Шоколад із політичним присмаком

Експерти стверджують: “шоколадна” війна – це сигнал, який Путін подає Києву. Він свідчить про те, що Росія не хоче інтеграції України до ЄС

Уже майже тиждень триває чергове загострення хронічної торговельної війни між Україною і Росією. Цього разу росіяни воюють проти українського шоколаду. Якщо бути конкретнішими – проти шоколадної компанії Roshen мільярдера Пет­ра Порошенка. А може й самого Петра Олексійовича чи його проєвропейських поглядів на економічний розвиток України. 
Ця тема обросла такою кількістю коментарів й заяв, що за ними важко розгледіти суть. А вона звісно є! І не лише економічна, але й, в більшій мірі, політична. Щодо порушення норм ми нічого сказати не можемо – тут право робити висновки має хіба спеціальна комісія Росспоживнагляду. Але чи об’єктивним буде її вирок, залишається лише здогадуватись.
Як бачимо, “шоколадна” війна попри очевидні причини має ще й приховані передумови і цілі. Це в рази збільшує інтерес вже не тільки українців – чим же усе закінчиться. Звісно, відповісти на це питання наразі нереально, а от причини й передумови введення ембарго на “рошенівський” гормон щастя “Пошта” таки з’ясувала. Отже, поїхали!

За Росією своє “ні” кажуть Молдова, Казахстан і Таджикистан 

Все почалось традиційно, із заяви Геннадія Онищенка, голови Росспоживнагляду про порушення вимог якості продукції Roshen і заборону її ввезення на територію Росії. Зокрема, головний санітарний лікар сказав, що “у молочному шоколаді Roshen” виявили бензопірен. Після такого серйозного звинувачення, яке, як згодом виявилося, не мало жодного документального підтвердження, українські посадовці взялися відстоювати імідж однієї із найбільших кондитерських компаній.
Мовляв, хочемо зустрітись з керівництвом Росспоживнагляду для вирішення питання. Тоді перший віце-прем’єр України Сергій Арбузов заявив: “За два-три дні ми розберемося і зможемо зробити заяву”. Отак поговорили, а результату чекаємо й досі… Та людям не потрібні пусті балачки, а конкретні дії, які визначать економічний і політичний напрямок нашої держави.
Тим часом компанія Roshen одразу ж припинила постачати продукцію до Кремля, так і не дочекавшись офіційного повідомлення про заборону на її продаж. В офіційному повідомленні корпорації йдеться про те, що Roshen завжди дотримувалась усіх правил сертифікацій на кондитерську продукцію та виконувала всі необхідні санітарні норми, дотримуючись вимог державної нормативної документації України та Російської Федерації.
Cитуація з компанією Roshen – віддзеркалення нинішніх проблем у відносинах України з Російською Федерацією
У компанії заявляють, що сумніваються у “правильності відбору зразків для проведення аналізів”, оскільки копії протоколів відбору продукції, які має компанія, підтверджують… її високу (!) якість. Відтак, Roshen попросила у російських санітарних органів документи, на підставі яких було зроблено висновки про начебто погану якість продукції компанії і наголосила, що готова співпрацювати із усіма контролюючими органами, аби розглянути та усунути їхні претензії.
До слова, продукція цієї компанії експортується до держав СНД, у країни Балтії, а також у США, Канаду, Німеччину та Ізраїль. Roshen посідає 18 сходинку у рейтингу Candy Industry Top 100. Незважаючи на авторитет і популярність компанії, заяви Росії таки поставили під сумнів якість шоколадних виробів Roshen. Вслід за “старшим братом” ще три країни: Молдова, Казахстан і Таджикистан вступили в “шоколадну” війну і взялися перевіряти наші солодощі.
Як пише таджицький новинний портал “Авеста” з посиланням на джерело в республіканській санітарно-епідеміологічній службі, крім СЕС, до перевірки будуть залучені агентство “Таджікстандарт” і міністерство промисловості. “Ми є членами СОТ, і це зобов’язує нас багато до чого. Перш ніж прийняти будь-яке рішення, ми повин­ні ретельно все дослідити, а потім робити висновки”, – повідомив співрозмовник видання. 
Та не шоколадом єдиним… Цього тижня Білорусія заборонила реалізацію іншого українського продукту – вина “Легенда Інкерману”, скасувавши дію сертифікату відповідності на партію. Виробнику закидають невідповідність продукції вимогам ГОСТ за… органолептичними показниками. Зауважимо, що така оцінка якості здійснюється лише за допомогою органів відчуттів людини. Звичайно, цей метод дозволяє швидко отримати дані, порівняно із використанням хімічного аналізу чи аналізу за допомогою інструментів. Але суттєвим його недоліком є слабка верифікованість та значна суб’єктивність.

