В умовах кризи НБУ надав фінансовим установам країни для стабілізації майже 40 мільярдів гривень. Значну частину отриманих коштів витрачено... на закупівлю валюти

Минулого тижня виявили чи не головну фінансову таємницю листопада - другого місяця економічної кризи в Україні, який, крім загального падіння обсягів виробництва, запам'ятається ще й  зникненням із готівкового обігу доларів. Причини цього шукали не довго.

Як і завше, найслабкішою "ланкою" виявився людський чинник. Відтак стало зрозумілим - хто ж насправді є головним винуватцем перевтілення долара у валюту-невидимку. Як нам пояснили банкіри, налякані незрозумілістю того, що відбувається, і туманними перспективами, а ще значними знятими з депозитів ще до за­провадження мораторію НБУ гривнями, українські товстосуми масово кинулися до обмінних пунктів. Так долар зник з вільного продажу.

Гра по другому колу

Про намагання НБУ протидіяти кризі банківської системи ми вже писали. Зрештою, крім двох банків - "Промінвест­банку" та банку "Надра", - жодна з провідних фінустанов країни не оминула долю "жертв". Та й зрештою, і ПІБ, і "Надра" майже миттєво пере­йш­ли у надійні олігархічні руки.

Інша справа - спроби вгамувати непокірний долар і хоча би трохи загнуздати девальвацію гривні. Утім, про заходи, до яких вдався Нацбанк, ми теж писали ( "Пошта" №69 від 18 листопада 2008р.). Наслідком боротьби НБУ за "вільний" до­лар стало його повне зникнення із готівкового обігу в обмінних пунктах. А коли Нацбанк перестав виходити з валютними інтервенціями на Міжбанківську валютну біржу, проблеми із "зеленню" виникли й там.

Про що казати, коли голова правління НАК "Нафтогаз України" Олег Дубина минулого тижня відверто дорікав, - компанія не може придбати на міжбанку долари, необхідні для погашення поточних боргів російському "Газпрому"!

Словом, перший етап стабілізації Нацбанк провалив цілком. Адже доки він викидав на торги нові й нові мільярди доларів, банкіри голосно претензій не висловлювали. Долар, хай і за вищим від офіційного курсом, придбати в обмінниках було можна. Але коли НБУ спробував втрутитися у курсові ігри фінансових діячів, вони відреагували блискавично - наслідки ми відчули відразу. І Нацбанк почав здавати свої офіційно задекларовані позиції. Спочатку він дозволив встановлювати готівковий курс із різницею від офіційного до 1,5%, а різницю між ціною продажу та купівлі долара підняв до 3%. Коли ж банківська "громада" не відреагувала і на ці пом'якшення, НБУ взагалі скасував усі обмеження на продаж готівкової валюти в обмінних пунктах та банківських касах. А офіційний курс долара віднині встановлюється як середньоарифметичне від курсу продажів валюти на Між­бан­ківській валютній біржі. Хоча, як з цього приводу за­значив заступник голови правління Нацбанку Олександр Савченко,  з деякою "можли­віс­тю корекції цього курсу з боку НБУ".

 Нацбанк рятує гривню?

Звісно, НБУ як основний фі­нансовий регулятор країни, не може бути осторонь того, що нині відбувається навколо гривні-долара. І він таки зробив хід у відповідь. З минулого тижня НБУ обмежив умови резервування. Відтак від початку грудня комерційні банки мають тримати на своїх кореспондентських рахунках більше гривень. Якщо ж Нацбанк гроші не надасть, їм доведеться продавати частину валюти. Тож НБУ вирішив зов­сім прибрати резервування за вкладами у гривнях - і за строковими, і до запитання. Раніше вони відповідно становили 1% поточних депозитів та 0,5% строкових.

Окрім цього, зменшено резервування і за валютними депозитами - з 5 до 4% за поточними і з 4 до 3% за строковими.

Отже, банки теоретично отримали додатковий обсяг коштів. За попередніми оцінками експертів - від 3,6 до 5 млрд грн.

Однак одночасно Нацбанк заборонив враховувати у скла­ді резервів  залишки гривні в касах. Адже досі банки мали право тримати на кореспондентських рахунках не всю суму резервів, а лише різницю між нею і залишками гривні у касі. Зазначимо, що на початку жовт­ня у касах було  12,3 млрд грн (частина - й у валюті). Звісно, зменшення нормативів вплинуло на касу, яка схудла.

