Холодний розрахунок

Уже з 1 квітня за теплоенергію та газ доведеться платити в кілька разів (!) більше. “Пошта” дізналася, чому потрібно підвищувати тарифи і який це матиме ефект

Через місяць українці отримають значно більші суми у квитанціях – мінімальний тариф на газ збільшився втричі, а на теплопостачання – в півтора рази. 
І якщо останній більше не мають наміру підвищувати, то газ дорожчатиме ще не раз.

Вчимося рахувати

У вівторок Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ), врешті наважилася на підвищення тарифів. Із цим кроком довго зволікали, але уникнути його неможливо: тут вже або гроші МВФ, або крах української економіки.
Розрахунок за спожитий газ відбуватиметься по-новому. Споживачі, які за місяць спалюватимуть до 200 кубометрів газу, платитимуть за ціною 3,6 грн за куб палива. Для тих, хто споживатиме більше, надлишок (частина, що перевищить 200 кубометрів) оплачуватиметься з розрахунку 7,188 грн за кубометр газу. Такі ставки діятимуть у період опалювального сезону, а весь інший час (із 1 травня по 30 вересня) вартість природного газу розраховуватиметься за ціною 7,188 грн за кубометр незалежно від кількості споживання.
Ще один серйозний крок – майже шестикратне підвищення тарифу на газ, що використовується для приготування їжі: замість 1,182 грн за кубометр (за наявності газових лічильників) тепер доведеться платити ті ж 7,188 грн.

фото: tsn.ua

До слова, цього тижня уряд прийняв рішення збільшити терміни опалювального сезону рівно на місяць – він починатиметься 1 жовтня, а закінчуватиметься 30 квітня включно. Оскільки в цей період діятимуть нижчі тарифи на газ (точніше – буде мінімальний тариф), критикувати Кабмін за це рішення якось невиправдано.
На тому ж засіданні НКРЕ вирішила підвищити ще й ціни на газ для підприємств, що виробляють теплоенергію для населення. Вони збільшаться майже втричі – до 2 934 гривень за тисячу кубометрів палива. Як порахували в комісії, така ставка покриватиме лише 24% витрат, що йдуть на вироблення тепла. 
Зрештою, квітневі квитанції за теплопостачання також потребуватимуть більше витрат: середній тариф на теплоенергію для населення виріс майже на 72% – до 537,2 гривні за гігакалорію.

Це не припиниться

Підвищувати тарифи на газ для населення будуть як мінімум ще двічі – у 2016 і 2017. Меморандумом із МВФ передбачено, що ціни мають зрівняти із вартістю імпортного газу.
У 2016 році ці тарифи мають покривати 75% ціни імпортного палива, а ще через рік – досягти всіх 100%. Після того тарифи змінюватимуть залежно від динаміки вартості імпортного газу та обмінного курсу гривні. 
Умовами співпраці з МВФ передбачено, що вже до кінця цього року дефіцит НАК “Натофгазу” має опуститися до 3,1% ВВП (за підсумками 2014-го, він склав близько 7% ВВП). “Фінансове оздоровлення НАК “Нафтогаз України” є ключовою метою програми. Для цього ми (уряд. – “Пошта”) будемо вживати рішучих заходів щодо підвищення тарифів для населення, поліпшення рівня оплати і зниження витрат із метою скорочення дефіциту “Нафтогазу” до 3,1% від ВВП у 2015 році і його повного подолання до 2017-го”, – зазначено в меморандумі з МВФ.
Чи допоможе підвищення тарифів подолати дефіцит “Нафтогазу”? Можемо згадати минулий рік, коли у квітні Кабмін також збільшував тарифи на газ для населення, а восени урядовці пояснювали, що девальвація гривні з’їла весь позитивний ефект, тому ціни на газ підвищуватимуть далі.
Це свідчить про дві речі. По-перше, збільшення тарифів може й не мати того ефекту, на який сподіваються урядовці. Особливо якщо гривня й цього року далі встановлюватиме нові антирекорди. Звідси й “по-друге” – зараз неможливо точно порахувати, на скільки ще підвищуватимуть тарифи на газ у майбутньому. Але точно відомо, що вони таки збільшуватимуться.
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова
Це рішення принципово правильне. У нас була ілюзія, мовляв, населення та інші споживачі платять за низькими цінами за газ. Насправді вони платити багато, але та сума була захована – її сплачували через девальвацію, інфляцію і неотримання адекватних послуг у соціальній і медичній сферах.

