Податкової амністії не буде!
Львівські підприємці відмовилися сплачувати податки до Держбюджету. Так вони хочуть змусити владу рахуватися з народом. Податкова своєю чергою попереджає про штрафи і пеню
Аби привернути увагу влади до проблем у країні, львівські підприємці пікетували ГУ Міндоходів у Львівській області із закликами не платити податків до Державного бюджету.
Самі ж податківці кажуть, що їх несплата поставить під загрозу фінансування соціальної сфери, виплату заробітних плат і пенсій, добробут усієї громади. Натомість депутати й експерти впевнені: такі дії підприємців виправдані, бо люди хочуть знати, на що йдуть їхні гроші.
Організував акцію протесту Комітет підприємців Львівщини. Зі слів Ярослава Рущишина, члена Комітету підприємців Львівщини, її мета – відтермінувати сплату податків, які “йдуть на закупівлю патронів для “Беркуту”. “Йдеться про Державний бюджет, з якого фінансуються силовики. Податків не платитимемо доти, доки не буде обрано уряду національної довіри”, – зазначив “Пошті” Ярослав Рущишин. Співрозмовник таки визнає, що ця акція протесту – “ризик для підприємців, які братимуть у ній участь”.
Відділити місцеві податки від державних
Ярослав Рущишин запевняє, що відмова платити деякі податки не вдарить по кишенях бюджетників. “Це не стосується вчителів і медиків, які отримують зарплату з міської казни. Ми платитиме місцеві податки, адже місцеві громади не фінансують “Беркут” чи інші силові структури. Тут однозначно сплата має відбуватися. Йдеться не про припинення економічної діяльності, а про створення проблем для фінансування силових структур у Києві, які чинять безчинства”, – пояснює співрозмовник.
Навіть після зміни влади бюджет все одно треба буде наповнювати. Штрафів ніхто не подарує, а вони чималі!
З його слів, ця акція відбулася в рамках загальноукраїнської “Побудуй Майдан усюди”: вдома, у себе на підприємстві, у своєму селі, місті тощо. Своєю чергою депутат Львівської міськради Валерій Веремчук каже, що гордий за тих підприємців, які вийшли на акцію протесту.
“Сподіваюся, що вони підштовхнуть підприємців з інших регіонів до дій, бо нині такий час, що влада дійсно купує кулі для “Беркуту” за наші податки. Ними вбивають наших людей! Влада воює зі своїм народом! Така акція має змусити владу рахуватися зі своїм народом”, – акцентував “Пошті” Валерій Веремчук.
За несплату – штраф і пеня
Натомість податківці не надто втішені такими лозунгами. В офіційному повідомленні ГУ Міндоходів у Львівській області йдеться про те, що у Міністерстві доходів стурбовані такою акцією. “Необхідно розмежовувати політику й економічні процеси. Ми не маємо права допустити, щоби криза політична переросла у кризу економічну. Міністерство доходів і зборів України було і залишається поза політикою та працює у штатному режимі. Вважаємо, що заклики до несплати податків не є інструментом вирішення політичних конфліктів. Прийнятний лише один шлях – шлях діалогу та порозуміння”, – йдеться в повідомленні, інформує прес-служба відомства. У Міндоходів повідомили, що сплата податків – обов’язок, закріплений низкою законодавчих актів, тому за його невиконання передбачено відповідальність.
Тим часом екс-заступник голови ДПС у Львівській області (нині перший заступник губернатора Львівщини) Олексій Сторчило в розмові з “Поштою” зазначив, що “згідно з Податковим кодексом, за несплату податків на підприємця накладають штраф і пеню”. На його думку, така акція протесту – “вияв податкового безкультур’я”.
Говорити не означає робити
Деякі підприємці певні: заклики не сплачувати податків популістські й тягнуть за собою відповідальність.
Так, директор приватного підприємства Тетяна Турчина зазначила “Пошті”, що насамперед несплата податків тягне за собою сплату штрафів. “А скільки підприємців може собі це дозволити? Навіть при зміні влади штрафи залишаться актуальними. Такий орган, як податкова, цього не подарує, – певна наша співрозмовниця. – Якщо для затриманих вибили амністію, то податкової амністії не буде ні для кого. Зважаючи на те, в якій ситуації країна, навіть після зміни влади бюджет все одно треба буде наповнювати. Шрафів ніхто не подарує, а вони чималі!”
