Подарунки до Різдва: експерти радять, як не стати “жертвою” інтернет-шахраїв

Дистанційна торгівля стає звичним явищем для українців. Особливого ажіотажу цей процес набуває у передріздвяні дні. Купила сукню, а її колір геть не відповідає зразку на сайті інтернет-магазину, або ж привезли телевізор, а модель зовсім не та, яку замовляли – що тепер робити? Такими та схожими повідомленнями рясніють українські форуми. 

Утім, є й складніші випадки як, скажімо, ситуація з львів’янкою Романою. “Знайшла на одному з китайських інтернет-магазинів телефон відомого бренду, який в українських продавців коштує удвічі дорожче. Купівля передбачала передоплату – 50%. Гроші перерахувала на вказані реквізити, а тепер чекаю на телефон уже третій місяць. Російськомовний персонал відповідає, що гроші не надійшли, мовляв, можлива помилка в адресі. Але я все перевірила. Тепер ані грошей, ані телефону”, – нарікає жінка. 

Спокуса низькою ціною

Найбезпечніше здійснювати платіж кредитівкою, кажуть експерти. Ситуація типова для шахрайських схем, каже голова громадської організації “Асоціація захисту прав споживачів” Роман Осадовський. Часто відстояти своє право просто неможливо, додає експерт. “Не ведіться на надто низьку ціну, якщо вона вдвічі нижча – це одразу має насторожити. Докладно вивчіть репутацію цього магазину, перечитайте всі відгуки. Якщо вказано лише один телефон для контакту і жодних інших адрес – не ризикуйте”, – акцентує  Роман Осадовський. 

Аби себе убезпечити, краще робити закупи у магазинах, які працюють за схемою “розрахунок – після отримання товару”. Надто мало українців обізнані у своїх правах при торгівлі на відстані: люди не беруть чеків та не користуються своїм правом повернення товару впродовж 14 днів, як це дозволяє Закон “Про захист прав споживачів”, додає співрозмовник.

Ідентифікуйте продавця

Перевагою дистанційної торгівлі є економія часу та низькі ціни, але лише пильність є запорукою успішності таких операцій, запевнила в інтерв’ю “Німецькій хвилі” партнер юридичної компанії “Солодко і партнери” Олена Сотник.

“Якщо покупка дорога, то раджу споживачу витратити трохи часу і дізнатися дійсні адреси, ідентифікаційні коди фізичної чи то юридичної особи, яка продаватиме товар. Ці реквізити мають бути на сайті. Це чи не основна частина процесу, бо у разі претензій, відповідача треба буде ідентифікувати”, – пояснює юрист.

Аби не стати жертвою шахраїв, Олена Сот­ник також радить розраховуватися при отриманні товару, ще до передачі грошей перевірити його справність і неушкодженість. У разі, якщо магазин працює за схемою передоплати, а таких чимало, то найбезпечніше здійснювати платіж шляхом списання з кредитної картки, вважає співрозмовниця. Тоді покупець матиме виписку з банку – документ, який підтверджуватиме, що гроші перераховані на певну адресу. А от розрахунки у системі он-лайн (“webMoney”) – є найризикованішими, вважає юрист, бо жодного підтвердження покупець фактично не отримує.

Суд не допоможе

Не менш важливою ознакою надійності інтернет-магазину є персональна кур’єрська служба. Тоді продавець нестиме відповідальність за пошкодження під час транспортування товару. Якщо ж служба доставки працює за угодою, то вона зазвичай не відповідає за пошкодження, а отже потерпає лише покупець, пояснює юрист. У випадку з львів’янкою Романою шансів повернути гроші практично немає, кажуть експерти. Навіть, якщо магазин справжній, судові суперечки вийдуть надто витратними. Нереально виграти суд і у так званих “одноденних” магазинів, які не подають вихідних даних, у тому числі адресу особи, що бере на себе відповідальність за надання послуги, зазначає “Німецькій  хвилі” Олена Сотник. А от iнтернет-магазини, які дбають про свою репутацію, як свідчить практика, намагаються залагодити конфлікти ще до суду. Втім, каже юрист, слід пам’ятати, що часто вартість товару не відповідає затратам на юридичні послуги.

Скарг більшає

Якщо ви не знаєте найменування та справжнє місце знаходження продавця, то не допоможуть і звернення до інспекції захисту прав споживачів. На неї ж бо не покладено функції розшуку, каже керівник відділу контролю за торгівлею на відстані Інспекції захисту прав споживачів Києва Сергій Рябека. Він припускає, що деякі продавці зумисне приховують свою адресу, аби покупець не міг реалізувати своє право. 

Останнім часом скарг суттєво побільшало, каже співрозмовник – щомісяця надходить до 70 звернень від незадоволених покупців. Здебільшого скаржаться на затримку товару, якість і пошкодження.

Хоча українці купують через інтернет практично весь асортимент товарів, каже представник інспекції, але нарікають зазвичай на побутову групу товарів, техніку та телефони. Тож, аби різдвяні закупи не залишили неприємний осад, експерти радять бути пильними, вибираючи продавця.