Україна і Польща через своє сусідст­во приречені на спів­пра­цю і взаємний розвиток. Незважаючи на те, що ми трохи відстаємо від наших сусідів, деякі проекти нам усе-таки вдається реалізовувати. 

Й досить успішно, зокрема, мова йде про спільну організацію і проведення Євро-2012. Крім того, ми активно працюємо з поляками щодо розвитку туризму. Переймаємо їх досвід, а вони – наш. На горизонті з’являються нові проекти і цікаві ідеї. Щоправда, багато залежатиме від того, чи підпише Україна Угоду про асоціацію з ЄС. 

Віце-міністр спорту та туризму Республіки Польща Катажина Собєрайська (на фото) під час візиту до Львова розповіла “Пошті” про досвід від проведення Євро-2012, розвиток туризму, взаємну промоцію. 

– Мені легше говорити про Польщу. Але Україна, як і Польща, має дуже позитивний досвід від проведення Євро-2012 в кількох аспектах. По-перше, зріст руху відвідуваності. У 2012-му за підрахунками польського міністерства туризму і спорту, під час Євро Польщу відвідали 677 тис. туристів та вболівальників з 123 країн світу, що дало нам змогу більше заробили. 

– Чистий дохід Польщі від проведення чемпіонату з футболу у 2012 році перевищив заплановані показники на 33% і склав близько 270 млн євро.

– Напевно, це пов’язано з тим, що такі підрахунки в Польщі не є подією одноразовою. Ми щорічно підраховуємо загальні прибутки від туризму, бо крім даних відносно величини руху (вона відображає те, як важливою для нас є галузь туризму, як ділянка народного господарства) є також і сфера економіки. Тут використовуємо сателітарний метод підрахунку і статистичну методологію.

Також, з нагоди Євро-2012 ми базувалися на прикладах Олімпійських ігор у Барселоні. Аналізували те, як Іспанія підраховувала свої зиски і відомий “барселонський ефект”, який багаторазово був повторений. Також такий підрахунок застосовуємо, бо ці дані – відомі. Тому знаємо, що туристична галузь у Польщі у 2000-му напрацювала 6% суми доданої вартості з усіх галузей народного господарства. А це дуже позитивний результат!

– Так, це другий позитивний елемент, який залишився і працює для Польщі після організації євротурніру. Інфраструктура – покращилась у широкому розумінні. Тобто, інфраструктура шляхова і готельна. Все, що готувалось до турніру тепер працює на покращення туристичного руху. 

Зокрема, збільшилась пропускна спроможність летовищ, відновились залізничні вокзали. Це безперечно дозволяє нині розвивати туризм краще. І останнє – обличчя країни, те, що завжди підкреслюю. Вважаю, що це чиста додана вартість. Через спільну організацію такої імпрези. Увага! Доброї імпрези, адже єврочемпіонат оцінений дуже добре. 

Тому обличчя України, як і Польщі, на міжнародному ринку діаметрально змінюється. Нас по-іншому оцінюють партнери по бізнесу хоча б в контексті організації спортивних, культурних чи економічних подій. У 2016-му Вроцлав буде європейською столицею культури, що стане черговим цікавим викликом і елементом для промоції Польщі. У цьому безсумнівно заслуга Євро-2012.

– Не можу щось особ­ливе порадити. Видно, що туризм і туристичний рух в Україні розвивається. Польща у цьому напрямку спів­працює з Україною. Взаємно вчимося і теж “підглядаємо” ваш досвід. Наприклад, категоризація туристичних об’єктів розроблена в Польщі, але українська сторона теж її використовує. 

Довідка

Катажина Собєрайська. Народилася 1 жовтня 1971 року в Варшаві. Закінчила школу економіки у Варшаві та польсько-голландську аспірантуру в галузі європейської інтеграції на базі Варшавського університету та Університету Маастрихта. У 1995 – 2000 роках працювала в Управлінні фізичної культури та туризму, де займалася  питаннями маркетингу,  керуючи департаментом з розвитку туризму. З 2000 року працювала в Польській  туристичній організації як директор департаменту просування Польщі на зарубіжних ринках. У 2012-му – заступник держсекретаря Міністерства спорту і туризму Польщі. Нині – віце-міністр спорту та туризму Республіки Польща. Заміжня, має двох доньок.

Раніше в розмовах звертали увагу на функціонування так званої національної туристичної організації, яка комплексно відповідає за туристичну промоцію краю. Думаю, що це правильно поставлене питання, адже в одних руках буде зосереджена робота, що дозволить будувати ефективні маркетингові плани. Можу стати радником в очікуваннях польських туристів, зокрема, яка пропозиція може їх зацікавити. 

Думаю, туристичні інстититуції з України успішно застосовують і знають інформацію, яку поляки охоче використовують. До прикладу, пропозиції культурного та активного туризму. Це все складається разом і показує, як туристичний рух з Польщі до України зростає. 

– Частка українських туристів у Польщі зросла. Зокрема, торік Польщу відвідали 1,9 млн українців, це 13,5% від загальної кількості іноземних туристів та на 23% більше, аніж у 2011-му. Польсько-українські стосунки в галузі туризму є дуже успішними, особливо через рік після важливої події – спільної організації Євро-2012. Тепер ми можемо підвести підсумки і запланувати наступні спільні дії.

– Польща і Україна є учасниками Рамкової конвенції про охорону і сталий розвиток Карпат, що прийнята у 2003 році. І серед країн, які підписали цю конвенцію, саме Україна та Польща можуть бути прикладом напов­нення реальним змістом цієї конвенції. 

Якщо вдасться підписати і реалізувати цю стратегію, то на майбутній рік це було б доброю підставою отримати кошти від ЄС для реалізації Стратегії розвитку Карпат. Ухвалення спільної Стратегії розвитку стане основою для конкретних заходів у майбутньому.