За даними Нацбанку, вперше за останні роки обсяг депозитів в усіх регіонах України перевищив обсяг виданих і досі не сплачених кредитів. Попри кризу, тільки за останній рік розмір середньостатистичного депозиту українця збільшився на 20% (за 5 років – на 70%) і становить понад 1 000 доларів.

Про це інформує інтернет-видання texty.org.ua, яке відслідкувало динаміку депозитів і кредитів з 2008 по 2012 роки у кожній області. За 2012 рік найкращу динаміку збільшення заощаджень у перерахунку на одну особу показали Донецька, Луганська та Кіровоградська області. Середньостатистичний житель цих регіонів за рік збільшив свої надбання на 30–35%. Найповільніше збільшувалися обсяги депозитів на душу населення в Івано-Франківській, Львівській, Волинській областях – приріст становив всього17–19%. За п’ять років кризи найбільше збільшилися вклади жителів Криму (+102%), Донецької (+112%) та Луганської (+115%) областей. Найгірший приріст продемонстрували Львівська, Закарпатська та Тернопільська області (34–40%). 

Поза тим в усіх регіонах України громадяни заощаджують більше, ніж взяли у кредит. На відміну від попередніх років, коли у кількох регіонах рівень закредитованості зашкалював, за підсумками 2012-го, жителі всіх областей у перерахунку на одного жителя вийшли в плюс. Найбільше банкам довіряють у Криму, на Волині і в Полтавській області. Тут 15%, 18,5% та 12% всіх своїх коштів українці зберігають на депозитах строком понад два роки. Фінансові установи готові і за це додатково платити до 5–6% річних у гривні і 2–3% у валюті.

Проте є регіони, де довіра до банків має низький рівень. Найменше довіряють фінустановам на Одещині, Сумщині та Херсонщині. Тут 21–24% своїх заощаджень прийнято зберігати на депозитах до запитання, тобто таких, де гроші можна зняти за першим дзвінком. Ставка нижча, проте доступ до грошей (особливо якщо вкладник не дуже довіряє банкові) майже моментальний.

Найбільші патріоти національної валюти живуть у Кіровоградській, Луганській та Чернігівській областях. Тут не більше 36% коштів зберігають в іноземній валюті, решту вкладають у гривні. Найменш патріотичними виявилися одесити (61% в іноземній валюті), львів’яни та закарпатці (по 54%). Звичайно, це можна пояснити географією заробітчанського руху. Проте небажання переводити гроші в гривню напередодні внесення вкладу в Україні свідчить про все ще стійкі кризові очікування серед населення.