Даніїл Ключніков, голова представництва Adobe® Systems Inc. в Україні, про економічну rризу, розвиток українського ринку програмного забезпечення та боротьбу з комп'ютерним піратством

Світова економічна криза торкнулася усіх галузей економіки, малого, середнього та великого бізнесу і життя населення. Галузь ІТ та програмного забезпечення не виняток. Про те, як сьогодні галузь працює та які плани має на цей рік, "Пошті" розповів голова регіонального представництва провідної компанії Adobe® Sys­tems Inc. в Україні Даніїл Ключ­ніков.

- Пане Даніїл, скажіть, будь ласка, як світова економічна криза вплинула на галузь програмного забезпечення, зокрема і в Україні?

- Щодо фінансово-економічної кризи та її впливу на розвиток ринку програмного забезпечення (ПЗ)  в Україні, слід наголосити, що наша країна є однією з тих, де цей ринок є найменш насиченим і розвинутим порівняно з іншими державами Центральної та Східної Європи. З одного боку, такий стан справ не може задовольняти, з іншого - це великі можливості для його розвитку. Однією з тенденцій, яка спостерігається останнім часом, є суттєве скорочення витрат вітчизняних підприємств на придбання комп'ютерних програм. Така ситуація є цілком зрозумілою, однак не завжди економічно обґрунтованою залежно від того, яким чином розглядати ПЗ. Якщо керівництво господарської структури поверхнево розуміє його цінність й економічну складову у бізнес-процесах - рішення про низьку пріоритетність у фінансуванні в цю сферу є цілком зрозумілим. Однак якщо підійти до цієї теми всебічно й об'єктивно, то в пе­ріод кризи саме ПЗ є інструментом для оптимізації витрат, підвищення результативності, ефективності та конкуренто­спроможності, а також зменшення людських годин на виконання певного об'єму робіт. Зокрема, програмні продукти Adobe орієнтовані саме на професійну аудиторію, спрямовану на досягнення високих результатів у повсякденній роботі. Мова йде про рекламний, видавничий, дизайнерський бізнес, страхові компанії, банківський та фінансовий сектори, освітні інституції та державні установи. Враховуючи викладене, можна впевнено стверджувати, що наша цільова аудиторія - професійний сегмент, для якого ПЗ у період кризи є найкращою інвестицією у сьогодні та завтра.  

- Не є таємницею, що українські користувачі ПЗ у своїй більшості надають перевагу піратському продукту перед ліцензійним, оскільки не всі можуть дозволити собі купити дороге програмне забезпечення. Чи має Ваша компанія якусь цінову політику для України у цьому контексті?

- Не можу не погодитись, що рівень використання неліцен­зійного ПЗ в країні дійсно надзвичайно високий та становить, згідно з останніми оцінками міжнародної аналітичної компанії IDC, 83% (Україна входить до десятки країн світу з найвищим рівнем комп'ютерного піратства). Щодо Adobe, то ситуація тут ще гірша та зазначений показник сягає 95%. Бізнес нашої корпорації побудований таким чином, що близько 95% його складової - це сфера "B2B", тобто наявна орієнтація на професіоналів (підприємств, установ та організацій). Для  звичайних укра­їнських користувачів ПЗ Adobe у більшості є безкоштовним. Мова йде передусім про клієнт­ські програми Adobe Reader, Adobe Flash Player, Ado­be Air, які можна безкоштовно завантажити з офіційного україномовного сайта корпорації www.adobe.ua. Багато уваги ми приділяємо такому важливому напрямку розвитку бізнесу, як SaaS ("Software as a Service" - укр. "ПЗ як сервіс"). Пересічний громадянин, якому не потрібен функціонал повної версії, наприклад, Adobe Photo­shop CS4, може безкоштовно користуватись on-line версією - Adobe  Photoshop Express, маючи доступ до мережі Інтернет. Те саме стосується й Acrobat у контексті використання on-line сервісу www.acrobat.com. У той же час, якщо функціонал програмних продуктів Adobe використовується у професійних та, відповідно, комерційних цілях (наприклад, реклама, видавництво, дизайн тощо), безперечно, вони є засобом виробництва товару або надання послуг, а тому мають бути оплачені. Безперечною перевагою ліцензійних програм є надійність та безпека, можливість отримання оновлень та сервісів, а також попередження настання юридичних ризиків. Щодо ціни, то вона не може бути дешевшою для України, ніж, наприклад, для Польщі. Причин кілька, й однією з ключових є ризик так званого "сірого імпорту", коли з однієї країни товар потрапляє до іншої в обхід митних або податкових процедур. Разом з тим, глибоко розуміючи українські реалії, корпорація дуже гнучка у своїй ціновій по­літиці саме до вітчизняних клієнтів. Ця гнучкість реалізується у різних формах, однією з яких є проведення різноманітних акцій для певної цільової аудиторії. Наприклад, акція для вітчизняних ЗМІ (вересень - листопад 2008 року), знижка по якій була до 40% на локалізовані (українські та російські) версії наших продуктів. Це суттєвий крок з боку Adobe, що дозволив зацікавленим видавничим будинкам або телеканалам придбати необхідне їм ПЗ й таким чином з одного боку легалізуватись, а з іншого - інвестувати у виробничий процес. Ми завжди йдемо назустріч нашим клієнтам. Те саме стосується деяких інших сегментів. Вважаю, що об'­єктивною економічною закономірністю є те, що підприємства, маючи прибуток завдяки нашим рішенням, безперечно, повинні платити, і для них, повірте, це передусім інвестиція та можливість виграти конкурентну боротьбу, оптимізувати свої затрати та підвищити ефективність ведення бізнесу.