Цілком логічно виникають підозри, що Нацбанк вирішив витягнути з банків гривню, аби вони не купували валюту. Тим паче, що, починаючи із 19 листопада,  НБУ почав знижувати обсяги рефінансування банків.

Приблизно відтоді почали зростати ставки на міжбанків­ському ринку. Банки виймали "останню" гривню і купували валюту, яка стрімко дорожчала. У такий спосіб вони фактично набрали собі максимум готівкових і безготівкових доларів, адже й надалі сподівалися на рефінансування від НБУ. Відтак, оскільки валюту купувати було за що (зауважимо, продавав її Нацбанк із своїх золотовалютних резервів), саме на її придбання і йшла значна частина отриманих грошей. Отже, вийшло, що  НБУ надавав банкам кошти, за які одразу ж продавав свої резерви.

У жовтні Нацбанк продав на міжбанківському валютному ринку 4 млрд 115 млн дол. Із 1 до 25 листопада - ще близько двох. Усього від початку кризового періоду на міжбанк виведено 7,7 млрд грн. А золотовалютні запаси НБУ зменшилися до 32,7 млрд дол.

Зважаючи на останні події, Нацбанк тепер діятиме інакше - буде штовхати банки до вимушеного продажу нагромадженої за дні інтервенції валюти, щоб створити її пропозицію на міжбанківському ринку.

Валюти немає
і не буде?

Прогнозувати розвиток по­дій на валютному ринку - справа, безперечно, невдячна. Наразі ж доларовий попит удвічі перевищує пропозицію, хоча вже перетнув критичну межу в 7 гривень, сягнувши позначки у 7,5 гривні за "бакс". Готівковий долар коштував дорожче. Достатньо було до ціни 6,7 в обмінних пунктах додати комісійні.

Якщо це нереальні 2,5%, то виходить 6,87 гривень за долар. Але якщо рахувати досить "реальні" 10%, то вже 7,37 гривень.

А НБУ говорить одне, а робить інше. Схоже на роздвоєння особистості, тобто на шизофренію. Одна половина стверджує, що для девальвації немає підстав. Інша тоді ж робить усе, аби курс завалився вище 7 гривень за долар.

У вівторок голова НБУ говорив про недооцінку гривні, посилаючись на індекс "Біг-Маку", жартівливий індикатор реальної вартості валюти, який визначає журнал The Econo­mist. В середу свого керівника підтримав перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов. Він абсолютно правильно заявив, що якщо громадяни перестануть купувати долари, то ціна на них впаде. А поза тим, НБУ майже не з'являється на міжбанку, чим дозволяє безперешкодно зростати курсу.

Згодом - незрозуміла історія з аукціонам та інтервенціями. 19 листопада НБУ вперше провів аукціон, тобто зібрав заявки банків на купівлю валюти розміром мінімум 100 тисяч доларів, а потім "задовольнив" усіх, кого захотів.

Однак минулих четверга та п'ятниці банки очікували аукціону, але НБУ на ринку не з'явився. Він таки вийшов лише о 16.00 п'ятниці з інтервенцією за курсом 6,17 гривень. Кому продавалися долари, невідомо. Але банкіри стверджували: "Ми взагалі цього не очікували. Заявки ніхто не подавав".

Голова наглядової ради НБУ Петро Порошенко про причини такої ситуації висловився конкретно. Отже, чинників, на його думку, три. По-перше, зменшилися валютні надходження від експорту вітчизняної продукції; по-друге, різко зріс спекулятивний попит на долар; третя причина: бездіяльність влади та працездатного парламенту, який має законодавчо забезпечувати ді­яль­ність уряду.

Все це справді є. Хоча намагання перекласти усю вину зникнення "зеленого" лише на ажіотажний попит із боку населення виглядає наївним. Про спекулятивну основу подій заговорив уже навіть Президент, а голова фінансового комітету ВР Микола Азаров впевнений, що паніка на готівковому валютному ринку виникла саме через дії бізнес-структур.

Наслідок - курс гривні від початку кризи впав на 48,8 відсотка.