Проте, крім штрафів підприємцям, які не заплатили грошей бюджету, доведеться платити пеню. “Заява не платити податків абсолютно популістська. Адже податки сплачують упродовж тривалого часу. До кінця місяця ще можна заплатити ПДВ. Що стосується прибутку за минулий рік, то його оплачують до кінця березня.
Звісно, можна погрожувати, але ще місяць реально немає потреби платити цих податків. Крім того, ці гроші йдуть не на правоохоронні органи, адже є ще медики, вчителі, пожежники та ін. Уся бюджетна сфера також фінансується з тих податків”, – каже директор приватного підприємства.
“Треба шукати точки порозуміння”
Андрій Садовий, міський голова Львова, – про недовіру бізнесу до влади та розподіл “податкового пирога”
– Андріє Івановичу, скажіть, будь ласка, чи відомо вам, що львівські підприємці пікетували податкову з вимогою припинити сплату податків?– Так, чув про це.
– Прошу сказати, чи правильно пікетувати такі органи та закликати підприємців до несплати податків?
– Ми живемо в демократичній країні, і кожна людина має право висловлювати свою позицію. Якщо говорити про місцеві податки і збори, то їх підприємці сплачують, хоча цих коштів недостатньо для того, щоби місто нормально функціонувало.
Якщо подивитися на такі міста, як Львів, у Литві чи Польщі, то нам до бюджету треба додавати ще один нуль, аби вирівнятися з ними. І це при тому, що вартість матеріалів і праці нині та сама.
– Тобто це допустимо?
– Зараз ми живемо в складних умовах, і якщо бізнес не довіряє державним структурам, у тому числі тим, що оперують податками, – треба сідати за стіл і шукати точки порозуміння.
– Ви вважаєте, що між підприємцями та податковою має відбутись обговорення?
– Працівники податкової мали би запросити людей, які вийшли на протест, за круглий стіл і разом із ними поговорити про причини та суть ситуації, що склалася. Тут допоможе лише дискусія.
– Але підприємці закликали призупинити сплату податків. Це правильно?
– Я вимог особисто не бачив, але розумію, що йшлося про відокремлення місцевих податків від загальнодержавних, які надходять одразу в Київ. Тобто місцеві податки лишають у Львові, але це лише податок на зарплату. Це невелика частина “податкового пирога”.
Розмовляла Наталія Кайзенберг
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Інша справа – як їх розподіляють. Ті, що отримують бюджетну зарплату, можуть опинитися під загрозою. Нам потрібно зробити прозорий і простий спосіб розподілу коштів між громадами. До прикладу, у цьогорічному бюджеті, за який проголосували руками і ногами, є приблизно 14 мільярдів гривень для того, щоби віддати їх у Донецьк так званим державним шахтам, які не хочуть “приватизуватися”, бо якщо їх буде приватизовано – цей ресурс не потрапить до їх кишені.
Уявіть собі, якщо звільнити шахтарів усіх шахт і віддати їм цей ресурс, їх заплата буде приблизно 18 тисяч 200 гривень на місяць!!! Я порахував! Це більше, ніж зарплата народного депутата України, яка становить 17 тисяч 200 гривень. Головне – подивитися, яким чином і чи раціонально використовують гроші, які збирають до Державного бюджету, а після цього – чи раціонально їх витрачають (наші з вами податки) на те, аби люди нормально жили.
Вони відмовляються платити податок на додану вартість (найбільш корумпований і криміналізований нині вид податку в Україні) і податок на прибуток, оскільки вони йдуть у державну казну України. Ті ж податки, які надходять у місцеві бюджети, вони платити погоджуються.
Тобто це стосується усіх соціальних внесків (податку на нарахування зарплат, податку фізичних осіб, єдиного податку), бо вони повинні забезпечувати функціонування усіх місцевих органів самоврядування. Їх підприємці хочуть платити. Тобто це ще один вияв громадянської позиції підприємців.
Однак переконаний, що цю подію і суть озвученого на площі перед філією Міністерства податків і зборів варто розглядати як відчайдушний крок представників малого та середнього бізнесу в умовах наджорсткого пресу фіскальних структур, фантастичного за масштабами та цинізмом рівня корупції, що безпощадно руйнує не тільки їхній бізнес, а й добробут працівників цих підприємств.
Події Майдану показали, що радикалізація протестних акцій сьогодні, ймовірно, – головний чинник позитивних змін. Тому ігнорування проблем підприємців, вірогідно, може стати детонатором нових протестів, але без натяку на сьогоднішню інтелегентність.