Я думаю, це рішення зменшить дефіцит державного бюджету і закріпить валютний курс, тому воно позитивне. Але за певних умов – якщо збережеться макроекономічна стабільність у країні і буде розроблений та адаптований механізм виділення субсидій. Без цього матимемо збільшення платежів.

Водночас для потреб населення недостатньо лише українського газу. Бракує п’яти-семи мільярдів, які ми вимушені закуповувати за кордоном.

Собівартість українського газу постійно підвищується, оскільки збільшуються рентні платежі, але нині вона складає не менше 140-150 доларів за тисячу кубічних метрів. Більша частина цього палива йде для потреб населення, але дещо йде і для промислових підприємств.

Те, якими будуть тарифи на газ, залежить від макроекономічної ситуації в Україні та валютного курсу. Зараз неможливо сказати остаточно, чи ці тарифи будуть підвищуватись і на скільки. Все залежить від зовнішніх обставин.
Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру “Номос”
Ефективніших шляхів подолання дефіциту НАК “Нафтогазу України”, окрім підвищення тарифів, нема.

Зрештою, все має вирішуватися шляхом приведення тарифів до ринкового рівня. Інша справа, що стрибкоподібні підвищення, на мій погляд, принесуть протилежний ефект – виникне більше неплатежів. І це за умови, що курс гривні щодо долара умовно залишиться на тому ж рівні, що сьогодні, і не буде падати далі.

Але тут є дещо цікаве – ми майже не бачимо політики Національного банку, який торік своїми діями призвів до обвалу національної грошової одиниці. Якщо ця тенденція до падіння гривні триватиме (а поки що підстав говорити про інше нема), власне, і те заплановане стрибкоподібне підвищення ціни на газ не дасть ефекту. Навіть зараз цифри виглядають страхітливими – півтори тисячі гривень за тисячу кубів.

Але якщо ситуація з гривнею далі погіршуватиметься, через півроку й ці суми стануть копійками, а в “Нафтогазу” знову буде дефіцит. Це навіть за умови, якщо споживачі належно платитимуть. Але вони не зможуть оплачувати такі суми, адже їхні доходи не збільшуються. Тому ситуація не виглядає оптимістично ані для споживачів, ані для самого “Нафтогазу”.

Я розумію необхідність цього кроку. Тут МВФ не винаходить велосипеда. Це потрібно робити, але водночас треба розуміти й наслідки такого кроку. А головним буде криза неплатежів, як результат – дефіциту “Нафтогазу” подолати не вдасться (принаймні в тому обсязі, що запланований). І проблема тут полягає не в “Нафтогазі”, а в політиці Національного банку, який не виконує своїх функцій як регулятора, відмовляючись впливати на стабільність гривні. Ось ключова річ! Неадекватна курсова політика руйнує будь-яку економічну політику в будь-якій сфері.

Щодо газу українського видобутку, то він майже весь (за невеликими обсягами приватного газовидобутку) йде споживачам. Чому підвищується ціна на паливо для споживачів? Тому що та, за якою “Нафтогаз” реалізує цей газ, покриває лише затрати на його видобуток і не дає коштів для інвестицій у розширення видобутку. Уже в цьому році відчуємо спад видобутку власного газу, адже нема інвестицій.

Тому МВФ і вимагає підвищення цін на газ для споживачів, аби створити інвестиційний потенціал видобутку власного газу. В останні 10 років ми стабільно видобували близько 20 мільярдів кубічних метрів свого пального, але це не може тривати безкінечно – родовища виснажені.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4304 / 1.62MB / SQL:{query_count}