловий" досвід попередніх років, - навряд чи перегляд тарифів ЖКГ останній у цьому році. Через це виробники враховуватимуть у вартості товарів та послуг подорожчання комунальних послуг.

Полізли вгору в січні й ціни на продукти харчування. Найбільше, - враховуючи звичні сезонні коливання, - на фрукти та овочі. Відповідно на 9,7 та 8,1 відсотка. Суттєво подорожчали також риба, м'ясо та вершкове масло. На відміну від них, упали в ціні олія, гречка, рис, борошно, жири. Дещо дешевшими стали яйця. У січні на ринку споживчих товарів ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на понад 3 відсотки.

Однак, на думку фахівців Мінекономіки, рівень інфляції міг бути й вищим, якби не зменшились обсяги кредитів, які, як не дивно, ще комусь видають. За даними Нацбанку, за січень їх кількість зменшилась на 1,8 відсотка.

Чого очікувати?

Серед ринкових аналітиків немає єдиної думки щодо рівня інфляції на лютий. Адже й досі не зовсім зрозуміло, що саме може вплинути на загальну ситуацію. Більшість експертів вважає, що цього місяця на ціни імпортних товарів валютний курс не впливатиме, оскільки у грудні минулого року основна переоцінка товарів, залежно від курсу долара, вже відбулася. Тим паче, що протягом усьо­го січня (крім І декади) й на початку лютого валютний курс був більш-менш стабільним, без суттєвих коливань.Отже, у лютому ціна на імпортні товари за стабільного курсу змінюватися не повинна. Хоча питання, чи тривалою буде ця стабільність, для багатьох залишається відкритим.

Не очікують, принаймні - у лютому, і значної девальвації гривні. Нацбанк досить чітко дав зрозуцміти, що й надалі виходитиме з валютними ін­тервенціями й підтримуватиме курс. Якщо НБУ це вдасться, то рівень інфляції у лютому стосовно січня не перевищить 1 відсотка. Якщо ж ні, то дехто не заперечує її зростання до 15 відсотків, а загалом за рік - до всіх 20. Замість запланованих урядом 9,5 відсотка.

Хоча, видається, основним інфляційним чинником, точ­ніше, її обмежувачем буде падіння купівельної спроможності населення. І це, безперечно, вплине на гальмування цін. Утім, купівельна спроможність - це тема окремої розмови.