У Верховній Раді зареєстровано новий законопроект, що передбачає збільшення податкового навантаження на тих, хто отримує надвисокі зарплати

На тлі марних спроб уряду та парламенту бодай якось протидіяти економічно-фінансовим негараздам цей законопроект і справді виглядає найрадикальнішим антикризовим заходом. Принаймні з точки зору пересічного українця, який найбільше потерпає від цієї кризи.

Автор законопроекту користується брендовим годинником Breguet вартістю 30 тисяч доларів

Передбачають, що ставка податку з доходів так званих фізичних осіб стане диференційованою. Для тих, хто отримує менше 6 тис. гривень на місяць, вона навіть знизиться - з нинішніх 15 відсотків до 12,5. Хто заробляє до 12 тис. гривень - залишатиметься
15-відсотковою. А от для тих, хто отримує понад 12 тис. грн на місяць, збільшується на 5 пунк­тів - до 20 відсотків що­мі­сячних відрахувань.

Попри позитиви згаданого законопроекту, він вже зумовив масу критичних зауважень. Суть їх можна звести до коментаря заступника голови парламентського комітету з податкової та митної політики Миколи Круглова. Нардеп переконаний: на зростання податків бізнес завжди реагує однаково - втікає у тінь та штучно зменшує надходження до Держбюджету. Тож прогноз "оптимістичний" - сплачуватимуть мінімум податків.

Менше податків - більше мільйонерів

Загалом ідея відомої співачки й колишнього міністра культури Оксани Білозір, звісно, не нова. Прогресивна шкала оподаткування доходів громадян існувала в нашій країні й раніше - ще до 2004 року.

Щоправда, тоді ставка прибуткового податку із суспільства коливалася у межах від 10 до 40 відсотків. При цьому найвище - 40-відсоткове оподаткування нараховувалося на місячну зарплату в 1тис. 700 грн. Але ж недаремно кажемо - часи змінюються. Для рівноваги між бідними та багатіями наприкінці 2004 року запровадили так звану єдину ставку податку - усі мали сплачувати зі своїх прибутків 13 відсотків. Хоча 2007-го її дещо збільшили - до нинішніх 15 відсотків.

Головною причиною "переорієнтації" були шляхетні наміри: вивести доходи  несвідомих громадян із "тіні". А оскільки ховалися там далеко небідні співвітчизники, головний акцент було зроблено на них. Адже для тих, хто вирішив офіційно з'явитися перед ясні очі податківців, потреба ділитися своїми статками із державою зменшувалася відразу на 27 відсотків. І дійсно - чому б за таких умов не легалізувати свої капітали?

Сподівання ініціаторів нововведення виправдалися. Після запровадження "єдиної" кіль­кість офіційних мільйонерів в Україні почала стрімко зростати. За підсумками того ж 2004 року  в Україні їх нараховувалося вже майже 3 тисячі. Після "помаранчевих звершень" у 2005 році ще більше -5 тис. 700. Наскільки зріс "прошарок" означеної категорії громадян у 2007 році, на жаль, невідомо. Державна податкова адміністрація, певно, щоб не дратувати громадян, вирішила такі дані не оприлюднювати.

Інша статистика теж цікава. Щороку почали ззростати надходження до Держбюджету. І все з тих же доходів громадян. У 2004 році вони становили
13 млрд грн. У 2005-му - вже 18 млрд. А у 2007-му взагалі сягнули 33,6 млрд.

Хоча зрозуміло - "прибуткові" надходження до Держбюджету зросли не за рахунок легалізації мільйонерів. 13 чи нинішні 15 відсотків ставки прибуткового податку, навіть за мільйонних статків окремих громадян, на загальне збіль­шення надходжень до бюджету не вплинули. Ми ж не Сполучені Штати, де кількість офіційних мільйонерів вже давно перетнула позначку 250 тис. Просто зросла зарплата загалом. Але це до слова. Схоже, якщо згаданий законопроект ухвалять, "бідних" мільйонерів знову заженуть у тінь. Принаймні саме такі думки лунають з вуст експертів від економіки.