- Як Ваша компанія бореться з порушеннями авторських прав в Україні?

- Борються у нас державні органи - міліція, прокуратура, державні інспектори. Ми не боремося, бо у нас немає державних повноважень. Проте ми захищаємо свої авторські права двома способами - юрисдик­ційним і неюрисдикційними. Останній полягає передусім у діалозі з тими структурами, щодо яких є інформація про використання ними неліцензійного ПЗ Adobe. Це відбувається шляхом інформування про ризики використання неліцензійних програм, ведення діалогу з керівниками компаній, повідомлення їх про можливі технічні, іміджеві та юридичні наслідки - тобто без участі в цьому процесі державних орга­нів. Є також юрисдикційна форма - за допомогою нашого юридичного представника та інших юридичних механізмів ми захищаємо наші права із залученням контролюючих, правоохоронних органів та в судовому порядку. Можу сказати, що, згідно зі статистикою МВС, Adobe займає друге місце за кількістю піратських атак на наші програмні продукти після корпорації Microsoft. Це не може нас не турбувати, й тому ми вживаємо активних заходів, аби подолати це.

- Які важелі використовує корпорація, щоби подолати це?

- Позиція правовласника дуже важлива для запобігання комп'ютерного піратства. Якщо правовласник активний, то, безперечно, йде певна робота. Бо самі правоохоронні та органи контролю порушувати кримінальну справу без заяви правовласника не можуть. Тому ми всіляко підтримуємо ініціативи державної влади щодо запобігання комп'ютерного піратства, у тому числі шляхом широкого інформування про небезпечні ризики від його використання. Adobe головує сьогодні у національному комітеті BSA (Busi­ness Software Alliance - Асоціація виробників програмного забезпечення), і ми є, так би мовити, драйвером усіх процесів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності на комп'ютерні програми. Відверто кажучи, я вважаю, що з кожним роком ця проблема буде дедалі актуальнішою. Торік нас виключили з пріоритетного списку контрольної групи 301 - торговельного представника США. Такий список складають щороку по всіх країнах світу щодо дотримання авторських прав. На жаль, ситуація в індустрії загалом суттєво не змінюється. Однак останнім часом ми відчуваємо суттєву активізацію роботи з боку органів внутрішніх справ як у столиці, так і в регіонах. Як результат цієї роботи, минулого року порушено удвічі більше кримінальних справ зазначеної категорії, де об'єктом є програмні продукти нашої корпорації.

- Кому завдає шкоди пі­ратство?

