Україна посіла сьоме місце в рейтингу країн, яким загрожує дефолт. Його ймовірність упродовж наступних п’ять років аналітики оцінили в 44,25%.
Такі дані наводить міжнародна компанія S&P Capital IQ, яка входить в одну групу з рейтинговим агентством Standard & Poor’s. За даними S&P Capital IQ, Україна посіла сьоме місце в рейтингу найбільш ризикових країн світу. При цьому в попередньому дослідженні країна займала шосту позицію (зниження в рейтингу передбачає зниження ймовірності дефолту щодо інших країн). Сумарна ймовірність дефолту України впродовж наступних п’яти років зросла з 34,8% до 44,25%.
Разом з цим, компанія відзначає загальне підвищення рівня ризику дефолту країн після заяви федеральної резервної системи США в кінці травня про ймовірне скорочення програми “кількісного стимулювання” економіки, інформує ТСН. Згідно дослідження, ця новина прискорила вихід інвесторів з “ризикових активів” (у число яких входять і українські єврооблігації), в результаті чого їх прибутковість різко зросла.
Ерік Найман, фінансовий аналітик, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital-Times певен, що насправді мова йде про те, що суттєво зросла так звана страховка від дефолту України на зовнішніх ринках. Тобто, це оцінка не так рейтингового агенства, як самих інвесторів, які вважають Україну високоризикованою країною для інвестицій в українські боргові інструменти (облігації – “Пошта”).
“Для України – це вже хронічно! З 2008-го року наша країна стабільно входить у десятку найбільш ризикованих країн для інвестицій. Це збільшує боргові зобов’язання на державу і український бізнес. Відповідно – стримує темпи економічного росту”, – розповів “Пошті” Ерік Найман. Він певен, що через це позичені гроші для України стають дуже дорогі. Як наслідок, Україна втрачає декілька відсотків економічного росту, і сотні тисяч робочих місць. Проте експерти не прогнозують найближчим часом дефолт нашій країні.
Така тенденція свідчить, що кожне наступне позичання уряду Азарова буде щораз дорожчим
“Найближчі два роки вірогідність дефолту набагато нижча від тої, як її оцінює зовнішній ринок, адже більша його частина – внутрішній борг (коли Мінфін боргує Нацбанку і борг перед МВФ)”, – каже Ерік Найман. Фінансовий аналітик певен, що з МВФ нам вдасться домовитись, якщо “буде припікати”. “Перед МВФ ніхто поки дефолту не оголошував. Чистого ринкового боргу насправді не так багато. Тому вірогідність дефолту є, але найближчі два роки вона в межах десяти відсотків”, – прогнозує економіст. Ерік Найман каже, що національна валюта зараз більш-менш стійка, тому не радить позбуватися гривні. “У бізнесу і банків немає очікування, що долар подорожчає. Спокійно можна зберігати заощадження в гривнях на довгострокових депозитах, але в тих банках, де відсоткова ставка вище 18% річних”, – резюмує Ерік Найман.
Економісти кажуть, що не варто перебільшувати чи панікувати з приводу дефолту, але економіка нашої держави явно не покращується і відповідні дослідження це підтверджують. До слова, оприлюднені показники досить тривожні й уряди закордонних країн на них миттєво реагують. Так, Сергій Терьохін, екс-міністр економіки, член парламентського комітету податкової і митної політики певен, якщо страховка від дефолту зростає, то це абсолютно чіткий сигнал – інвестицій в Україну краще не робити. “Така тенденція свідчить, що кожне наступне позичання уряду Азарова буде щораз дорожчим. А це веде до того, що все більше сплачених податків будуть використовувати не для внутрішніх потреб держави, а на обслуговування зовнішнього боргу”, – розповідає “Пошті” парламентар.
Ця тенденція негативна і дуже тривожна. Бо свідчить, що не лише прямі інвестори, (ті що інвестують у виробництво, послуги) але й непрямі, ( які купують українські цінні папери в банків тощо), будуть вимагати більшого відсотка за те, що кредитують “когось” в Україні. Сергій Терьохін каже: це логічно, адже їм треба більше грошей витратити на страховки для забезпечення свого захисту.
Величезні борги теперішнього уряду спрямовують наші з вами податки на їх погашення. Відомо, що п’ята частина бюджету цього року йде на те, щоб обслуговувати борги! То в якому економічному напрямку веде нас уряд? Чиє життя він покращує? І головне, за чиї гроші? Звісно, за гроші платників податків, які при нормальній владі могли б бути спрямовані на облаштування життя громадян у своїй країні. Цікаво й те, що чималі борги ми маємо перед Російською Федерацією. Тож маємо над чим подумати: кому й за що платитимемо!