Інвестори і крок назад…
Експерти певні: інвестицій поменшало через політичну і економічну кризу в Україні
зображення: lenta-ua.net
Від початку року надходження іноземних інвестицій у Львівську область зменшились у 3,6 разу. А загалом минулого року в економіку області було вкладено 88,3 млн доларів прямих іноземних інвестицій, бізнесменами із 35 країн світу. Найбільше інвестицій надійшло від партнерів з Польщі – 30,1 млн доларів, Кіпру – 9,1 млн, Великої Британії – 7,8 млн, Британських Віргінських oстровів – 6,9 млн, Німеччини – 6,7 млн та Кюрасао – 6,3 млн доларів. Такі цифри наводить обласне управління статистики.
Зі слів першого заступника голови Львівської ОДА Олексія Сторчила, інвестиційна привабливість регіону, як і всієї України, зменшилась ще наприкінці 2013-го, коли в країні почались акції протесту. Як наслідок – інвестори не поспішають вкладати кошти у Львівщину. Тому керівництво області декларує наміри заманювати інвесторів і не допустити втечі тих, хто вже працює в регіоні.
“В області проведуть низку спеціальних заходів, які “покажуть, що регіон розвивається, і його економіка – стабільна”. Ці заходи допоможуть залучити на Львівщину нових іноземних інвесторів”, – зазначає Олексій Сторчило.
Поза тим експерти кажуть, що через масові акції протесту суттєво збільшилися ризики для бізнесу. Тому інвестори втікають із Львівщини. Ба більше, міжнародні фінустанови і консалтингові компанії не радять вливати капітали у країну, де нестабільна політична ситуація.
У свою чергу губернатор Олег Сало доручив чиновникам активніше працювати з інвесторами, а також з’ясувати, чи виконують вони свої інвестиційні зобов’язання. Як писала, “Пошта”, очільник Львівщини не сумнівається, що політична криза відлякує інвесторів, але керівництво області робить все, щоб не допустити втечі інвесторів. “Втримуємо, спілкуємося, обіцяємо... Хочу привести в область ще багато інвесторів. Планую з ними зустріч у Києві. Їду туди з пропозиціями, розрахунками. Хочу, щоб інвестор нам повірив”, – зазначив минулого тижня “Пошті” губернатор Львівщини.
Із загального обсягу тих інвестицій, які надійшли, більше ніж половину спрямовано у промислові підприємства. Зокрема, у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів залучено 26,7 млн доларів. Значні обсяги інвестицій надійшли в організації, що займаються операціями з нерухомим майном – 16,7 млн доларів. Проте, якщо влада і опозиція не домовляться, і політична ескалація буде й надалі загострюватись, у 2014-му показники можуть бути ще гірші. Інвестори до нас точно не прийдуть, як наслідок, розпочаті проекти в області й у самому Львові можуть бути заморожені на невизначений термін.
“Високі ризики для інвесторів…”
Ростислав Сорока, голова Регіональної ради підприємців у Львівській області, – про наслідки політичної кризи, зменшення інвестицій та офшорні компанії– Пане Ростиславе, останнім часом багато інформації, що через політичну кризу інвестори втікають із України. Які це матиме наслідки?
– Сьогодні говорити про стратегію, політику чи бачення нашого економічного майбутнього – дуже важко. Адже невідомо, чим закінчиться політична криза в Україні. Але, якщо проаналізувати події, які відбувались до цього часу, можна зробити певні висновки. І зовнішні інвестори їх роблять щодо доцільності входження в Україну чи навпаки – очікують зміни ситуації.
– … а Львівщина була цікавою для інвесторів?
– Так, зацікавлення зокрема Львівщиною досить високе. Це новий ринок, на якому ще немає насиченості, присутності виробництв, які можуть повністю закривати цей ринок. Багато товарів імпортується, багато виробництв розміщено за межами нашої території. Водночас багато продукції, яка виробляється, не є конкурентною. Це спонукає до того, що зовнішні й внутрішні інвестори розглядають ринок, зокрема і Львівщину, як можливий плацдарм для здійснення інвестицій.
– Тоді, чому ж досі не бачимо очікуваних результатів?
– Бо немає захисту інвестицій... Той, хто вкладає кошти у розвиток свого бізнесу, хоче мати гарантії щодо їх збереження. Щоправда, кожна фірма може збанкрутувати, адже так звані бізнес-ризики є у всьому світі. Одні фірми – банкрутують, інші народжуються – це процес, який і є двигуном конкуренції й розвитку.
Але тут йде мова про те, щоб мати систему гарантій для вкладання інвестицій. А дуже багато чинників та факторів впливу, які нині не є прогнозовані. Багато питань не регулюється, хоча законодавство передбачає деякі механізми захисту інвестицій, але на практиці відбуваються зовсім інші процеси. Знаємо багато прикладів, коли іноземні інвестори втратили свої кошти, вкладені в проекти. Не тому, що щось зробили не правильно, а тому, що були досить непрозорі умови роботи й відсутні гарантії, які могли би їм сприяти в розвитку.
