“Пошта” з’ясовувала, що означає для українців нова система державної реєстрації прав, яка діє з початку року 

З 1 січня 2013-го в Україні набув чинності закон, згідно з яким БТІ вже не реєструє перехід права власності на квартиру. Відтепер українці, які купили нове житло, тобто на первинному ринку, мусять реєструвати його в обласному управлінні юстиції. А тим, хто придбав помешкання на вторинному ринку, достатньо зареєструвати його в нотаріуса. Тож „Пошта” вирішила з’ясувати, наскільки зручним для українців буде чергове урядове нововведення.

Черг більше не буде

Юристи та експерти ринку нерухомості кажуть, що цей закон спростить життя українцям: документи на реєстрацію нерухомості можна буде подавати в електронному вигляді, термін реєстрації скоротили з 14 до 5 днів. Крім того, оформити документи можна буде в будь-якому місті, незалежно від місця знаходження квартири або будинку.  

Але найголовніше: тепер покупцеві не потрібно буде після укладання угоди йти в БТІ і стояти у черзі, щоби зареєструвати придбану квартиру. 

Юрій Зошій, власник і директор однієї з львівських юридичних компаній, розповідає, що нотаріуси реєструватимуть усе, що не стосується новозбудованого майна. 

“Новозбудоване житло (первинний ринок) реєструватимуть в обласному управлінні юстиції, а все, що стосується вторинного ринку, – договори купівлі-продажу, дарування, обміну – нотаріуси”, – розповідає “Пошті” Юрій Зошій. На його думку, така новація позитивна, адже в БТІ  зникнуть черги. 

Ціну не встановлено

Проте, у скільки обійдеться українцям така економія часу, нотаріуси ще не можуть сказати. Але не приховують, що послуга реєстрації буде недешевою. Зокрема, Юрій Зошій каже, що більшість людей, які купують квартири, готові заплатити більше, але отримати необхідні документи якнайшвидше, не стоячи годинами в чергах. 

“Ще не відомо, скільки коштуватиме ця послуга в нотаріусів, але фахівців  багато: не підійшов один – підійде інший. Головне, що ми позбавимося черг у БТІ, бо час – то гроші. Так чи інакше реєстрація йде через державний реєстр, і немає значення, хто вносить дані, – реєстратор з БТІ чи нотаріус”, – каже співрозмовник. 

Начальник реєстраційної служби Головного управління юстиції у Львівській області Любов Ясінська розповіла “Пошті”, що плата за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлена у вигляді державного мита, що буде однаковим на всій території України.

“За здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно державне мито стягуватиметься у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 гривень), а за державну реєстрацію інших речових прав на нерухоме майно та обтяжень прав на нерухомі речі – три неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 гривня). Також законодавцем передбачене отримання коштів за надання витягу з Державного реєстру прав у розмірі 120 гривень та в разі необхідності за внесення змін до реєстру, які були допущені не з вини державного реєстратора, у розмірі 50 гривень”, – пояснює Любов Ясінська. 

Менший ризик для спекуляцій

Юрій Зошій розповідає, що в ст. 346 Цивільного кодексу України йдеться про те, що право власності на нерухоме майно припиняється в той момент, коли власник підписує договір купівлі-продажу. “Після підписання договору здійснюється відчуження майна. А інша сторона набуває права власності після того, як посвідчила в нотаріуса цей договір про відчуження майна і  пройшла державну реєстрацію в БТІ. Тобто одна людина вже позбулася права власності, а інша його ще не набула. Остаточного  права власності особа набуває лише тоді, коли договір купівлі-продажу зареєстровано в органах БТІ”, – пояснює юрист.

На жаль, в законі не прописано, скільки часу може тривати процедура реєстрації. Тому нерідко люди йшли реєструвати договір в БТІ через кілька місяців. 

“У моїй практиці є випадок, коли люди йшли реєструвати договір аж через півроку, а власники помешкання за цей час продавали його вдруге. Тобто можливість махінацій реально зменшується. Нині ж нотаріус має змогу і посвідчувати договір, і реєструвати його – все робитиметься набагато швидше”, – переконує Юрій Зошій.

Працівники БТІ залишилися без роботи

Натомість в БТІ такою новацією невдоволені, адже лише у Львові більш ніж сто його працівників опинилися на вулиці.  

Так, Ірина Яремко, голова Львівської рієлторської палати не вважає звільнення працівників БТІ позитивом, але певна, що ми мусимо йти до цивілізованого обслуговування населення. 

“Тому така реформа необхідна. БТІ потрібне для технічного обслуговування всього ринку нерухомості України, адже люди роблять перебудови, і працівники БТІ мають проводити заміри. 

Архів БТІ, який накопичувався за всі роки приватизації, – безцінний. Тому просто так звільнити працівників БТІ нерозумно. Людей треба було залишити на роботі, можливо, перекваліфікувати їх. Архів БТІ належить систематизувати, адже він є лише в паперовому вигляді. Архів – це зміни у власності, технічні зміни всього приватизованого ринку нерухомості. А якщо він пропаде?..” – запитує  Ірина Яремко.

Вона певна, що в БТІ були висококваліфіковані працівники. “Працівники БТІ не мали права на помилку, адже могли з’явитися судові позови тощо. Вони роблять заміри, складають технічні паспорти на об’єкт, у разі перепланувань все фіксують – це дуже серйозна, але, наголошую, технічна, а не юридична робота. Тож тепер усі зміни права власності реєструватимуть у нотаріуса, а первинне отримання права власності – в управлінні юстиції”, – веде далі голова Львівської рієлторської палати. 

Натомість Любов Ясінська каже, що при формуванні реєстраційних служб і, зокрема, відділів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно цих служб працівники БТІ мали право подавати документи для прийняття їх на посади у новостворені відділи та брати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад державних реєстраторів прав. 

“Проте такою можливістю скористалося небагато реєстраторів БТІ. Нині реєстраційні служби територіальних управлінь юстиції сформовані та розпочали свою роботу”, – каже начальник реєстраційної служби Головного управління юстиції у Львівській області