У п’ятницю Україна отримала перший транш від Міжнародного валютного фонду на суму в п’ять мільярдів доларів. Двома днями раніше рада директорів МВФ прийняла рішення про початок нової програми співпраці із Україною, в межах якої упродовж наступних чотирьох років наш уряд має отримати 17,5 млрд доларів. 

Натомість Кабмін погодився піти на підвищення енерготарифів, реструктуризацію банківської системи, провести реформу управління держпідприємствами та почати ефективну боротьбу з корупцією.

Саме по собі відновлення співпраці з МВФ відкриває дорогу до ще кількох кредитів на загальну суму в 7,5 млрд доларів. Міністр фінансів України Наталія Яресько уточнила, що допомогу Україні раніше погодилися надати Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, США, Євросоюз, Швеція, Швейцарія, Канада, Японія, Німеччина та Польща. Відтак упродовж наступних кількох років Україна має шанс отримати близько 25 млрд доларів.

Чи достатньо цього? Задовго до того, як Україна погодила з МВФ умови співпраці, експерти озвучували значно вищі суми, що необхідні для відновлення країни. Цього тижня заступник голови Єврокомісії Крісталіна Георгієва заявила, що Україні потрібно буде більше коштів, аніж вже запланували виділити.

“Я вважаю, що сума може виявитися ще більшою (ніж 40 млрд доларів – “Пошта”). Через війну 1,5 млн людей втратили дах над головою і для підтримки цих людей потрібно буде більше засобів, ніж ми думали”, – цитує Георгієву Deutsche Welle. Вона також запевнила, що ЄС готовий підтримувати Україну і після завершення програми співпраці з МВФ, тобто після 2020 року.

Цього ж року економіка України отримає близько 16,3 млрд доларів, 10 млрд з яких надійдуть від МВФ. Як повідомляє УНІАН, допомога від Євросоюзу складе 1,8 млрд доларів, а від США – 2 млрд доларів. Більша частина коштів з першого траншу МВФ має піти на підтримку українського бюджету.

Ключові вимоги МВФ – зменшення держвитрат, дерегуляція економіки, реформа НБУ та енергетичного сектора.

Власне, останні дві мають провести вже до кінця квітня – це передбачено меморандумом із МВФ, який опублікувало Міністерство фінансів. До кінця наступного місяця Верховна Рада має прийняти зміни до закону “Про Національний банк України” і новий закон “Про ринок газу”. Також серед першочергових кроків, які в межах співпраці з МВФ має здійснити уряд, створення Національного антикорупційного бюро, оцінка фіскальних ризиків, що спричинені існуванням великих державних підприємств, а також проведення модернізації Фіскальної служби.

Отож чимало з великих державних підприємств вже цього року можуть знайти нових власників – Міністерство фінансів запланувало на 2015-ий масштабну приватизацію. “Приватизація всього, що можна приватизувати, і плануємо почати її вже в цьому році”, – заявила під час звіту про 100 днів діяльності голова Мінфіну Наталія Яресько. За її словами, Міністерство економічного розвитку і торгівлі до кінця квітня має оприлюднити нову програму управління держпідприємствами. Зараз близько 3300 великих підприємств перебувають у державній власності і більшість iз них, за словами урядовців, є збитковими.

У процесі реформування Фіскальної служби неминучі масштабні звільнення – це також прописано у меморандумі з МВФ. Втім, звільнення чекають не лише це відомство: міністр юстиції Павло Петренко заявив, що із Мін’юсту вже звільнили близько 400 осіб, а зараз тривають люстраційні перевірки ще 24 тисяч чиновників. У МВС також збираються зменшувати кількість працівників – цього року звільнять близько 20 тисяч осіб. “Міліція скорочена на 20 тисяч і впродовж цього року буде ще зменшуватися на 20 тисяч. Ми переходимо з кількості в якість і говоримо про те, що справжній служитель закону повинен бути добре мотивований і добре заробляти”, – заявив голова МВС Арсен Аваков.

До 2028 року Україна має віддати МВФ близько 17 млрд доларів. Це борги за трьома програмами – двома stand-by (початих у 2010 та 2014 роках) та розширеної EFF, що була узгоджена 11 березня. Найбільш відчутним борговий тиск буде у 2018 році (потрібно буде повернути 2,065 млрд доларів за поточним курсом МВФ) та у 2023-2024 роках (2,752 млрд доларів).

Хочa ці кроки безпосередньо й не стосуються співпраці з МВФ, однак у меморандумі прописана вимога переглянути розміри та ефективність уряду. “Ми  продовжимо докладати зусиль для забезпечення більш раціональної кількості працюючих, що отримують заробітну плату з бюджету, маючи на меті зменшення фонду заробітної  плати в середньостроковій перспективі до близько 9 відсотків від ВВП”, – йдеться у документі.

У рамках зменшення держвитрат заплановане й продовження пенсійної реформи – до вересня 2015-го уряд має внести до парламенту новий закон “Про пенсійне забезпечення”. Втім, поки невідомо, у чому полягатиме ця реформа, а у меморандумі зазначено лише, що уряд індексуватиме рівень пенсій відповідно до рівня цін.

До речі, згідно прогнозу МВФ, на гривню чекає подальша легка девальвація: до кінця 2017-го курс нацвалюти опуститься до 23,4 гривень за долар, після чого мав би стабілізуватися. Водночас, yпевнені у МВФ, інфляція поступово зменшуватиметься, поки у 2016 році не опуститься нижче 10%, а у 2018 – менше 5%.

У фонді зауважують, що головною умовою відновлення української економіки є припинення війни на сході. “Як ми вказали у звіті, основним положенням програми співпраці з Україною є відсутність посилення конфлікту. Відповідно наші основні оцінки – і щодо макроекономіки країни, і щодо відновлення росту в 2015-oму – базуються на тому, що угода про припинення вогню буде дотримуватися”, – заявив заступник директора європейського департаменту МВФ Танос Арванітіс. Поки ж у фонді впевнені, що завдяки програмі співпраці економіка України до кінця року “стане на шлях відновлення”. “Ми очікуємо, що в 2016 році ріст ВВП складе близько 2% і в подальшому прискориться”, – підсумовує Арванітіс.

Першу оцінку виконання Україною програми МВФ проводитиме у червні – 15 числа до Києва приїде спеціальна місія. Надалі оціночні візити працівників фонду мають здійснюватись щоквартально.

Цікаво, що після виділення коштів МВФ в уряді можуть відбутися ротації. Як повідомляє INSIDER, після отримання першого траншу кредиту дев’ятеро міністрів можуть позбутися своїх посад. За інформацією видання, серед кандидатів на звільнення віце-прем’єр міністр Валерій Вощевський, міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, голова Мінекономрозвитку Айварас Абромавичус, міністр екології Ігор Шевченко і міністр енергетики Володимир Демчишин.

Також, за інформацією INSIDER, у Адміністрації Президента вже лежить заява про на звільнення за власним бажанням голови НБУ Валерії Гонтарeвої. Якщо ця інформація правдива, то серія звільнень урядовців може відбутися вже наступного тижня.