- Піратство завдає шкоди кожному з нас: громадянам, бізнесу, економіці держави. Майже кожний іноземний правовласник не здійснює в Україні продаж ПЗ напряму, а робить це через локальних партнерів. Наприклад, сьогодні я проводив партнерський захід із львів'янами. Тобто бізнес Львова заробляє, реалізуючи наші програми. Таким чином йде сплата податків, надходження до держбюджету, заробіток місцевих компаній, розвиток локальної економіки. Якщо процвітає піратство, то, звичайно, цього всього нема. Використання неліцензійного ПЗ - це передусім ризики: технічні, імі­джеві та юридичні для підпри­ємств, установ й організацій. Одним з останніх прикладів, який змусив особисто мене ще глибше замислитись над можливими негативними наслідками використання неліцензійного ПЗ, - виявлення правоохоронцями такого факту в міжнародному аеропорту "Ужгород". Питання просте - а якщо виявлене там неліцензійне програмне забезпечення заражене вірусами або програмний код є пошкодженим? Це ж життя тисяч людей...

- Як подолати піратство?

- Лише спільна позиція держави, правовласників та ЗМІ у цьому контексті може принести позитивні результати: правовласників щодо організації партнерського каналу, взаємодії із ЗМІ та державою; держави - це виконання контрольних та правоохоронних функцій; ЗМІ - об'єктивне висвітлення усіх позицій. Ми, мабуть, одна з небагатьох іноземних компаній в Україні, яка не ставить за мету "бути гарною для усіх". Ми називаємо речі своїми іменами - якщо це піратство, воно нам не подобається і ми вживаємо усіх необхідних заходів, аби це явище переламати. Бо інакше неможливо досягти результату.

- А який стан справ з україні­зацією програмних продуктів?

- Дуже хороший. Тому що майже усі флагманові продукти українізовані. Згідно з результатами і аналізом продажів минулого фінансового року, 55% продажів в Україні - це локалізовані версії і 45% - це англомовні. Ми заохочуємо продаж локалізованих версій, роблячи їх дешевшими ніж англійські. Візьмімо, до прикладу, ситуацію з акцією для журналістів - однією з умов придбання ліцензійного ПЗ зі знижкою була купівля локалізованої версії. Ми сьогодні ведемо активний діалог з Міністерством освіти та науки на цьому напрямку. Наприклад, у Росії була знижка на ПЗ 99,9% для всіх російських шкіл. Ми готові обговорювати це й з українськими урядовими структурами, але це має бути 100% легалізація і лише українські версії, щоб діти працювали на легальному софті.

- Коли Вас призначили минулого року, голова представництва Adobe Systems Inc. у Росії та СНД Павєл Черакашин заявив, що Ваше призначення є першим кроком у регіональній експансії нашого офісу, а розвиток українського ринку найбільш пріоритетний у цьому році. Окресліть детальніше, яким чином Adobe заво­йовуватиме наш ринок і чи криза не  поламає Ваші плани?

- Першим пріоритетом у цьому є побудова партнерського каналу, який буде складатися з національних партнерів. Сьогодні мета мого візиту до Львова - це спілкування з локальними партнерами, інтеграторами з метою висвітлення наших пріоритетів, цінностей для локального бізнесу. Другим пріоритетом є регіональна експансія. Бо сьогодні ми бачимо, що більше 85% наших продажів - це Київ. Тобто 85% бізнесу зосереджено у столиці. А як же Львів, Харків, Донецьк, інші міста? Третій пріоритет - це легалізація програмного забезпечення та антипіратство шляхом підтримання зусиль державних органів, інформування кінцевих користувачів, максимально ефективного переведення бізнесу на легальне ПЗ.

- Міжнародна аналітична компанія Forrester Research у своєму прогнозі на цей рік каже, що 2009 буде складним для ІТ-галузі - технологічні компанії будуть економити на усьому. Та й загалом галузь піде на спад цього року. 

- Незважаючи на кризу, Adobe почала активне інвестування в український ринок. Ми чітко розуміємо поточну економічну ситуацію в країні: скорочення працівників, бюджетів, але програмне забезпечення, як я вже сказав, - це засіб для оптимізації витрат та перш за все інвестиція. Тобто, якщо, наприклад, зменшується кількість працівників, я впевнений, об'єм надання послуг тими ж рекламними агенціями буде не набагато меншим. Це навантаження треба на когось перекладати. Криза дозволяє максимально зосередитися на оптимізації бізнесу на підвищенні його ефективності, у тому числі за рахунок ПЗ. Наше завдання - максимально довести переваги ліцензійного програмного продукту. Тому я вважаю, що ПЗ Adobe має перспективи щодо зросту порівняно з попереднім періодом.