У Львові 25 квітня відбувся шостий Весняний діловий форум. Говорили про бізнес, розвиток інфраструктури, авіації, індустріальний і технопарки.
Учасники заходу обговорювали актуальні питання соціально-економічної ситуації в країні, проведення економічних реформ, питання інвестиційної привабливості й клімату. Щоправда, на захід не приїхали ані представники ЄБРР, ані Світового банку, хоча їх приїзд раніше анонсували організатори.
Для Львова пріоритетними в обговоренні стали питання європейської інтеграції та розвитку інфраструктури.
Швидкісна євроколія
Однією із найцікавіших дискусій на форумі було обговорення проекту будівництва швидкісної колії, яка б сполучила Україну з Європейським Союзом. Міський голова Львова Андрій Садовий зазначив, що поява такої колії – це реально, головне поставити чітку мету.
“В Європі – вузька колія, в Україні – широка. Швидко з однієї точки в іншу не заїдеш. Мета, яку ми поставили перед собою – зі Львова добудувати колію до кордону з Польщею, щоб можна було сісти у Львові в “Інтерсіті” й швидко дістатись до будь-якої європейської столиці. Це можливо! Головне, що нас підтримує ЄС. Останніми роками проблема полягала у відсутності політичної волі в керівництва держави. Зараз ми отримали унікальний шанс, бо є адекватні керівники, відтак, я вірю, що цей проект може отримати хороший старт”, – розповів Андрій Садовий.
Так, міністр інфраструктури України Максим Бурбак зауважив, що проект євроколії цікавий, але багатостраждальний. “У європейських партнерів є зацікавлення у фінансуванні будівництва колії. Наступним кроком у цьому напрямкові є проведення запланованих зустрічей із міністрами транспорту Європейського Союзу, під час яких уже детально обговорюватимуть фінансування цього проекту”, – запевнив Максим Бурбак.
Індустріальний парк у Рясне-2

|
фото: Роман Балук (ZIK)
|
Минулого тижня Львів одним із перших міст в Україні отримав сертифікат на реєстрацію індустріального парку. Будуватимуть його планують у Рясне-2 на ділянці площею 22,6 га.
Як писала “Пошта”, ефективність від реалізації цього проекту може складати до 40 мільйонів гривень у рік із податків від доходів фізичних осіб. Окрім цього, це і понад два мільйони гривень податку за землю. Якщо підрахувати, то це становить приблизно 2% зі загальноміського бюджету. До слова, річний бюджет Львова становить 2,5 млрд грн. Але для того, щоб ці кошти потрапили до міської скарбниці, індустріальний парк має запрацювати.
“У Рясне-2 – велика промзона, і є перспектива її розширення. Минулого тижня відбулась зустріч із підприємцями, які висловили бажання вже зараз активувати цю ділянку. Це добрий знак, – зазначив мер Львова. – У Львові зараз є проблема з офісними приміщеннями, бо чимало компаній з інших регіонів хочуть переїжджати до Львова, оскільки це безпечне місто”.
Старший менеджер PwC Україна Вікторія Цицак зазначила “Пошті”, що правильна послідовність дій є запорукою успіху у створенні та організації роботи індустріального парку. “Класичний підхід до створення парку –розробка його концепції, пошук керуючої компанії, пошук резидентів і планування проекту. Але в Україні, й зокрема у Львові, можна застосувати альтернативний підхід. Адже часто робота зупиняється на пошуку керуючої компанії і, відповідно, резиденти не приходять.
У Львові зараз є проблема з офісними приміщеннями, бо чимало компаній з інших регіонів хочуть переїжджати до Львова, оскільки це безпечне місто
Варто спершу зайнятись пошуком самих резидентів, підписати з ними угоду про наміри, розробити план розвитку парку, і тоді вже шукати керуючу компанію, – зазначає Вікторія Цицак. – Залучення керуючої компанії/девелопера є критичним фактором при побудові індустріальних парків. Проте, будучи інвестором, вона не може нести всі ризики по створенню парку – особливо, якщо на момент її залучення резиденти парку ще відсутні”.
Довідка |
– До 20 га (80%) території парку планується відвести під розміщення промислових підприємств – 5–9 підприємств, кожне з яких розміщатиметься на ділянках від 1 до 4 га. – До 4 га території індустріального парку може бути відведено під транспортно-логістичні центри, складування та перевезення вантажів, митний склад тощо. – До 1 га території планується виділити під адміністративно-офісні приміщення, у яких знаходитимуться офіс керуючої компанії, дослідницький центр, центр навчання персоналу тощо. |
До слова, начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міськради Сергій Кіраль певен: саме Львів має стати платформою для обміну думками та обговорення майбутніх змін, оскільки це місто відіграло важливу роль у відстоюванні права країни на краще – європейське – майбутнє. Обговорення відбудуться за участі представників уряду та міжнародних фахівців. Зокрема, планують запросити екс-віце-президента Європарламенту Єжи Бузека, колишніх керівників урядів Литви, Грузії та Польщі, які свого часу відповідали за проведення структурних реформ в економіці, а також представників українського уряду.
Нагадаємо, щорічно Весняний діловий форум проводять з метою встановлення ділових відносин, вільних від недовіри, визначення спільних цілей та інтересів у реалізації проектів на території України, ознайомлення з потенціалом західних областей України, а також залучення якомога більшої кількості інвестицій до Львова. З-за кордону до участі залучають представників міжнародних економічних організацій, фінансових та інвестиційних компаній, підприємств, що виявляють зацікавленість у реалізації бізнес-проектів на території України, успішно здійснюють підприємницьку та інвестиційну діяльність або ж планують працювати на українському ринку.
До теми
У цьому році українські дороги лише лататимуть, в держбюджеті грошей на капітальні ремонти та будівництво шляхів немає. Про це повідомив міністр інфраструктури Максим Бурбак. Він розповів, що із необхідних 32 млрд грн на утримання 170 тис. км доріг у Державному бюджеті передбачили менше половини – 15 млрд грн. Із них левову частку – 10 млрд грн доведеться віддати на погашення кредитів. Крім того, за вже виконані роботи сформувався борг у 3 млрд грн.
“Тобто на всі 170 тис. км доріг в нас є 2,5 млрд грн. Що за ці гроші можна зробити – практично нічого, але ми взяли курс на оптимізацію видатків на обслуговування кредитного портфеля, розмовляємо з інвесторами, з банками. Вже є перші напрацювання – ми можемо скоротити видатки на три млрд грн, які підуть на дороги”, – сказав Максим Бурбак. Відтак в Міністерстві сподіваються отримати кредити на будівництво доріг за кордоном.
Зокрема, Світовий банк дає гроші на ремонт дороги Київ-Харків, доріг при в’їзді до Києва, а також на техніко-економічне обґрунтування кільцевої дороги в столиці. “Від ямкового ремонту в цьому році ми не відійдемо, прикро, але факт. Так, це найбільша корупційна можливість з виведення грошей, але будемо контролювати”, – підсумував Максим Бурбак.