Щороку з карток українців зникають мільйони гривень. Експерти певні: розкриття персональних даних – основна небезпека, якої треба уникати

Із кожним днем українці звикають до комфортного, а головне – швидкого користування власними фінансами. Першим кроком для цього стала поява банківських карток, а нині й інтернет-банкінгу, кількість користувачів якого останім часом стрімко збільшується. Тож “Пошта” вирішила з’ясувати, наскільки безпечним є користування банківськими, інтернет-картками, і чи можливо захистити свої фінанси від шахраїв.

Скільки поцупили?

За підсумками минулого року українцям із приватних банківських карток вкрали більше 11 мільйонів гривень. Про це розповіла директор департаменту платіжних систем Нацбанку Наталія Лапко. Проте регулятор оцінює такий показник як незначний. Оскільки у масштабах загальних витрат це навіть не 0, 002%. Тим часом в Україні обіг коштів за платіжними картками перевищує 740 мільярдів гривень. 

Віталій Кравчук, старший дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, певен, що більше 11 мільйонів гривень, порівняно невелика сума, якщо зважити на те, що картками йдуть мільярди гривень. “Звісно, людям, яким вкрали гроші – не пощастило, але якщо подивитись на цифру, то зрозуміло, що все-таки, основна кількість карткових користувачів не постраждали – це позитивно”, – розповів “Пошті” учора Віталій Кравчук.

Ризики завджи є!

Економісти кажуть, що потрапити на гачок злодіїв може кожен. Ба більше, стовідсоткової гарантії захисту клієнтам не може забезпечити жодна фінустанова, також у зоні ризику і інтернет-банкінги. Зокрема, Ростислав Слав’юк, професор, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ, називає два найпопулярніших механізми вилучення коштів. Перший – через банкомат, з використанням різних наліпок, моніторів, які відстежуть, щоб потім злодій міг витягнути гроші з вашої картки, другий  – це інтернет. 

“Ці два способи використовують у всьому світі, тобто, Україна тут не є особлива”, – веде далі експерт.

Часто жертвами крадіїв або так званих хакерів, стають користувачі інтернет-банкінгу. Тобто ви маєте карточку, за допомогою якої можете розраховуватися в інтернеті, платити за комунальні послуги, робити перекази, купувати квитки тощо. Нічого не скажеш – зручно, швидко і вигідно. Тому не дивно, що з кожним днем у нашій країні збільшується кількість тих, хто має і користується інтернет-банкінгом. 

Проте, зі слів Ростислава Слав’юка, є люди, які відстежують ці процеси. “Моя інтернет-карточка має високий рівень захисту, але, одночасно, вона на 90% не захищена. Адже з’ясувати цифри, які вводить користувач, дуже просто”, – зізнається співрозмовник “Пошти”.

“Вилучити кошти в людини через інтернет дозволяють три дії. Номери, які треба вилучити – два, вони легкодоступні, а третя – це лише технічна складова, яку теж не складно осилити”, – каже економіст.  

Хто ж краде кошти з благодійних рахунків?

Українці, які й так не надто довіряють банкам, знають, що зберігати великі суми на картках не можна. Проте останнім часом шахраї почали посягати на святе – благодійні рахунки, на які зазвичай пересилають гроші люди зі всієї країни. І назбирується – немала сума! Поза тим фахівці кажуть, що ніколи не можна давати стороннім людям номер картки, адже для перерахунку відповідної суми достатньо лише номера банківського рахунку. 

Ростислав Слав’юк каже, що здебільшого причиною зникнення коштів із благодійних рахунків є недобросовісні працівники банків. “Коли відкривають рахунок на пожертви, працівники банку знають, що це не персональний рахунок, на який нараховується зарплата тощо. Тому дозволяють собі зловживання. Адже неодноразово були скандали через те, що працівники фінустанов займалися “благодійними махінаціями”, – розповідає експерт.

Хоча він не заперечує, що красти гроші з благодійних рахунків можна й електронним шляхом. Але здебільшого – це роблять ті, які мають до таких рахунків прямий доступ. “Звичайно, що поцупити гроші з благодійного рахунку може хакер, але, на жаль, часто це роблять саме банківські працівники”, – каже Ростислав Слав’юк.

 Цього робити не можна!

Як бачимо, ризики існують завжди і в кожного. Проте через це люди не можуть відмовитися від користування банківськими електронними картками, але перестрахуватись не завадить. 

Отже, Ростислав Слав’юк наголошує: ніколи не варто давати незнайомцям паспортні дані, ідентифікаційний код чи номер телефону. “До речі, саме в інретнет-банкінгу, завжди використовується номер телефону. До прикладу, хакер хоче забрати гроші з вашого рахунку, він вніс все, йому залишається лише подивитися код, який клієнту присилають у вигляді sms-повідомлення. Ваш номер дізнаються, а завтра у вас пропали десять тисяч гривень! Банківську картку теж не варто показувати зайвий раз, але вона не на першому місці, лише – на четвертому, адже вона не містить достатньо даних, за допомогою яких шахрай “почистить” ваш рахунок. Прийшовши до фінустанови, не варто класти свою картку так, щоб її бачили сторонні, тому, що на ній теж міститься інформація, яка для злодія буде корисна. Отож чотири важливі атрибути – паспорт, код, телефон і картка, які не можна довіряти стороннім”, – певен Ростислав Слав’юк.