Час на закупи: чи спорожніють крамниці без імпорту?

Заморські товари з полиць магазинів невдовзі хоча й не зникнуть, проте значно подорожчають. Як, зрештою, і товари українського виробництва, оскільки більшість  під­приємств тією чи іншою мірою залежить від іноземної сировини, комплектувальних чи  устаткування. Експерти заявляють: якщо держава не вдасться до кроків назустріч підприємцям, то ринки країни заполонить неякісна контрафактна продукція, ціна якої залежатиме від дефіцитності, а не від реальної вартості.

У середині січня на полицях багатьох супермаркетів помітною стала незвична досі порожнеча. Водночас активно почали ширитися чутки, що зараз тут переважно спродують старі запаси продукції, а чи будуть нові поставки - невідомо.

Схожі розмови точились і в невеличких крамничках, які співпрацюють з дрібногуртовими постачальниками.

Натомість зараз на полицях більшості супермаркетів потрохи ширшає асортимент, щоправда, товари вже за значно вищими цінами. Деякі категорії товарів  подорожчали вдвічі. Тож "Пошта" вирішила поцікавитись, чи варто зараз робити "стратегічні" запаси. І, з'ясувалося, на це питання не можна однозначно відповісти, адже купівельна спроможність споживачів важлива й для продавців. Тож вони, своєю чергою, докладають максимум зусиль для того, щоб втримати ціни і асортимент.

Січень не є показником, - переконана більшість дрібних підприємців, - адже саме зараз переукладають договори з постачальниками і безпосередньо з виробниками. Тож перебої з продукцією є, радше, питанням технічним, а не наслідком фінансової кризи.

- Звичайно, ми додаватимемо чи вилучатимемо з асортименту окремі товари, але це залежатиме від попиту. Наразі асортимент нашої продукції становить 34 тисячі позицій продовольчих та непродовольчих товарів. У продовольчій групі імпорт становить близько 35% від загального асортименту. Проте ми постійно працюємо над розширенням асортименту товарів українського виробництва, додаючи нові товари та замінюючи українськими аналогами імпорт. Водночас у деяких товарних групах, зокрема, аудіо- та відеотехніці, побутовій техніці, клієнти хочуть бачити певні бренди іноземного виробництва. Тож, щоб забезпечити прийнятну ціну на імпортний товар, ми ведемо переговори з нашими постачальниками і оптимізуємо внут­рішні витрати. Також здійснюємо прямий імпорт товарів, завдяки чому вони дешевші, - за­значає "Пошті" Тетяна Бабенко, керівник відділу корпоративних комунікацій "МЕТРО Кеш енд Кері Україна".

Водночас фахівці переконані: якщо держава "допомагатиме", як сьогодні, то ситуація скоро стане критичною і не тільки щодо іноземної продукції.

- Є поняття критичного імпорту. Якщо з продуктами харчування у принципі  проблем немає, то з певними видами сировини, матеріалів і устаткування вони швидко виникнуть, оскільки є підприємства, які працюють на імпортній сировині, що не має аналогів в Україні. Більшість устаткування теж закордонне. Найшвидше ситуація проявиться щодо сировини - підприємства роблять запаси на місяць, максимум квартал. Уже традиційно склалось, що грудень-січень в Україні - не виробничі місяці, тож реально підприємства відчуватимуть кризу в лютому-березні, коли закінчаться запаси. І якщо вони не зможуть закупити сировину за прийнятною ціною, то просто зупинять виробництво. Схоже буде з тими підприємствами, які частково залежать від іноземних комплектувальних. Наприклад, меблева промисловість закуповує фурнітуру іноземного виробництва, - каже Ростислав Сорока, радник голови Львівської ОДА з питань розвитку промислового комплексу.

При цьому від додає, що держава може мінімальними зусиллями підтримати власного виробника, але потрібно негайно застосовувати антикризові заходи з боку держави. А саме: повернути експортерам невідшкодоване ПДВ (бог перед Львівщиною - 200 млн грн); знизити митні ставки для критичного імпорту; зупинити нарахування штрафів за затримку відрахувань у Пенсійний фонд; розбити авансові платежі на енергоресурси подекадно.

Таку думку поділяють й інші експерти. Зокрема, Іван Стефанишин, екс-заступник голови ЛОДА з питань АПК,  запевнив "Пошту": Львівщина має достатньо ресурсів у галузі харчової промисловості, щоб обійтися внутрішньою продукцією. Однак  для цього необхідна підтримка держави.

- Потрібно, щоб надійшли всі обіцяні дотації на тваринництво, сільське господарство і  головне - вчасно і в повному обсязі на весняну посівну кампанію. Це, а також лояльні митні ставки на імпорт, дозволить забезпечити ринок власною продукцією. В іншому випадку нас очікують тінізація ринку і контрабандні продукти харчування низької якості за високими цінами, - стверджує Іван Стефанишин.

Підприємці ж, зі свого боку, наголошують: залишити споживача без продукції - не в їхніх інтересах. Тому, незважаючи на фінансову кризу, робитимуть усе для того, щоб оптимізувати свої видатки і максимально зберегти асортимент. Водночас вони визнають: без втручання влади довго протриматись їм не вдасться. Адже загальновідомо, що ринок України є валютизованим і більшість розрахунків навіть усередині країни відбувається в іноземній валюті. Але попри те, що за іноземну сировину підприємства розраховуються іноземною валютою, кошти за свою продукцію отримують у гривнях. Зважаючи на нестабільність долара, фірми зазнають значних збитків від таких операцій.

- Ми максимально оптимізуємо свої внутрішні витрати, а також витрати на розповсю­дження і продаж продукції. Асортимент і рецептуру нашого шоколаду не змінюватимемо. Та й щодо ціни - варіантів небагато, адже якщо вона значно зросте, то покупці нададуть перевагу конкурентам. Але проблема не тільки в какао-порошку, який ми імпортуємо, але й в упаковці, яка теж виробляється за кордоном. Наразі в Україні немає під­приємств, які б виробляли упаковку такої якості. Сьогодні потрібно не піднімати мито й інші податки, що було зроблено, а навпаки знижувати, - наголошує у коментарі "Пошті" Геннадій Радченко, керівник відділу зовнішніх зв'язків  та комунікацій  "Нестле Україна".

Таку ж політику обрали і представники ресторанного бізнесу, орієнтованого на заможнішу категорію споживача.

- Звичайно, зараз зросли ціни на елітні вина і віскі . Однак сказати, що їх перестали імпортувати, не можна. Люди, які їх пили, далі це роблять. Натомість я переглянув у своєму ресторані доцільність купувати мінеральну воду іноземного виробництва, замінивши її вітчизняною, не гіршої якості. Зараз наша мета - уникнути паніки і нівелювати хоча б ідеологічну частину кризи. Тому багато ресторанів знизили ціни, - ділиться досвідом Вардкес Арзуманян, голова Гільдії рестораторів Львівщини.

Тож переживати, що товари широкого вжитку стануть дефіцитом, не варто. Однак, якщо ви полюбляєте рідкісні марки певного товару, наприклад, вин, то ними, за можливості, варто запастися вже зараз.