Переговори були непростими і затягнулись на шість місяців. Спершу приватні кредитори погоджувались лише на відтермінування платежів, згодом на 5% списання боргу. Українська сторона хотіла отримати відстрочку по оплаті і скорочення тіла боргу на 40%. Домовленості 27 серпня є консенсусними: наша держава отримала найважливіше – відстрочку і чимале зниження тіла кредиту, а власники облігацій – гарантії того, що Україна виплатить борг.
У четвер, 27 серпня, завершились переговори України з міжнародним комітетом кредиторів на чолі з Franklin Templeton. Комітет погодився списати 20% від суми українського боргу. В цифрах це означає, що наша держава не буде виплачувати 3,6 млрд доларів. Іншою важливою перемогою українських переговірників на чолі з міністром фінансів Наталією Яресько стало відтермінування основних платежів на 3,5 року. Сплата основного масиву боргу в розмірі 15,5 млрд доларів тепер відбуватиметься з 2019 до 2027 року.
Україна в свою чергу погодилась дещо збільшити середньозважену відсоткову ставку на 0,5%. Тепер вона становитиме 7,75% замість 7,25%. “Після невеликого підвищення відсоткова ставка по цих кредитах все одно буде значно менша за ту, яку платив за кредити уряд Януковича. Наприклад, в липні 2012 року він взяв позику в приватних кредиторів на 2,6 млрд доларів під 9,25% річних”, – прокоментувала на своїй сторінці у Facebook міністр Наталія Яресько.
Також прописано певний механізм компенсації. Якщо після 2021 року українська економіка зростатиме на понад 4% на рік, кредитори зможуть повернути до 40% втраченої суми, якщо менше – повертатиметься менша сума, або й взагалі нічого.
Реструктуризація валютного боргу України – важливий крок для уникнення дефолту. Частину грошей, які Україна зекономить після угоди з кредиторами, можна буде виділити на найбільші проблеми нашої держави сьогодні: фінансування соціальних виплат і зміцнення обороноздатності. Скоріш за все, це дозволить провести довгоочікувану індексацію пенсій і зарплат, які критично знецінились через галопуючу інфляцію.
Однак є і велика ложка дьогтю. І, вже традиційно, її кинула у бочку Росія. Москва не долучилася до комітету кредиторів, і Україна не домоглась реструктуризації 3 млрд доларів, які ми винні по кредиту Януковича. Термін їх погашення спливає 20 грудня 2015 року.
Агентство Bloomberg зазначає, що в України є три варіанти вирішення проблеми боргу перед Росією. Перший – повна його оплата. Він достатньо малоймовірний, оскільки українська влада не бажає наразі йти на умови Москви і золотовалютні резерви України дуже обмежені, а фінансове становище ще далеке до стабілізації.
Президент Порошенко свого часу називав цей кредит політичним хабарем для Януковича за відмову від євроінтеграційного курсу. Другий сценарій – визнання цього боргу рішенням МВФ комерційним, що дозволить провести реструктуризацію. Однак у такий сценарій також віри не ймеш, оскільки Москва категорично проти будь якого перегляду умов боргу. Найімовірнішим на сьогодні виглядає третій варіант: домовленість з МВФ про збереження фінансування України по інших проектах і оголошення дефолту по російському боргу.
Однак домовленість із міжнародними кредиторами дає можливість Україні почуватись вільніше у переговорному процесі з Російською Федерацією. Все-таки основна сума зобов’язань України перебувала в руках приватних кредиторів із розвинених країн, які надали українській владі відстрочку і погодились на значне списання боргів. Дефолт перед Росією в іміджевому плані не настільки страшний, як перед іншими кредиторами, і, окрім того, завдяки тиску МВФ, Україна має хоч незначний, проте все-таки шанс добитись перегляду умов виплати російського кредиту.
Навіть, якщо українська влада погодиться повністю виконати свої фінансові зобов’язання перед Росією в умовах відстрочки на інші виплати, здійснити це буде не настільки проблематично для українського бюджету. Так, це суттєві видатки, однак вони є меншими за ту суму, яку би мала виплатити українська сторона західним кредиторам.
Успішне завершення переговорів із приватними кредиторами дає ще один шанс Україні продовжити важливі реформи і, врешті-решт, добитись збільшення економічної потужності. Дуже важливо, щоб український уряд не втратив цього здобутку, який основною мірою заслужила міністр фінансів. Вона очолювала переговори і вмовила кредиторів піти на поступки Україні. Тепер потрібно визначитись, що робити зі зобов’язаннями перед Росією і правильно розподілити звільнені кошти. Однак це лише перші завдання. Основне у довгостроковій перспективі – домогтись того, щоб Україна більше не потрапляла у такі боргові зашморги.
Російський кредит було надано в останні місяці перебування режиму Януковича при владі. Кошти були надані після згортання євроінтеграційних процесів. Через це ряд експертів заявляли, що ці кошти були надані як “подяка” за відмову від європейського вектора і становлення на шлях зближення з Митним союзом. Початково сума кредиту повинна була становити 15 млрд доларів, однак після перемоги Революції Гідності програма кредитування згорнулась. Досі точаться суперечки щодо статусу боргу. Україна наполягає, що його потрібно трактувати як комерційний, а значить як такий, який потрапляє під реструктуризацію, а Росія як міждержавний – умови якого можуть обговорюватись виключно на міжурядовому рівні.