Львівський бізнес нарікає, що нові урядові циркуляри не полегшують, а навпаки, погіршують становище підприємців

Олігархічна політична система відчула загрозу з боку середнього класу чи тих, хто міг би ним стати, тому виконавча влада, починаючи з Кабміну, своїми діями, на жаль, топить український малий та середній бізнес, щоб не дати можливості у цій кризовій ситуації змінити співвідношення сил у політиці загалом.

Саме таку думку висловив учора "Пошті" голова Асоціації платників податків Львівщини, депутат Львівської міськради Теодор Дяків (на фото). "Адже, якщо це зміниться (як­що середній клас набере більшої ваги у суспільстві - "Пошта"), то сьогоднішній парламент, що утримується олігархами, не зможе функціонувати. Тому сьогод­нішні дії уряду пов'язую з тим, що треба задушити малий та середній бізнес, бо йому легше перебудуватися, аніж, скажімо, металургійним комбінатам", - трактує Т. Дяків.

Василь Срібний, президент асоціації "Галавто" (вона об'­єднує понад 40 підприємств машинобудівної галузі Львів­щини) зазначив "Пошті", що кожен новий циркуляр уряду не поліпшує, а навпаки, погіршує становище підприємців. "І фактично ці нормативні документи не взаємопов'язані з попередніми. Це свідчить про некомпетентність", - зазначає він.

Пан Срібний обурюється, що з початком кризи уряд обі­цяв, що при несвоєчасній сплаті податків не нараховуватимуть пені. "Навпаки, сьогодні на пеню нараховують пеню! Ростуть заборгованості. Уряд наполягає, що не потрібно відправляти працівників у вимушені відпустки. Але керівникам нічого не залишається, як відряджати людей у такі відпустки, бо інакше підприємства та фірми будуть у борговій фінансовій ямі. В іншому випадку, будуть потрібні роки, аби вийти зі складної ситуації", - говорить співрозмовник. В.Срібний також нарікає й на відсутність єдиної політики на захист ділового середовища. "Ділове середовище не почуте владою", - додає він.

 "Нині найголовніша проблема для підприємців - це перекручення застосування законодавства органами контролю стосовно умов роботи бізнесу і відносини з державними органами, за яке ніхто не несе відповідальності. Скажімо, зараз в Україні є 140 тис. підпри­ємств (юридичних осіб), які працюють за спрощеною системою оподаткування. Неправомірними трактуваннями законодавства їх зобов'язали платити 42% від єдиного податку (згідно з указом Президента) та ще 33% становлять нарахування у фонд оплати праці, згідно з іншим законом №1058 (застосований з 1 січня 2004 р.). Отож, маємо подвійні внески до Пенсійного фонду", - зазначає Т. Дяків. За його ж словами, це призвело до того, що внески до Пенсійного фонду від цих підприємств різко впали, бо вони не можуть платити подвійно. Як наслідок - їм не залишалося нічого іншого, як йти у тінь. Співрозмовник оперує цифрами, що за останні п'ять років, починаючи від 2004 р., на Львівщині майже 40 тис. осіб, які були оформлені (себто мали трудові книжки, працювали й отримували зарплату на малих підприємствах), вивели у тінь. "Вони на тих фірмах й надалі працюють, отримують зарплату без оформлення, соціально незахищені (як-от лікарняні). Все це і є наслідком неправомірного застосування законодавства!" - обурюється пан Дяків. 

З-поміж проблем, які нині турбують львівських підпри­єм­ців, є ще одна.  "Підприємці роблять ремонт своїх об'єктів, а його у міськ­раді трактують як завершення об'єкта будівництва. Чому називають його будівництвом? Щоб незаконно стягнути інвестиційні внески, які, згідно із законом, мають бути лише тоді, коли будується новий об'єкт, коли йде підключення до систем постачання води, тепла та газу. Коли ж є просто ремонт чи якась незначна реконструкція житла, переведеного у нежитло, де буде розташований об'єкт бізнесу, там не має виникати зобов'язань інвестиційного внеску", - говорить Т. Дяків. Співрозмовник наголошує, що це, по-перше, породжує корупцію, а по-друге, що цей фонд є добровільним. "Хоча він такий "добровільний", що у разі його несплати, підприємцеві не підпишуть акта введення в експлуатацію нового об'єкта", - додає він.

В. Срібний також каже, що проблема хабарництва, на яку постійно скаржаться люди бізнесу, на Львівщині є, й, на жаль, вона ще "буде довгий час". Мовляв, хабарі прискорюють оперативне гарантоване вирішення проблеми. В іншому випадку бізнесмени зіштовхуються, скажімо, з довшим часом реєстрації.

Принагідно нагадаємо, що торік навесні було проведено соціологічне опитування під­при­ємців Львівщини, згідно з яким 40,5% підприємців перешкодою для роботи називали політичну нестабільність, а 37% - конкуренцію. Третині під­приємців заважали ставка оподаткування (31,5%) та умови отримання ліцензій і дозволів (30,5%).

Нині ж львівському бізнесу, як і загалом українському, дуже важко. В області перестають працювати фірми з багаторічним досвідом роботи. Адже немає попиту на ті чи інші послуги. Зокрема, зараз  дуже потерпає туристичний бізнес. Адже навіть підприємець, який має кошти, зараз не думає про відпочинок, а розмірковує над тим, як не втратити те, що є, і зменшити втрати.

Як уже писала "Пошта", вкрай сутужно і перевізникам, більшість із яких взяла транспорт у кредит (багатотоннажні фури чи  автівки для таксування). "Відтак, з одного боку, у них ростуть борги, з іншого - вони не можуть бодай щось заробити. Тому й вдаються до масових протестів", - каже
Т. Дяків.

Президент Асоціації роботодавців Львівщини, депутат Львівської облради Зеновій Бермес вважає, що протести триватимуть і люди, які виходитимуть на акції протесту, не будуть лояльними до влади, як, скажімо, громадські організації, що хотіли з нею діалогу. "Тоді влада приходила говорити, а не слухати людей бізнесу. Сьогоднішні ж протести матимуть деструктивний характер, що є дуже небезпечним для влади, - говорить З. Бермес. Й додає:  - Влада  нарешті має повернутися обличчям до бізнесу".

До теми:

Загалом сьогодні на Львівщині працюють 22 тисячі фірм малого та середнього бізнесу. Із них - 10 500 юридичні особи, які працюють за спрощеною системою оподаткування (безпосередньо на Львів припадає 5,3 тис.), решта - за загальною.