Єдиним, чим запам’ятається українцям нинішня влада, це своїми економічними реформами, щоправда, часто безглуздими. Хоча назвати рефомами це важко, а радше – обкладанням податками. І що лишень вони не намагалися оподаткувати – дорогу техніку, бензин, обмін валюти і навіть… туристів. І це ще не весь перелік податкових ініціатив влади.
На цей раз вирішили спустошити кишені українців за допомогою банків. Так, з 1 вересня 2013-го набуде чинності закон про обмеження на готівкові платежі в розмірі понад 150 тис. грн. Здавалось би, сума немала і пересічного українця не стосуватиметься, якщо він раптом не вирішить придбати квартиру чи автомобіль... Крім того, розмір обмеження планують зменшувати, але наразі не відомо, коли і на скільки.
Безготівкові рахунки безпечні
У Нацбанку розповіли, що обмеження стосуватиметься операцій між фізичними особами, а також між фізособами та юрособами. “У результаті введення обмеження ми розраховуємо на приплив 14-16 млрд грн ліквідності у фінансовий сектор упродовж року. Це також має збільшити ВВП на 0,2% і знизити рівень доларизації економіки”, – каже Віра Ричаківська, заступник глави Нацбанку, інформує “Економічна правда”.
У фінустанові обіцяють контролювати розмір комісій банків за безготівкові платежі, однак не повідомляють як, сподіваючись, що конкуренція дозволить клієнтам вибирати мінімальні комісії.
Банкіри вважають таке обмеження правильним. Зокрема Олег Сергеєв, заступник голови Асоціації банків Львівщини певен: це шлях виходу з тіньової економіки. “У цивілізованому світі великими сумами готівки користуються лише у кримінальних колах. Це в Україні можна прийти з сумкою грошей. У нас це норма. Крім того, перехід на безготівкові рахунки безпечний, цивілізований і зручний”, – розповідає “Пошті” Олег Сергеєв.
З його слів, нікому не відомо, до якої суми будуть зменшувати дане обмеження і чи зменшуватимуть його загалом. Проте банкір певен: велике використання населенням готівки – неправильна тенденція. “Чому в інших країнах світу, немає так багато банкоматів, як у нас? Не тому, що в Україні люди отримують зарплату “на руки”, але вони знімають її з картки і йдуть до крамниці. У Європі цього ніхто не робить, адже можна кредиткою розрахуватися в магазині”, – каже Олег Сергеєв.
Він вважає, що громадяни від цього нововведення не постраждають. Крім того, Олег Сергеєв назвав низку позитивних чинників, які вплинуть на роботу фінустанов. Зокрема це реальне збільшення коштів в обороті банківської системи, що дає додаткові можливості до фінансування і зниження відсоткових ставок по кредитах, додаткова ліквідність і шлях виходу з тіні.
Контроль і обмеження – вже порушення прав!
Незважаючи на те, що обмеження готівкових платежів на перший погляд не несе ніякої загрози, а навіть є доволі зручним, експерти не поспішають співати хвалебні оди Нацбанку і робити поспішні висновки. Адже відомо, що в світі немає жорстких обмежень на готівкові розрахунки.
Олександр Пасхавер, директор Центру економічного розвитку, розповідає, що дійсно в світі є традиція не платити готівкою за великі фіноперації, хоча, при потребі, у вас приймуть й готівку. “Але це не означає, що українці до такого готові”, – каже він.
Олександр Пасхавер розуміє обмеження готівкових платежів так: “Держава хоче контролювати великі фінансові операції. Адже, якщо людина тримає гроші в банку, вони більше контролюються державою, ніж готівка. З точки зору держави, то їй – зручно, а з точки зору громадянина – це порушення його прав!”, – продовжує співрозмовник.
Експерт проти того, аби планку обмеження знижували. “Немає сенсу зменшувати готівкові розрахунки до десяти тисяч гривень. Звісно, більшість придбань можна здійснювати відразу з кредитної картки, якщо особі це зручно, але більшість населення ще не готове до цього. Тому саме обмеження – вже порушення прав людини!”, – наголошує Олександр Пасхавер.
Звісно, експерт не заперечує потребу у безготівкових платежах, але одна справа коли їх вводять примусово, а інша – якщо вони стають для людей зручнішим ніж кеш, тоді це стає традицією і нормою.
