Здерти з українців
Якщо урядовці обкладуть податком банківські відсотки, то лише створять додаткові податки для представників середнього класу. При цьому бюджетних дірок не залатають
фото: vz.ua
Ще вчора критикували, а сьогодні самі приймають. Нинішні урядовці та вчорашні опозиціонери хочуть ухвалити закон про стягнення податку з депозитів, сума яких перевищує 50 тисяч гривень. Мовляв, такий податок поширений у країнах Європи.
Експерти і банкіри кажуть: ініціатива правильна, але не на часі. Крім того, в Україні такий податок ляже на плечі середнього бізнесу. Бідні його справді не платитимуть, бо грошей в банках не тримають, а до багатих, як завжди, черга не дійде.
14 законів, які передбачають зміни
Сьогодні, 22 березня, на засіданні Кабінету Міністрів урядовці планують розглянути 14 законопроектів, які стосуються змін до Податкового кодексу. Зокрема, вирішуватимуть питання держзакупівель та оподаткування відсотків за депозитами. Про це повідомив міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак.
За його словами, міністр фінансів Олександр Шлапак вже запропонував пакет із 14 законопроектів. “Обговорювали їх довго, і прийняли рішення розглянути й схвалити ці проекти на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів у суботу, 22 березня, – сказав Остап Семерак. – Оподаткування депозитів – один з 14 законів, які передбачають зміни”.
Він також припустив, що погоджені законопроекти може бути винесено на обговорення до парламенту вже наступного пленарного тижня.
Прем’єр заробив 614 тисяч гривень лише на відсотках
Запропонував обкладати податком депозити на суму від 50 тисяч гривень прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він певен: 90% українців мають депозити на суму до 50 тисяч гривень, а решта (10%) повинні ділитися з країною. У самого ж Арсенія Яценюка дохід від депозитів, згідно з останньою декларацією, становив 614 тисяч гривень. І з цього доходу ні копійки до Державного бюджету він не заплатив.
“Це неправильно! І мій дохід повинен обкладатися податком, і дохід тих, хто отримує значні надходження від депозитів”, – сказав Яценюк. Зазначимо, що наприкінці 2012 року Незалежна асоціація банків підрахувала, що середній розмір депозитів в Україні становив лише 7 583 грн. Якщо в киян банківські вкладення становили в середньому майже 26,6 тисячі гривень, то, наприклад, у Кіровоградській області – лише 3 тисячі гривень, а в Закарпатській – 2,4 тисячі гривень. Станом на 1 березня розмір вкладів населення в банках становив 676,2 мільярда гривень. Впродовж останніх двох місяців громадяни масово забирають депозити, проте їх загальний розмір збільшується за рахунок девальвації гривні.
Такий податок у Литві та Японії становить 15%, в Польщі – 19%, в Німеччині – 25%, у Швейцарії – 35%, а в Нідерландах – від 37% до 52%.
“Зараз не найкращий час для запровадження податку на депозити”
Роман Лепак, доктор економічних наук, керівник департаменту організації банку, стратегії і PR, – про можливі наслідки оподаткування, європейську практику і контроль коштів
– Пане Романе, уряд може ввести податок на депозити. Це вам не нагадує одну з геніальних ідей “папєрєдніків”?– Норма про оподаткування доходів з депозитів існує кілька років, але з року в рік її вповадження переносили. Так, згідно з існуючою нормою, такий податок мали запровадити з 1 січня 2015-ого.
– Тобто банки готувалися до цього?
– Так, ми знали, що це буде, але уряд пришвидшив процес.
– Чи може таке нововведення спричинити відтік депозитів?
– Зараз не всі клієнти правильно розуміють зміст норми, яку пропонують. Адже йдеться про оподаткування не депозитів, а відсотків. До прикладу, якщо вкладник має 100 тисяч гривень під 20% річних, він за рік заробляє 20 тисяч гривень відсоткового доходу.
