Що буде з гривнею: ослабне чи зміцніє?
“Пошта”з’ясувала, які фінансові сюрпризи чекають на українців цієї осені, чому Росія розпочала ще одну “війну” і у якій валюті варто заощаджувати
Початок осені традиційно є часом для змін, у тому числі і на валютному ринку. Після осені 2008-го українці тримають руку на пульсі і традиційно готуються до валютних коливань. Цієї осені, очевидно, теж не обійдеться без сюрпризів, а, може, на людей чекає чергове „пакращення”, про яке вони ще не знають?
Тож “Пошта” з’ясувала, які валютні сюрпризи чекають на українців, чому Росія розпочала інформаційну війну і у якій валюті варто заощаджувати.
Ризиків багато
Банкіри та експерти одностайні у тому, що ризиків для падіння гривні більше, ніж достатньо, і це є наслідком недолугої економічної політики уряду, яку він вперто продовжує вести.
Зі слів Олександра Сугоняко, президента Асоціації українських банків, є базові речі, які вливають на курс гривні. “Нині у країні є проблеми зі станом платіжного балансу. Маємо сукупне негативне сальдо по товарах і послугах, – зазначив учора “Пошті” Олександр Сугоняко. – Щоправда, експорт до вересня падав повільніше, ніж імпорт”.
Негативна тенденція, що була у попередні роки (починаючи від 2010-го) знову відновилась. Майже рік падає ВВП і зменшуються золотовалютні резерви
Але негативна тенденція, що була у попередні роки (починаючи від 2010-го) знову відновилась. Майже рік падає ВВП і зменшуються золотовалютні резерви, а це теж впливає на курс гривні. Крім того, в Україні зростає дефіцит бюджету, тобто коштів у казні не вистачає”.
Проте незважаючи на ці чинники, девальвації можна уникнути, адже схожа ситуація вже була у квітні 2012-го. “Тоді на підтримку курсу гривні використали більше 11 млрд доларів. А це більше, ніж витратили у кризовому 2009-му. Платою за стабільний курс був дефіцит гривні у 2011–2012-му роках. Але так тривати постійно не може. Валютні обвали будуть, але важко сказати коли. Ба більше, влада і надалі робить помилки, що призведуть до зубожіння українців. І це відбудеться дуже скоро”, – каже президент Асоціації українських банків.
Економія – порятунок від девальвації
 |
| фото: Андрій Польовий |
З його слів, у галузевому аспекті на гривню є позитивний вплив, і вона не повинна впасти до показників, які прогнозували раніше. “Говорити про те, що усе буде стабільно, не можна, оскільки маємо велику загрозу в енергетичній площині. Газові перемовини з Росією впливатимуть на гривню, але це триватиме лише до саміту у Вільнюсі. Після цієї події усе втихомириться. За таким сценарієм розвивались події й у інших країнах, наприклад, прибалтійських”, – розповідає Ростислав Слав’юк.
Найстабільнішою валютою є долар, на другому місці – євро
З його слів, послабити гривню може бажання уряду вести “політику великих виплат”. “Тоді гривня може похитнутися, але наразі видно, що уряд планує економити. Це політика “затягування пасків”. Український уряд не витрачає кошти, тобто не розкручує маховик інфляції. Це не зовсім правильна політика, але саме вона не дає розвиватись інфляції і падати гривні”, – певен наш співрозмовник.
Ростислав Слав’юк каже, що європейські уряди теж обмежують виплати, але говорять про це відкрито. Натомість в Україні не говорять, а – роблять. “Уряд не допускає інфляції, тому що не фінансує ті проекти, які би мав. А це – порушення Закону! У парламенті повинні говорити, що та чи інша стаття не буде профінансованою”, – резюмує економіст.
Інформаційна війна Росії
Українська економіка і валюта переживають не найкращі часи. А тут ще й Росія ні з того ні з сього озвучила прогноз девальвації. Дивина: то їм товари наші не підходять, то валюта не подобається… 9 вересня на сайті ipress.ua оприлюдинили статтю про те, як українським виданням “пропонують за винагороду публікувати цикл матеріалів про критичний стан української економіки та неминучий обвал гривні”.Росіяни ведуть політику залякування і “прогнозів”, що у нас немає майбутнього. Ми більше потерпаємо від інформаційної війни, ніж від економічної
| У якій валюті заощаджувати? |
Це питання не перестає хвилювати українців. Фінансисти кажуть, що варто тримати гроші у різних валютах. “Тримайте гроші у тій валюті, яку маєте”, – каже Олександр Сугоняко. – Адже ніхто не застерігає нас від обвалу гривні. Небезпека девальвації присутня ще з 2010-го через помилкову зовнішньо-економічну діяльність нашої влади. Нині ризики збільшуються. Ми живемо у нестабільний час, оскільки усі світові валюти переоцінені і тримаються на довірі”. Поза тим Ростислав Слав’юк радить не панікувати, а більше довіряти банкам, бо через декілька років фінустанови акумулюватимуть усі розрахунки об’єктів господарської діяльності. “Найстабільнішою валютою є долар, на другому місці – євро, адже ситуація у єврозоні залишається слабкою. Гривневих депозитів теж не варто позбуватися”, – каже економіст. Степан Кубів радить тримати гривні на короткострокових депозитах. “Не довше, як до нового року, влада повинна запропонувати нам правдий прогноз макропоказників на наступний рік, щоб не обдурити людей. Криза в Україні не закінчилась, бо ми відкриті до світових фінансових потоків. Повільний ріст є на ринку США, але криза не відпускає Європу”, – резюмує Степан Кубів. Те, що ситуація складна, – зрозуміло. Тому нам залишається дочекатись, коли уряд запропонує бюджетні показники на наступний рік. Сподіваємось, вони будуть реальними. Тоді задекларують коридор валютного регулювання, що дозволить зорієнтуватись, на що робити ставку. |
Експерти і банкіри припускають, що така гра цілком притаманна Росії. Ростислав Слав’юк певен: Росія веде проти України не політичну, а інформаційну війну. “Але ця війна має набагато більше негативних наслідків, ніж економічна, оскільки внаслідок останньої частина підприємств втратить прибутки, а інформаційна впливатиме на підсвідомість усіх людей. Росіяни ведуть політику залякування і “прогнозів”, що у нас немає майбутнього. Ми більше потерпаємо від інформаційної війни, ніж від економічної. Тому не виключаю того, що з Росії тепер дуже часто йдуть замовні матеріали. Це правда!”, – каже професор.
