Через світову фінансову кризу в Україні може до 8% зрости рівень безробіття

 

А масові звільнення прогнозують уже через два місяці. Найбільше українців без місця праці буде серед металургів, будівельників та фахівців зі сфери послуг. Водночас мешканців Львівщини фахівці за­спокоюють - нашій області масове безробіття поки не загрожує.

Уже сьогодні в режимі неповного робочого дня працює понад 82 тис. осіб, ще понад 25 тис. осіб відправили у вимушені відпуски без збереження заробітної плати. І до того ж  ще майже півтора мільйона людей офіційно шукають роботу.

Немає заводів -
немає проблем

"Фінансова економічна криза ще не настільки торкнулася Львівської області, щоб відбулося масове звільнення в таких обсягах, як про це говорять на східній чи південній Україні", - заспокоює Михайло Хміль, керівник Львівського обласного центру зайнятості.  Проте часткове скорочення все ж від­будеться на Дрогобицькому долотному і крановому заводах, а також на ЛАЗі. Наразі відомо, що в області мають планово звільнити близько 800 осіб. А ця цифра, у порівнянні з іншими регіонами, виглядає справді незначною.

 - Західна Україна і Львів­ська область пережили трохи раніше такі кризові періоди. Чимало великих промислових підприємств зупинило свою роботу ще на початку 90-х років. До того ж наші підприємства  випускають вже не сировинні матеріали, як колись, а займаються їх переробкою, - пояснює Михайло Хміль.

Надія на футбол?

Якщо ж на Львівщині порівняно спокійно, то в інших областях економічна криза вплинула ще й на своєчасність виплати заробітної плати. Від початку року заборгованість зросла на 27%, порівняно з відповідним періодом минулого року.  Відтак побільшало тих, кому необхідна державна під­тримка. Сьогодні  пільги і субсидії отримують майже 13 мі­ль­йонів українців. А ті, хто стоїть на обліку в центрах зайнятості, на особливу щед­рість держави можуть не розраховувати. Адже навряд чи хтось зможе прожити на 500 гривень соцдопомоги.

Та, схоже, в Міністерстві праці та соціальної політики на перспективу масового безробіття поки що дивляться з оптимізмом. На думку міністра Людмили Денісової, фінансова криза може дати поштовх для розвитку інших галузей промисловості. "Я думаю, криза може дати можливість Україні стати тією житницею, про яку так багато говорять, і годувати не тільки своїх громадян, а й громадян інших країн", - зазначила пані Денісова нещодавно в інтерв'ю одному телеканалу.  

Чиновниця не заперечує того, що якщо кризу все ж не вдасться ефективно приборкати,  незабаром може відбутися профпереорієнтація населення. "Для тих, хто втратить роботу, а його спеціальність не буде користуватися попитом на ринку праці, існують такі спе­ціальні програми. А також будуть організовуватись проекти, які дадуть цим людям гідну працю за гідні гроші", - зазначила міністр.

Поки чиновники шукають вихід із ситуації, наважимося припустити, що одним із таких мегапроектів всеукраїнського рівня  може стати підготовка країни до Євро-2012. Адже проведення в країні чемпіонату має стати непоганою  можливістю врятувати вітчизняну промисловість, зважаючи на те, що  зовнішні ринки збуту про­довжують зменшуватися. Як уміло чиновники зможуть використати цей шанс - залежить, передусім, тільки від них.

Невесело також і нашим сусідам. У Польщі через фінансову кризу можуть втратити роботу майже 100 тис. осіб, більшість із яких працює в автомобільній, металургійній та будівельній галузях, а також у сфері виробництва меблів та продуктів харчування. Наймасовіші скорочення відбудуться на тих підприємствах, які працюють на експорт. Тільки у вересні польські фірми оголосили про  намір невдовзі звільнити 15,6 тис. працівників, що удвічі більше за відповідні показники минулого року.

Наразі у Кабміні думають над створенням стабілізаційного фонду, гроші з якого використають на підтримку тих, хто залишиться без роботи у разі масових звільнень.  Якщо вірити словам урядовців, нині немає підстав говорити про нестачу коштів для ймовірних безробітних.

Далі - гірше?

Але далеко не усі фахівці вірять у швидке покращення економічної ситуації. На думку Мирослава Якібчака, голови Національного форуму профспілок України, з нового року досить високим буде рівень ще й прихованого безробіття, особливо у металургійній і хімічній сферах. "Проблема в тому, що наші безробітні спеціалісти навряд чи зможуть знайти собі робочі місця в Росії чи Польщі, оскільки там тривають аналогічні процеси", - вважає пан Якібчак.

Фахівець прогнозує, що скорочення виробництва в металургії та хімічній промисловості спричинить не тільки звільнення працівників і зменшення зарплат, а й на межі виживання можуть опинитися банки, які пов'язані з західною фінансовою системою.

Загалом експерти сходяться на тому, що потрібно терміново затвердити антикризову програму для кожної окремої галузі. І вже зараз готуватися до запровадження програм перекваліфікації працівників. Але наразі цей процес не відбувається. Чи стануть цифри прогнозованої кількості звільнених українців реальністю - побачимо вже через два місяці.