Львів відкритий для економічного зростання
Які галузі для нашого міста є найбільш перспективними та що потрібно, аби досягти найкращих результатів, – майстер-клас Адріана Сливоцького для львівської бізнес-еліти
Згадайте, куди ви востаннє їздили відпочивати, чому обрали саме це місто, країну. Визначте основні переваги, які вплинули на ваш вибір, а тоді оцініть, як вписується в ці категорії ваше місто чи регіон, і знайдете чимало способів приваблення туристів. Таку пораду дав на минулому тижні львівським бізнесменам і чиновникам видатний бізнес-консультант, один із провідних бізнес-мислителів світу Адріан Сливоцький під час майстер-класу для спільноти Львівської бізнес-школи УКУ.
У своїх книгах, писаних простою, зрозумілою мовою, він розкриває секрети досягнення успіху як провідних світових компаній (Toyota, Samsung, Apple, Pixar), так і тих, що стали успішними в своєму регіоні чи в своїй галузі, які кроки зробили для цього і чого ми в них можемо навчитися. На його думку, неможливо здійснити економічний прорив, доходячи до всього самому, винаходячи велосипед, коли вже існують швидкісні потяги і літаки. Необхідно вчитися у своїх попередників – як вони зробили свій прорив, за рахунок чого створили неймовірний попит на свої товари.
Друга складова успіху – навчитися бачити свого споживача, розуміти його, співчувати йому та щиро бажати вирішити його проблеми. “Запитайте у свого клієнта, чи подобається йому ваш продукт, чи він його любить. Кожна компанія, яка є творцем попиту, зазвичай досягає 90% позитивних відповідей на ці запитання”.
Однак на цьому Адріан Сливоцький не радить зупинятися: “Найбільша помилка всіх компаній – коли вони сягають позначки “дуже добре”, то перестають покращувати свій продукт і, відповідно, не можуть сягнути позначки “магнетичний”. Тому після цього запитайте своїх клієнтів, що вони ще хотіли б покращити, і почуєте дуже цікаві ідеї та несподівані рішення”.
Магнетичним Адріан Сливоцький називає товар, який відповідає формулі “найкраща функціональність, помножена на найкращий емоційний зв’язок із клієнтами”, останній формується через дизайн, досвід та легкість користування. І навіть якщо компанії вдалось створити такий продукт, їй постійно слід удосконалювати свою пропозицію: “Лише тоді, коли ваша траєкторія покращення стане стрімкішою від траєкторії найближчих конкурентів, ви можете стати компанією-лідером. Думайте не просто над тим, як поліпшити свій товар сьогодні, а як зробити його кращим у перспективі. Вміння мислити на 3-5 років наперед, передбачити, що може стати необхідним для ваших споживачів у цій довшій перспективі, є однією з передумов того, що вас не випередять конкуренти, про яких ви можете й не здогадуватись”.
Як приклад Адріан Сливоцький розповів про Корею, що за останні 15 років зробила величезний стрибок. Її компанії почали конкурувати з лідерами міжнародного ринку: “Такий успіх, наприклад, компанії Samsung, можна пояснити тим, що вона почала вивчати засади творення попиту. Світова економіка переживає п’ятий із семи голодних років. У 2008-му відбувся колосальний крах, ще один буде за 2-3 роки. Однак навіть на фоні загальної стагнації у кожній індустрії та географічному просторі є винятки, які показують зростання до 20% щороку, вони здобули не просто лояльність клієнтів, а ентузіазм своїх покупців”.
Загалом бізнес-консультант радить компаніям застосовувати такі ключові інструменти для творення попиту:
– скласти карту проблемних точок покупця – хто є ті, кому я хочу служити, і чого вони хочуть;
– створити магнетичний товар, який творить емоційний зв’язок із клієнтом;
– побудувати найкращий задній план;
– знайти імпульс чи унікальний каталізатор, який мотивує споживача купити;
– вибудувати найкращу траєкторію поліпшення у своїй індустрії – найкращі творці попиту знають: коли вони випускають продукт уперше – ніхто не розуміє його недоліків краще за них, а тому відразу ж починають працювати над покращеною версією.
Для того, аби визначити, в якому стані перебуває ваш бізнес нині і які його перспективи, гуру менеджменту радить зібрати працівників своєї компанії та попросити їх за шкалою від одного до п’яти – “погано”, “задовільно”, “добре”, “дуже добре”, “магнетично” – оцінити ваш товар. Ніхто краще за ваших працівників не знає його переваг та недоліків, тож вони можуть стати й вашими першими консультантами щодо його покращення.
Адріан Сливоцький уже вкотре наголосив на важливості вивчення англійської мови: “Це ключ для виходу на світові ринки. Коли усі в цій країні говоритимуть англійською, ВВП зросте значною мірою”, – вважає він. Двома іншими складовими економічного зростання гість назвав навчання, зокрема, в найкращих університетах світу, та амбіційні прагнення бути найкращими в своїй ніші чи галузі.
Крім того, учасники майстер-класу отримали завдання запропонувати власні ідеї щодо створення попиту в трьох найважливіших галузях Львова – ІТ та бізнес-послуги, туризм і освіта. Адріан Сливоцький прокоментує всі поради, а напрацювання майстер-класу Львівська бізнес-школа передасть меру Андрієві Садовому.
