Законопроект №1577 можна вважати полегшеним варіантом економії від Міністерства фінансів, про який “Пошта” писала півтора тижня назад. Хоч до розгляду у Раді уряд і зберіг низку неоднозначних пропозицій, зокрема й про оплату батьками харчування школярів молодших класів та зменшення доплат вчителям, у підсумку депутатам таки вдалося переконати Кабмін не рухати освіту.

“Щойно проголосували законопроект 1577: усі доплати освітянам, визначені у законах – збережені! Також продовжено безкоштовне харчування для пільгових категорій та учнів 1-4 класів. Підручники – безкоштовні для соціально незахищених, малозабезпечених та передбачено відшкодування коштів за підручники для національних меншин, які друкуються малими тиражами і тому є дорогими”, – написала на своїй сторінці у Facebook голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич.

фото: rada.gov.ua

Втім, кілька незрозумілих моментів таки залишилися – щодо надбавок вчителям та викладачам університетів, додаткового фінансування з бюджету національних та дослідницьких університетів, а також щодо пільгового проїзду. Сам Яценюк запевняє, що пільги на проїзд зберігатимуться до літа 2015-ого. 

“До 1 червня 2015 року пільговий проїзд залишається без змін. З 1 червня 2015 року ця пільга надається: інвалідам 1 і 2 групи, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей та осіб, які їх супроводжують і які супроводжують інвалідів 1 групи і учасникам бойових дій”. Чи відновлять пільговий проїзд школярам із початком навчання восени – ще питання.

Однак освітою цей закон не обмежується. Документ передбачає зменшення кількості працівників ГПУ на 5000 осіб і ще більш масштабні скорочення в МВС – близько 20000 працівників. Економія зачепить суддів, працівників прокуратури, депутатів та правоохоронців.

До прикладу, суддям місцевих судів мають зменшити зарплати: із 2015-ого їх оклад планували підвищити до 15 мінімальних заробітних плат та тепер вирішили, що це трішки забагато і краще обмежити їхню зарплату 10 мінімалками. Також скоротять пільги працівникам прокуратури та державним службовцям, яким до того ж ще й зменшать пенсію на 10%.

В уряді планували поекономити ще й на депутатах: не виплачувати їм другу зарплату, яка йшла як компенсація за виконання депутатських повноважень, та зменшити кошти на утримання помічників. Втім, парламентарям вдалося відстояти свої права.

Того ж дня парламентарі проголосували й за зміни до Податкового кодексу, які теж бігали уточнювати мало не півдня.

Цей закон зменшує кількість податків із 22 до 9, встановлює дворічний мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу, а також зменшує ставку єдиного податку для “спрощенців”.

“Ми зменшуємо ставки податків для малого і середнього бізнесу. Ми вводимо мораторій на проведення перевірок малого і середнього бізнесу протягом двох років. Що стосується оподаткування великого бізнесу, то одностайно підтримане рішення на продовження усіх високих ставок, які чинні сьогодні”, – заявив під час засідання прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Що ж до великого бізнесу, то тут передусім йдеться про ренту на видобуток нафти й газу, а також – на їх транспортування. Як повідомив прем’єр, уряд разом із депутатами домовилися зберегти на постійній основі збільшені рентні ставки на видобуток вуглеводнів, а також зберегти рентну плату за транспортування нафти і нафтопродуктів, природного газу та аміаку.

Нові зміни до Податкового кодексу приведуть і до збільшення ціни на сигарети та алкоголь: Рада передбачила встановлення нового акцизного збору у розмірі 5% від обсягу реалізації тютюнових та алкогольних товарів. Ці гроші йтимуть у місцевий бюджет.

П’ять важливих новацій 2015-ого 1. Із першого січня мінімальна зарплата становитиме 1218 гривень (у грудні її збільшать до 1378 гривень), а прожитковий мінімум – 1176 гривень (із грудня — 1330 гривень). 2. Верховна Рада підтримала пропозицію уряду зменшити єдиний соціальний внесок із 41% до 16,4%. Це стосуватиметься підприємств, які на третину збільшать зарплати своїх працівників.  Втім, така зміна відбудеться не одразу – ставку внеску зменшуватимуть покроково. Та ще важливо, що уряд може й відмовитися від цієї ініціативи, якщо норму розкритикують міжнародні фінансові кредитори України. Тоді парламентарям доведеться переглянути своє рішення. 3. Із нового року українці сплачуватимуть податок на нерухомість, ставку якого призначатиме місцева влада. Платитимуть його власники квартир, площа яких перевищує 60 кв. м, та власники будинків, площа яких перевищує 120 кв. м. Кожен “зайвий” квадратний метр оцінюватиметься не більше, ніж у 2% від мінімальної зарплати (близько 24 гривень). 4. Оскільки парламент запровадив на рік додатковий імпортний збір, то практично всі товари, що надходять до України із закордону (окрім ліків, енергоресурсів та кількох інших пунктів), можуть подорожчати на 5-10%. 5. Збільшили парламентарі і податок на пасивні доходи фізичних осіб (відсотки, роялті, інвестиційний дохід) – із 15% до 20%.