Адміністративна політика уряду
Неспроможність нинішньої влади покращити рівень життя населення і економічну ситуацію в країні, ймовірно й призводить до народження чи зародження “геніальних ідей”, які згодом зазнають критики.
“У нас є стара гра: все хочуть зробити адмістративним і це, як правило, викликає роздратування в громадян”, – певен Олександр Пасхавер.
Він вважає, що теперішня влада схильна до адміністрування, бо немає навичок економічного управління країною.
“Що стосується податків, то у влади є великі амбіції щодо доходів і зовсім не відповідний стан економіки. Єдине, що можу порадити владі – замислитися, чому в країні такий економічний стан”, – каже економіст. Тут вже не підходить “стара байка” про поганих попередників, які довели державу до жахливого економічного стану, адже вже минуло три роки, відколи нинішня влада біля штурвала.
“Так, можна погодитися, що стан світової економіки не найкращий, але, з іншого боку, варто порівняти доходи українців з іншими. Підрахунки показують: ми бідніші від них! Питання економіки для європейців також болісне, як і для нас, але ми більш вразливі, ніж вони. Наші параметри гірші, ніж в країнах СНД! Над цим має замислитися влада, а не вводити нові податки і обмеження”, – резюмує експерт.
Сергій Терьохін, голова парламентського підкомітету з питань оподаткування непрямими податками, – про те, як заохотити людей до безготівкових розрахунків і який наслідок може мати це чергове урядове нововведення для українців.
– Пане Сергію, в Україні з 1 вересня 2013-го набере чинності закон про обмеження на готівкові платежі в розмірі понад 150 тис грн. Чи є такі обмеження за кордоном?
– Такі обмеження є в більшості країн світу, але там розгалужена мережа продуктів, яка дозволяє пересічному громадянинові користуватися карткою. Здебільшого це особисті чеки, або розгалуження різноманітних карткових схем.
– Тобто, людей до цього заохочують?
– Так! До прикладу, магазини, які продають недешеві товари, розсилають як акцію клієнтам – картки, на яких не треба робити ініціацію, заповнювати купу документів, розповідати про свою власність і зарплату.
– Ви особисто “за” чи “проти”, аби люди мали на руках багато готівки?
– З одного боку, я не проти, щоб менше готівки було “на руках”, бо це небезпечно, провокує кримінальні злочини. З іншого боку, якщо є “батіг”, то нехай Нацбанк покаже ще й “тістечко з вишенькою”. До прикладу, в деяких країнах Європи законодавчо заборонено брати комісію за безготівкові розрахунки. В нас такого немає, а навпаки, різні банки знімають різний відсоток комісії.
– Себто, ви не схвалюєте таку урядову новацію?
– Коли маєте готівку в кишені, ви захищені від того, що до вас завтра прийде податковий інспектор і запитає: ви щось купили? Звідки “ростуть ноги” у ваших доходів? Треба чітко сказати: для кого і навіщо йде розкриття інформації про великі покупки. Скажімо, для суб’єктів можливих корупційних дій. Знаємо, що в нас є декілька так званих антикорупційних законів, які виглядають наче ялинкові прикраси: блискучі, а в середині пусто. Я не проти таких обмежень, але нехай уряд дає певні привілеї.
– Які саме?
– Не “батогом” треба привчати українців до безготівкових розрахунків, а “пряником”! Якщо хочете купити авто, квартиру, то це нововедення стосуватиметься вас. Невже простий громадянин не має права?! А 150 тис. грн у ці рамки не поміщається! Треба розуміти, що це не проблема тих, хто платить, а тих, хто продає. В більшості випадків той, хто продає за готівку не “показує гроші” для оподаткування.
– З ваших слів, контроль має бути не над тим, хто купує, а над тими, хто продає?
– Саме так, але для цього треба прийняти комплексний закон, який заохочуватиме людей здійснювати карткові платежі, а компанії, магазини тощо їх приймати. Також одним з привілеїв безготівкових операцій є безпека. Хоча це не факт! Адже два тижні тому Україна була визнана першою державою в світі по інтелектуальному розвитку хакерів. Є над чим подумати...
Розмовляла Наталія Пиртик