Після оподаткування на рівні 15% сума коштів, які залишаються в нього, складає 17 тисяч гривень, що відповідає дохідності 17%. Тобто в будь-якому випадку депозит приноситиме клієнту дохід, але замість 20% на руки він отримуватиме 17%. Втім це краще, ніж нульовий дохід (якщо тримати кошти вдома). Ми не очікуємо, що введення цієї норми призведе до помітного відтоку вкладів з банків.
– Певно, це пов’язано з тим, що в нашій країні мало альтернативних варіантів для вкладення вільних коштів...
– І це погано... До прикладу, фондовий ринок, інвестиційні фонди... В нас ці можливості дуже обмежені. Доступними є лише банківські рахунки і депозити. Якщо людина не має можливості займатися бізнесом і має вільні кошти, то в Україні в неї є тільки один вихід – покласти їх на депозитний рахунок і отримувати відсотки. Варто зазначити, що відсотки на гривневі вклади на рівні 20% чи вище, як пропонують зараз українські банки, – це високі відсотки, з точки зору європейського досвіду.
– Прошу сказати, оподатковуватимуть лише гривневі депозити?
– Ні. Якщо норму буде впроваджено, вона стосуватиметься вкладів у будь-якій валюті. 50 тисяч гривень – еквівалент національної валюти. Нині це приблизно 5 тисяч доларів. Ніяких винятків для іноземної валюти робити не будуть.
Цікаво, як планують контролювати дотримання граничної суми – 50 тисяч гривень. Передбачається, що вона має стосуватись усіх депозитів. Тобто якщо вкладник має 40 тисяч гривень в одному банку і 40 тисяч гривень в іншому, то, якщо підсумувати, він перевищує цей рубіж, і його відсотки мають оподатковуватися. Як буде організовано обмін інформацією між банками і податковими органами, щоб останні могли ідентифікувати наявність в одного вкладника декількох депозитів, – питання відкрите...
– Який відсоток вкладники будуть змушені плати?
– Якщо проаналізувати загальну суму депозитів у банківській системі України і кількість вкладників, то середня сума вкладу буде значно меншою, ніж 50 тисяч гривень. Вона буде ближчою до 10-15 тисяч гривень, середньої суми депозиту пересічного вкладника. Не секрет, що серед вкладників є багато пенсіонерів. Розмір їх депозиту рідко перевищує 20 тисяч гривень. Тому 90% українських вкладників нововедення не відчують. З іншого боку, ті, що мають депозити, які перевищують норму, почнуть менше отримувати.
– Не секрет, що великі гроші не лежать у банках. Вони або в бізнесі, або в офшорах...
– Так, але в банкіській практиці трапляються випадки й великих депозитів. До прикладу, людина продала бізнес і вирішила відійти від активного управління справами. Тоді вона несе гроші до фінустанови.
– Тобто ви позитивно оцінюєте такий податок?
– Загалом так, але зараз не найкращий час для його запровадження. Адже настрої вкладників не найкращі через політичну ситуацію в державі. Але мусимо розуміти й уряд, який змушений шукати альтернативних шляхів для наповнення Держбюджету.
– Прошу сказати, чи сплачують такий податок наші сусіди? Скажімо, поляки?
– Оподаткування пасивних доходів від капіталу – загальноєвропейська практика. Подібний податок існує в багатьох країнах ЄС і не є унікальним. Чи поляки платять, не знаю, а в Швейцарії податок становить 30% від заробленого.
Розмовляла Наталія Кайзенберг
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Жлоб Жлобенюк
Людина ціле життя збирала копійки, відривала від нензної зарплати та складала на депозит. З роботи вигнали за віком, отримує жалюгідну пенсію. Щомісячні кілька сот гривень, відсотки з депозита - єдине, що дозволяє якось виживати та лікуватись. Але полічить. Щоби отримати на місяць нещасні 1000 гривень, як проценти з депозита, банківський вклад має складати 120000 гривень. Тобто з таким депозитом мене віднесли до категорії найбагатших українців. І тепер наш рідний турботливий уряд намагається забрати з того величезного щомісячного 1000-гривневого доходу 15 відсотків у вигляді податку. Як кажуть в Одессі, щоб ви усе життя існували на такі доходи!