Чи не найбільше критики уряду стосувалося податку на нерухоме майно. Сплачуватимуть його ті, хто володіє квартирами площею 60 і більше кв. м і будинками у 120 і більше кв. м. Його ставка встановлюватиметься рішеннями сільських, міських рад, однак вона не може перевищувати 2% від мінімальної заробітньої плати за 1 кв. м (до 24 грн).

“Була дискусія з приводу того, щоб місцеві бюджети не зловживали щодо оподаткування так званої соціальної нерухомості. Саме тому підтримується пропозиція, внесена коаліцією депутатських фракцій, і ми встановлюємо мінімальні пороги. Не оподатковується до 60 квадратних метрів для квартири і до 120 квадратних метрів для будинку. Також не обкладається нежитлова нерухомість, яка використовується в аграрному секторі, промисловості, МАФи і кіоски, які є суб’єктами малого бізнесу, де люди самі собі заробляють, і ринки”, – заявив глава уряду.

Ще дві не надто прихильно сприйняті ініціативи уряду – збільшення оподаткування пасивних доходів та загальне декларування. У погодженому із коаліцією законі вирішили збільшити розмір податку на пасивні доходи (роялті, проценти та інвестиційний прибуток) із 15 до 20%. Податок на дивіденди становитиме 5% для підприємств, які сплачують податок на прибуток на загальних підставах, і 20% для підприємств, які не сплачують податок на прибуток.

Що ж до загального декларування доходів, то воно не буде обов’язковим. “Для громадян, які не подадуть декларацію, задекларованими вважатимуться вартість активів у розмірі 200 тисяч гривень та вартість інших активів, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку станом на 1 січня 2015 року”, – пояснюють на сайті Верховної Ради.

Уряд погодився поступово зменшити єдиний соціальний внесок – із 41% до 16%. “Якщо підприємство збільшує фонд оплати праці на 30 відсотків, якщо заробітна платня на цьому підприємстві перевищує 3 мінімальні заробітні плати і якщо підприємство виконує всі умови, визначені цією статтею по детінізації (тобто фактично збільшує розмір заробітної платні), то тоді це підприємство починає платити єдиний соціальний внесок у розмірі 16,4 відсотка, а не 41 відсоток, як є сьогодні”.

Ще одна важлива зміна, яка зачепить чи не всіх українців – введення додаткового імпортного збору у 5% та 10%. Це означає, що вже із січня низка товарів, які Україна ввозить, може подорожчати на ті ж самі 5 або 10%, якщо не більше. Хоч збір цей тимчасовий (його  встановили лише на 12 місяців), стосуватиметься він практично імпорту з усіх країн. Втім, перед тим, як запроваджувати новий збір, уряд має намір проконсультуватися із ЄС. 

“Якщо такі переговори будуть результативними, то заради підтримки платіжного балансу України такий крок буде можливий, за винятком ліків та паливних матеріалів”, – пояснив наміри Кабміну лідер фракції “Блоку Петра Порошенка” Юрій Луценко.

Все ж таки найбільше дискусій було навколо бюджету на наступний рік. Це був останній проголосований того засідання документ – прийняли його вже по четвертій ранку. 

Якщо порівнювати його текст із проектами, що оприлюднювалися ще до внесення до парламенту, то змін таки чимало. Головні з них стосуються оборонного і силового блоку: фінансування Міноборони наступного року сягне 40,2 млрд гривень, а МВС дадуть 32,5 млрд.

Ще цікаво, що Міністерству соціальної політики передумали удвічі збільшувати бюджет, а тому виділять “всього” 97,9 мільярдів. Також немає у проекті й коштів на «мінстецьполітики», відтак кум президента й далі буде міністром без міністерства. Втім, детальніше держбюджет “Пошта” проаналізує в одному із найближчих випусків. Тим більше, що його й так обіцяють невдовзі переписати.

Власне це й було умовою голосування: бюджет підтримують, однак уряд за кілька тижнів запропонує до нього поправки. Сьомого січня розпочнуться перемовини із МВФ, за результатами яких й визначаться, які статті уточнювати. Прем’єр пообіцяв внести проект правок до бюджету вже до 15 лютого.

Не є остаточною й редакція Податкового кодексу, за редагування якого візьмуться навіть швидше, ніж за бюджет. Через три тижні уряд внесе до Ради ще один пакет документів, серед яких знову будуть правки до податкової реформи.