– Якби Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, то розвиток подій був би цілком іншим?
– Так! Це докорінно змінило б ситуацію. Правила гри були б вирівняні, і були б одинакові як для ЄС, так і для України. Звісно, не одразу, а поступово. Але ситуація, звичайно, покращилась би.
– На вашу думку, як революційні процеси впливають на психологію інвестора?
– У країни, де є економічна і політична нестабільність, інвестиції скорочуються до мінімуму. В умовах високих ризиків, коли банки, фірми не рекомендували інвесторам йти на наш ринок, а радили почекати, то в сьогоднішніх умовах – це, очевидно, зупинить процес до вирішення політичної і економічної кризи.
Коли запитую своїх знайомих за кордоном, які мають бізнес у різних напрямках: невже складно проінвестувати невеликий проект, до прикладу, на мільйон євро у Львів, як пілотний. Відпрацювати схему входження в ринок, вивчити можливості, побачити проблеми і зробити висновки для майбутнього. Вони відповідають: не страшно втратити один чи п’ять мільйонів євро, страшно те, що консалтингові компанії, експерти, банки не рекомендують працювати в цій країні…
Якщо ми не реагуємо на рекомендації, тоді понижуємо свій загальний рейтинг у країнах ЄС. Як наслідок – обслуговування кредитів на теренах ЄС є на гірших умовах, аніж це було без ризикованих інвестицій.
– Тобто компанії, які зараз готові інвестувати в Україну, ставлять свій фінансовий ресурс під загрозу?
– Так. Ніхто не хоче ризикувати і понижувати свій рейтинг, бо хоче користуватись найкращими умовами обслуговування у банках. Тому це веде до зволікання, призупинення, зменшення інвестицій, зокрема на Львівщині.
– Пане Ростиславе, прошу сказати, чи активні в нашому регіоні російські інвестори?
– Інвестиції є для того, щоб заробляти кошти. Тому бізнес нині – інтернаціоналізований. Дуже важко дослідити походження того чи іншого капіталу. Зараз на глобальному інвестиційному ринку існують такі механізми, які дозволяють моментально переливати кошти з одних країн в інші, й з однієї галузі в іншу.
Інтернаціоналізація бізнесу і робота міжнародної фінансової спільноти – ефективна, тому відслідкувати походження інвестицій, зробити дослідження, хто стоїть за тими чи іншими компаніями, неможливо.
– Тобто ми реально не знаємо, кому належать компанії, які працюють в Україні, в тому числі й у нашому місті?
– Частина інвесторів не приховує своє походження поки розкручують свої бренди, торгові марки. Це характерно для німецьких, австрійських інвесторів. Бо це країни економічно розвинуті й з гордістю представляють свої торгові марки, тому їм немає чого маневрувати. Інші компанії, де походження капіталів не до кінця зрозуміле, то вони мусять заходити через офшорні компанії, або через цілу схему посередницьких структур.
– Чому вони так роблять?
– Важко сказати, але, з іншого боку, зрозуміло, що вони не хочуть показати істинне походження коштів. Звідки вони вливаються в ту чи іншу країну.
– Ви так і не сказали, чи є зацікавлення з боку російських інвесторів?
– Росія дає нам кредит на значну суму – 15 млрд доларів. Вона зацікавлена в опануванні тих технологій, які зараз їй недоступні. Ці технології здебільшого успадковані Україною з часів колишнього Радянського Союзу. Галузі вже озвучувались у міждержавній співпраці Україна-Росія – це стосується космічної тематики, дослідження космосу, авіабудування, кораблебудування, важкого машинобудування, енергетики, транспортування газу і нафти.
Окремою темою проходить атомна енергетика. Тобто, це п’ять-шість стратегічних галузей, які до цього часу Росія не змогла збудувати із нуля. Та й у цьому немає сенсу, бо вони вже є в Україні, і якщо скооперуватись, то можна досягнути певного результату. Росіяни чітко визначили пріоритети і, думаю, що інші галузі не є для них цікавими.
– Згідно зі статистикою, минулого року інвестицій поменшало. Але трійка лідерів залишається незмінною?
– Статистика до кінця не відображає структури інвестицій. Насамперед у п’ятірку компаній, які інвестують у Львів, входять компанії, які зареєстровані на Кіпрі й Британських Віргінських островах. Тобто, це класичні офшорні компанії і про їх походження можна лише здогадуватись.
Поза тим, є трійка держав, які проявляють зацікавленість Львівщиною в різних галузях і тривалий час – це Німеччина, Польща та Австрія. Вони системно відпрацьовують український ринок. Щоправда, не завжди досягають поставлених результатів…
– Скажіть, будь ласка, у яких галузях здебільшого вони працюють?
– Німеччину, як правило, цікавить галузь машинобудування, приладобудування, виробництво будівельних матеріалів. Польські інвестори, а це малі та середні компанії, цікавляться прикордонною системою інвестицій, торгівлею.
Розмовляла Наталія Кайзенберг
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