Проте усе може змінитися після Вільнюського саміту. Тоді Росія послабить тиск на Україну. Зрозуміло, ці “війни” теж не вигідні Кремлеві, адже витрачаючи кошти на інформаційну війну з Україною, Росія програє.
Борги, олігархи та влада впливають на гривню
Україна по вуха у боргах! Зовнішній борг нашої держави становить більше, ніж 136 мільярдів доларів. І ми ще хочемо позичати.
На думку заступника голови парламенського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Степана Кубіва, запозичення, проведені Україною, ризиковані, бо у нас спостерігається спад виробництва й експорту, існує велика різниця між доходами та витратами. Звідси випливає, що у країні відсутній інструмент управління ринком державної валюти.
“Нині ми маємо ручне управління ринком державної політики фінансів. Заява Юрія Колобова про позичення у двох російських банків під відсотки 800 млн доларів свідчить про те, що ми знову покладаємо великі надії на позики. А борги дуже послаблюють гривню. Саме заборгування Газпрому суттєво послабило нашу валюту у 2009-му. Борги та нові запозичення заморожують економічний розвиток, впливають на ведення бізнесу”, – розповів “Пошті” парламентар.
Заява Юрія Колобова про позичення у двох російських банків під відсотки 800 млн доларів свідчить про те, що ми знову покладаємо великі надії на позики
Він певен: послабляти курс потрібно, але не запозиченнями. “Ми повинні розуміти чинники, які можуть призвести до технічного дефолту. Очікувати на дефолт, яким нас сьогодні хочуть налякати, не варто, але ризики є. Проблеми не треба вирішувати окремо у кожній галузі. Має бути система”, – каже економіст.
Як не дивно, посилення конкуренції між олігархами теж впливає на валютні коливання. “Олігархи, влада і відсутність ринку відповідають за те, що нині відбувається в Україні”, – певен Степан Кубів.
Курс валют повинен “дихати”
Віктор Пинзеник, екс-міністр фінансів України, член Комітету Верховної Ради з питань економічної політики, – про економічні ризики та девальвацію національної валюти
– Вікторе Михайловичу, золотовалютні резерви Нацбанку продовжують скорочуватися. За минулий місяць вони зменшилися більше, ніж на півмільярда доларів. На Вашу думку, яка причина цього явища?
– Причина ця як була, так нікуди і не поділась. Це – фундаментальний дисбаланс між притоками валюти ззовні та її відтоками (імпорт, погашення боргів). Для його усунення нічого не зроблено. Сподівання перекрити розрив новими позиками обертається втратою валютних резервів. А це означає, що вдається позичити менше, ніж потрібно платити.
– Скільки ще золотовалютних резервів можемо втратити, і чим це загрожує?
– Ніскільки. Маючи доволі серйозний дисбаланс, для нас це недопустима розкіш. Нагадаю лише одну цифру – короткостроковий зовнішній борг України (сума, яку треба сплатити упродовж року) перевищує 60 млрд доларів. Наша країна вже кілька років є заручницею ситуації, очікуючи на те, чи позичати, чи не позичати валюту.
– Не секрет, що український уряд нині штучно тримає курс гривні. Чи правильно це? І що трапиться, якщо гривню “відпустять” у вільне плавання?
– Не треба тримати те, що має опору для такого тримання – збалансовані потоки валюти (при чому збалансовані не шляхом влізання у борги). В умовах наявних дисбалансів курс давно мав би реагувати на ситуацію і виправляти її. Бо він є не тільки наслідком проблем – він їх ще й “лікує”. Саме тому курс повинен “дихати”.
– Чи можлива восени девальвація національної валюти?
Ще раз наголошу – курс повинен плавати, відбиваючи реальну ситуацію на ринку. Штучне утримання його жодним чином не поліпшило ситуацію з платіжним балансом. Навпаки, втрачено, порівняно з піковим значенням, 15 млрд доларів валютних резервів. А вони ой як потрібні країні. Питання “Доки уряд нехтуватиме економічними реаліями?” задайте самому уряду. Дуже не хотілося б, щоб сама ситуація чи обставини стали керманичами.
– У якій валюті та на який термін порадите заощаджувати українцям?
– Більшість моїх заощаджень у гривнях. Строки різні – від 3 місяців до 1 року. Поточна ситуація є дуже вигідною для заощаджень, але я, як і будь-яка людина, розумію ризики. Проте, на відміну від більшості, їх я не пов’язую із обмінним курсом. Ніколи “не смикався” при його стрибках. Для мене важливим є порівняння депозитних ставок та інфляції. Мене хвилює здоров’я банківського сектору. Банки як були з проблемами, так з ними і залишилися. Зусиль самих їх недостатньо для оздоровлення. Банкам треба допомогти, при чому не грошима, а наданням можливості очиститися від проблемних активів. На жаль, я не бачу розуміння цієї проблеми у нинішньої влади.
Розмовляла Наталія Пиртик
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
