Бюджет скромний
– Пане Володимире, сьогодні депутати голосуватимуть за бюджет області на 2014-й рік?
– Так, голосуватимуть. Проте дуже важливо, наскільки бюджет-2014 буде ефективний. Адже пересічного мешканця Львівщини не цікавлять цифри, натомість важливо, скільки і що отримає громадянин, коли прийде до лікарні, яку послугу, якої якості, скільки медикаментів йому дасть держава, чи буде в лікарні постіль, тепла вода тощо. Тут є багато питань до Держказначейства, яке затримує кошти на рахунках і відповідно немає грошей, то немає послуги.
– Вчора на засіданні бюджетної комісії депутати працювали над цим документом, як ви його оцінюєте?
– Бюджет дуже скромний і така тенденція впродовж останніх років. Минулого року бюджет був не виконаний, у 2012-му виконаний, але з натяжкою. Тому прогнозую, що цього року бюджет по доходах, а відповідно і по видатках, виконаний не буде. Тобто, легше не буде.
– Тоді, можливо, краще жити на 1/12?
– Ні, бо 1/12 – це м’яко сказано. Реально фінансуються лише захищені статті.
І знову Держказначейство
– Минулого року чи не найбільшою проблемою для Львова та області були затримки казначейством коштів. Цього року історія повториться?
– Захищені статті фінансувались. Але для шкіл, лікарень казначейство має пропускати видатки, які є за межами захищених статей. Установи потребують ремонту. Як наслідок – учителі збирають гроші з батьків на ремонт, медперсонал теж здає гроші на вікна і так далі. І так буде тривати, бо це їх заставляє робити влада.
До прикладу, з учнем в школі щось трапилось, то відповідатиме директор школи, але нікого не цікавить, чи має він гроші на ремонт, чи проплачує казначейство. Тому директор стоїть перед вибором: зібрати кошти і зробити ремонт, щоб штукатурка не впала на голову й отримати догану за це, чи чекати фатальних наслідків. Звісно, він вибере догану, бо не хоче стояти перед прокурором і відповідати за те, в чому не винен.
– І як впливати на казначейство, і чи взагалі це можливо?
– Кожен має розділити свою частку відповідальності за непроплату казначейських рахунків. Тобто, за незабезпечення касових видатків бюджету.
– То як це зробити?
– Насамперед бюджет має бути збалансованим, тобто те, що ми отримуємо, те маємо й витрачати. Якщо такого немає, відповідно є “хтось”, хто на свій розсуд визначає, що фінансувати насамперед. І так воно справді є. Тобто, працює механізм, який далекий від справедливості. Крім того, нині в країні політична, економічна і соціальна криза. І дивлячись на прогнози Державного бюджету щодо росту ВВП, можна зробити висновок – вони далекі від результату, який ми побачимо наприкінці року.
– Тобто, це означає, що існує реальна загроза невиконання дохідної частини обласного бюджету-2014?
– Так, якщо буде невиконання, тоді втрачається відповідність видатків і доходів. Депутати мають регулярно приводити коригування бюджету. Якщо ми не будемо проявляти бажання, ініціативу це робити, то бюджетний процес буде непрозорим, не публічним.
Сніданок за гривню
– Важливим у бюджеті є те, скільки коштів дають на ту чи іншу галузь…
– Проблема нині не в цифрах, а в тому, як вони будуть використані. І чи взагалі вони можуть бути використані. Так 75% коштів з обласного бюджету йдуть на зарплати.
– Цього року є субвенція з Державного бюджету місцевим на забезпечення гарячого харчування учням 5-11 класів загальноосвітніх шкіл. Це добре?
– Так, це новація. Субвенція в розмірі 37 млн 243 тис. 900 грн. Але, якщо порахувати всіх учнів області, то одному учневі припаде… одна гривня. Це те, що реально ховається за цією субвенцією...
– Відомо, що не вистачає коштів на освіту і науку. Як ситуація виглядає в області?
– За рік департамент освіти і науки має використати – 776 млн 399 тис. 400 грн. Департамент охорони здоров’я – 1млрд 151 млн 321 тис. 784 грн . Звісно, до цієї цифри депутати можуть додати трохи грошей. Але це при умові, що буде виконаний бюджет і трансфери з Державного бюджету поступатимуть.
– Наскільки область у цих галузях залежна від Державного бюджету?
– Освіта, наука, культура – це делеговані повноваження. Тобто, держава делегує повноваження з фінансування тих чи інших об’єктів, галузей. Проте держава дає нам план на 2014-й рік, скільки ми маємо зібрати податків. Частину із них ми використовуємо і держава дає нам трансферти. Відповідно, 1 млрд 19 млн 307 тис. 584 грн – ми маємо власних доходів, а даємо до Києва 6 млрд 400 млн 185 тис. 384 грн. Тобто, із зібраних податків використовуємо лише одну шосту.
Валютні коливання впливають на бюджет
– Львівські політики вже давно кажуть, що Львівщина самодостатня…
– Це справді так, бо якщо зібрати всі податки, які ми збираємо в області і даємо до Києва – це понад 313 млрд грн (зведеного бюджету).
– Пане Володимире, була інформація, що на Львівщині затверджено 16 міських і районних бюджетів. Чи можуть райони приймати бюджет, поки немає обласного?
– Закон передбачає, що місцеві бюджети мають бути прийняті через два тижні після Державного. Якщо говорити про лінію, то районні бюджети мали б приймати після обласного. Адже вони ще не знають, скільки коштів планують виділити на фінансування мікропроектів. Тобто міський, сільський голова міг би вирішити чи хоче взяти участь у тому чи іншому проекті й відповідно закласти кошти на співфінансування. Але враховуючи, що бюджети дотаційні, то для них є пріоритетним вчасна виплата зарплати. І якщо вони не приймуть бюджет, то не можуть отримати казначейську позику.
– Варто сказати, що з минулого тижня валютний ринок України лихоманить і гривня знецінюється. Чи вплине це на бюджет області?
– Вплине. Вартість послуг буде дорожчою. До прикладу, департамент охорони здоров’я відшкодовує кошти хворим на гіпертонію. Якщо вартість сировини зросте, то теж зросте ціна на ліки. Тут будуть проблеми. Міністерство вже відреагувало і створена робоча група, яка займається цими питаннями, а як воно буде в цифровому розрізі – побачимо. Мусимо коригувати, щоб уникнути надмірних перекосів.
– Подорожчав бензин і це теж проблема…
– Тепер “Школярику” буде потрібно не десять, а одинадцять літрів бензину. Відповідно, треба збільшити асигнування, а де їх взяти... Добре, якщо доходи зростуть. A як ні?..
Розмовляла Наталія Кайзенберг