Під час перебування Адріана Сливоцького у Львові “Пошті” вдалося поговорити з ним про те, яким нині є бренд “Україна” і бренд “Львів”, як їх розвивати, на що сьогодні повинні звертати увагу батьки, аби їхні діти стали успішними, та багато іншого. Це інтерв’ю буде уміщене в одному з наступних чисел газети.
Андрій Садовий, міський голова Львова
– Такий захід – один зі способів тренування розуму. І це треба робити постійно. Спілкування з мудрими людьми збагачує. Ти не маєш можливості прочитати всі книжки світу, а мудра людина, яка все це подала в стислому викладі, дає розуміння того, що потім ти маєш нагоду розвинути в своїй галузі.
Для мене, як міського голови, це важливо, аби покращувати надання послуг людям, щоби ті послуги були більш лояльні, щоби в нашому місті ставало комфортніше. І сьогодні я почерпнув для себе багато цікавого. Хоча насправді це виглядає як прості речі. Але простота, як правило, і є геніальною.
Ті сто людей, які прийшли сьогодні на цей майстер-клас, уже йдуть шляхом, який вказав Адріан Сливоцький. Певен, що нині вони отримали дуже добру порцію натхнення і прискорення.
Ярослав Рущишин, засновник Львівської бізнес-школи УКУ, заступник голови комітету підприємців Львівщини
– Найбільшою помилкою наших бізнесменів є переконання, що всі напрацювання бізнес-мислителів неможливо застосувати в Україні, бо тут все не так. У кожній країні є свої обмеження, на які треба зважати. Просто належить правильно їх оцінити, прорахувати, вибудувати стратегію. Тож дуже важливо, щоб наші підприємці були готові вчитися. Я завжди кричу болем, що наш галицький підприємець має велику хибу: він пихатий, зарозумілий, думає, що всі розуми поїв… і не вчиться. Так конкуренції ні у Європі, ні в світі ми не складемо. Тож треба відкриватися на світ. А для того треба вчитися, читати, що роблять інші, планувати роботу і виконувати гасло “Думай глобально, дій локально!”. Тільки тоді можна виходити на зовнішні ринки.
Український буржуазний націоналізм, а це не що інше, як український бізнесмен (слово “буржуазний” на це вказує), був ганьблений багато років. Неповага до бізнесу, до заробляння грошей, який часто й тепер сприймається як щось нечисте. Тому якщо нічого не змінимо в собі, то невдовзі тут працюватимуть бізнес-нацменшини, наприклад, китайці. Росіянам уже належить більш ніж половина бізнесу. А наш “господар” сидить перед телевізором і вважає, що погано живе через тих “злодіїв”, що там чубляться, а не через те, що витрачає на це час замість того, щоб іти працювати, творити щось нове.
Павло Шеремета, президент Київської школи економіки
– Ці ідеї – це просто здоровий глузд. Проблема, як і в інших, до речі, країнах, полягає у тому, що багатьох так переповнила гординя, що вони нікого не чують і слухати нікого не хочуть. І дуже добре, що в списку 50-ти світових мислителів ми маємо свого, і дуже добре, що пан Адріан приїхав, говорить з нами, пропонує власні ідеї. Це не перший раз і не останній. Той, хто хоче, той чує…
Ігор Гут, експерт з маркетингу, керуючий партнер DYB Ukraine
– Україна вже інтегрована у західний світ. Ми будуємо капіталізм, ринкову економіку, тож не маємо права навіть ставити так питання – є для нас такі заходи корисними чи ні? Однією з головних причин, чому ми в Україні не говоримо про маркетинг, а оперуємо термінами на зразок “впарити”, “втюрити” і т.д., є відсутність довгострокової стратегії. Може, це наша психологічна особливість, може, це відбувається тому, що в нас молода економіка… Але насправді ми не дивимось у майбутнє, а живемо сьогоднішнім днем, в кращому випадку завтрашнім. Якби ми думали про майбутнє, якби мали довгострокові стратегії, як, наприклад, Азія, ми б не “впарювали”, а замислювалися над потребами клієнтів і над довгостроковою стратегією розвитку бренда.
Ситуація змінюється. Є багато українських компаній, які вже формують довгострокові стратегії, виходять за межі українського ринку, дивляться на Європу, на світ, а отже, переходять до продажу, маркетингу, бо ж кажуть: якщо у вас класний відділ маркетингу – вам не потрібен відділ продажу.
Проблема в тому, що в Україні є бізнес, а є “рєшалово”. І пересічному українцеві їх важко розрізнити. Вони їздять однаковими машинами, займаються “бізнесом”, але це “рєшалово” вбиває сприйняття нормального бізнесу.
От щойно ми говорили з паном Адріаном про його “золотий трикутник”, головна ідея якого полягає у тому, що бренд, аби бути ефективним, має спиратися на дві речі – якісний продукт і ефективну бізнес-модель. Як експерт з маркетингу, особливо після кризи, я вже втомився відповідати на запитання, чи бренд важливий. Я кажу : “Бренд є важливим, але цього недостатньо. Якщо ви хочете, аби він давав ефект, потрібно мати ще й якісний продукт і ефективну бізнес-модель. І тоді все це разом зробить бізнес результативним”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
