Аби остаточно подолати негативні цінові тенденції на ринку харчів, Кабінет Міністрів вирішив зняти на них обов'язкове декларування цін

На тлі газових непорозу­мінь, які вирують уже більше двох тижнів, та довгих свят, інші події життя країни втратили актуальність. А дарма. Недремне чиновницьке око знову зазирнуло із владних висот у гаманці тих, хто мешкає внизу. І знову, аби "поліпшити" наше невтішне кризове життя.

Недавно Мінекономіки оприлюднило проект постанови Кабміну про скасування обов'язкового декларування змін оптово-відпускних цін на продовольчі товари, запровадженого ще 17 жовтня 2007 року урядом Віктора Януковича. Отже, досі підприємства харчової промисловості повинні були декларувати зміни у цінах на борошно, цукор, м'ясо, ковбасні вироби, молоко, яйця, словом, їстівне, якщо упродовж місяця вони змінюються більш, ніж на 1 відсоток.

Ці заходи мали б призупинити інфляційні тенденції на ринку продуктів харчування. Але, дійшло висновку Мінекономіки, "у зв'язку із ціновою сезонністю на ринках продовольчої сировини середньомісячний приріст складав подекуди до 10 відсотків, і підприємства харчової промисловості через постійні зміни цін змушені були щомісяця готувати пакети документів для декларування, що суттєво збільшувало адмінвидатки...". Тож, на думку фахівців з Мінекономіки, подальша цінова динаміка засвідчила неефективність такої практики. Ба більше, там впевнені, що в умовах кризи та відсутності у підприємств оборотних засобів збереження обов'язкового декларування цін спричинить зменшення обсягів продуктів харчування та їх дефіцит на внутрішньому ринку.

Не знаю, як з прогнозами можливого дефіциту, але, за даними Держкомстату, харчі протягом 2007 - 2008 років подорожчали в середньому на 24 - 25 відсотків. Додамо, дорожчають і надалі, це ми відчуваємо під час відвідин крамниць та продовольчих ринків без усякої статистики.

Крім іншого, Мінекономіки вирішило в такий спосіб позбавити місцеву владу права визначати граничну рентабельність виробників борошна, хліба та хлібобулочних виробів, наданого їм постановою Кабміну ще 1996 року. Як інформує Мінекономіки, встановлення облдержадміністра­ці­ями граничної рентабельності для виробників масових сортів хліба у 2 - 5 відсотків (в окремих областях - взагалі до 15  відсотків), "не забезпечує отримання прибутку, необхідного для розширення виробничих потужностей". Воно ж бо так! Хіба при 5 копійках з кожної хлібини можна мріяти про нарощування потужностей?! До речі, на цьому тижні у Запоріжжі обласне відділення Антимонопольного комітету оштрафувало через завищену рентабельність відразу три місцевих хлібокомбінати - за монопольну змову.

Звісно, бізнес такі ініціативи усіляко підтримує. Мовляв, раніше, коли дозвіл на зміну цін отримували через певний проміжок часу, а не відразу, ціни реалізації навіть поступалися собівартості. Хлібопекарі взагалі вважають, що скасування граничного показника рентабельності найближчим часом не спричинить подорожчання основного харчового продукту. У 2008 році за загальної інф­ляції у 22,3 відсотка хліб подорожчав "усього" на 25,1 відсотка.

Проте виробники харчів дещо неодностайні в оцінках скасування граничної рентабельності, наголошуючи, що, з одного боку, за умов зменшення попиту необхідна додаткова підтримка - фінансові субсидії чи підвищення дозвільного рівня рентабельності. З іншого, - розуміють, що за умов загального зниження купівельної спроможності громадян при значному перевищенні наявних рівнів рентабельності їхню продукцію просто перестануть купувати.

Але Кабмін цим, вочевидь, не переймається...