Із тіні ми вийшли -
у тінь і підемо

Прогнози фахівців, навіть з елементами співчуття до заможних громадян, зводяться до простого - у разі повернення до прогресивної ставки оподаткування країна позадкує у старі часи. Кількість же тих, хто декларуватиме мільйонні доходи, відтак поменшає. Значить, - схуднуть надходження  до Державного бюджету.

Особисто мені, - людині далекій від "економіки" мільйонерів, логіка такого "песимізму" економічних експертів незрозуміла. Зменшаться надходження до Держбюджету від прибуткового податку із заможних громадян, яких змусять піти у "тінь"? Але ж це суцільний нонсенс. Щоб переконатися в цьому, достатньо звернутися до офіційних даних.

Як повідомляє Держкомстат, у вересні (тоді розмови про кризу в нас тільки точилися) кількість офіційно працюючих громадян становила
10,9 млн осіб. Щоправда, праце­здатного населення в країні значно більше - близько 22 млн. Отож, 44,5 відсотка наших громадян отримували серед­ньо­місячну зарплату в розмірі
2,5 тис. грн. До 5 тис. грн - 17,7 відсотка. А до 1 тис. грн щомісяця отримувала третина - 32,7 відсотка. І лише 4 (!) відсотки від загальної кількості працюючих мали зарплату понад
5 тис. грн.

Зрозуміло, що у компетенцію нового закону (у разі його ухвалення) потрапить мізерна частка українців. Як кажуть, де ми, - а де ті 12 тис. зарплати щомісяця? Тож зрозуміло, що погоди у наповненні Державного бюджету "мільйонна" категорія не робить.

Інша справа, що ймовірність ухвалення законопроекту не надто висока. Не тільки тому, що нашому парламенту взагалі нині не до законів. Але уявити собі,  що навіть працездатна Вер­ховна Рада ухвалила б цей закон, важко. Депутати проти себе не голосуватимуть. Адже щомісячних 12 тис. грн, офі­ційно задекларованих як зар­плата, - лише надводна частина айсберга. І хоча ідеться лише про 5 "прогресивних" відсот­ків, боронити свої фі­нансові інтереси народні обранці вмі­ють. Що не раз і засвідчували.

Більш слушною у цьому сен­сі є думка заступника голови парламентського комітету  ВР із податкової та митної політики Костянтина Бондарєва. Він, щоправда, теж вважає законопроект шкідливим. Хоча не проти того, що систему оподаткування доходів громадян слід вдосконалювати. Проте, наголошує він, підвищення ставок на прибутковий податок проблеми не вирішить. Мовляв, які б ставки не запровадити, надходження до Держбюджету вони не збільшать. Люди і не платили податків, і не платитимуть.

"Конвертована" зарплата

Однією із головних бід справи боротьби за легалізацію доходів громадян податківці вважають зарплату в "конвертах". Навіть у рекламних роликах донедавна лунали заклики до українців, аби вони поклали край цьому  ганебному явищу. Ніби та сама виплата зарплат залежить від обивателя. Утім, коріння проблеми "конвертизації" не в тому.

"Світити" у звітності офі­ційно високу зарплату співробітників роботодавцям просто не вигідно - держава встановила надто велике навантаження на фонд заробітної плати. Нині з нього вираховують цілу низку обов'язкових платежів: 33,2 відсотка - у Пенсійний фонд, 1,5 відсотка - у Фонд страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності (так званий лікарняний фонд),  1,3 відсотка - у Фонд  страхування на випадок безробіття...  Тож загальна сума зарплати після всіх відрахувань зменшується на 40 відсотків. Тобто у номіналі вона не зменшується, але для того, щоб вам заплатили, наприклад, 2 тис. грн заробленого, ваш працедавець мусить віддати державі ще 400 грн.

Різні уряди обіцяли роботодавцям зменшити податкове навантаження на фонд заробітної плати. А кардинальних змін не відбулося досі. На початку нинішнього року Мінфін планував зменшити  відрахування до Пенсійного фонду із роботодавців до 30 відсотків. Відтак мали б збільшитися на 3 відсотки відрахування з доходів фізичних осіб. Але, крім економічної, у нас ще й інша криза - політична.