За що “покарали” Порошенка?

Ситуація з шоколадом справді неприємна, але ми вже звикли, що час від часу українські продукти (і не лише українські) забраковують у Москві. Таким перевіреним методом сусіди “нагадують” про своє невдоволення у тому чи іншому питанні.
Цього разу мова йде про підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС – вважають експерти. Процедура має відбутися у листопаді 2013-го. Тож  Росія вирішила “нагадати” нам свою позицію, яка давно усім відома. Сусіди не хочуть, щоб Україна отримала цю угоду, а як альтернативу пропонують нам вступити в Митний союз.
Відомо, що Петро Порошенко нині активно відстоює підписання угоди з ЄС і  європейську інтеграцію України. Мабуть тому саме “рошенівські” солодощі стали впоперек горла нашим сусідам. Економісти і політологи не сумніваються: заборона  продукції Roshen в Росії питання політичне. Адже “у буль-яких торговельних війнах основна причина – не у сфері економіки, а політики”, – певен Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу “Berta Communications”. “Притиснувши” бізнес Пет­ра Порошенка, Росія хоче “покарати” його за європейські погляди, які політик сміливо відстоює і лобіює.
“Ситуація з компанією Roshen – віддзеркалення нинішніх проблем у відносенах України з Російською Федерацією. Але який сенс блокувати продукцію Roshen, якщо її виробляють у Росії на Липецькій кондитерській фабриці “Ликонф”? На неї заборона не поширюється”, – каже Тарас Березовець.
Очевидно, що претензії у Росії не так до солодощів, як до самого власника компанії. То чому ж під удар потрапив саме він? Зі слів політолога, тому, що це впливовий політик, який відіграє нині дуже серйозну роль в європейській інтеграції України. “Він є одим із найбільших лобістів підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тож “шоколадна” війна – сигнал, який Путін подає до Києва. Він свідчить про те, що Росія не хоче інтеграції України до ЄС”, – веде далі наш співрозмовник. – Але цей випадок не вплине на хід переговорів України і ЄС. Угода про асоціацію таки буде підписана.”
Торговельна війна з Росією це ціла історія... Тут відслідковуємо політичну мотивацію. Зокрема, посилення політико-економічного тиску на Україну. Це нібито профілактичне попередження у зв’язку з активізацією діяльності України на шляху до ЄС
Натомість Володимир Фесенко, керівник Центру політичного аналізу “Пента” і політолог вбачає у цьому питанні ще й економічні мотиви, зокрема, конкуренцію. “Торговельна війна з Росією це ціла історія... У цьому ланцюжку рішення Roshen виглядає цілком логічно. Тут відслідковуємо політичну мотивацію. Зокрема, посилення політико-економічного тиску на Україну. Це нібито профілактичне попередження у зв’язку з активізацією діяльності України на шляху до ЄС”, – розповідає “Пошті” Володимир Фесенко. 
На його думку, насправді йдеться не про Roshen. “Це удар по українській економіці, а не лише по окремих олігархах. Тому можуть бути й інші методи тиску на бізнес Порошенка й в Росії”, – припускає політолог.
Як бачимо, серйозних підстав для “шоколадної війни” немає. Проте у Росії є потреба – задовольнити власні інтереси. Це зрозуміло. Не менш очевидним є й той факт, що фінансові втрати Петра Порошенка будуть чималі. Зрештою під загрозу поставлена репутація компанії (і не тільки).
Віктор Борщевський, доктор економічних наук
Це вибіркові заходи додаткового тиску на певного резонансного політика, який має вплив на ухвалення певних рішень, адже перед тим були схожі ситуації з сиром, карамеллю, м’ясом тощо. Це ситуація коли економіка сильно “зав’язана” в політику. Це форма протекціонізму!

Якщо вивчити досвід Польщі, яка вступала в НАТО і тоді до неї була така ж риторика і санкції з боку Росії. Але не треба забувати, що Російська економіка тісно пов’язана з українською. Тому, навіть якщо по тих чи інших продуктах певні заходи будуть вжиті, то в перспективі це не вплине на політичну ситуацію.

Це тиск, але якщо Україна його витримає, то в перспективі Петро Порошенко й інші підприємства зможуть компенсувати свої витрати. Порошенко – має стратегічний погляд на економіку. Тому йому вистачить знань і досвіду, щоб правильно проаналізувати ситуацію. І не піддатися короткотерміновому тиску, шантажу і знехтувати стратегічними інтересами держави. Є питання короткотермінової втрати й довгострокової перспективи. Якщо товари компанії продаватимуть в Європі, – Росія, що є членом СОТ, не зможе ставити бар’єри.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4417 / 1.63MB / SQL:{query_count}