Президент звинуватив уряд у газових боргах

Кажуть, нове - це добре забуте старе. Причому таке, що час від часу повторюється. Наприкінці вересня на вітчизняному владному олімпі ми вкотре спостерігали пошуки чергового "цапа відбувайла", на якого можна було б повісити негаразди в економіці країни, що впевнено просувається шляхом до "світлого капіталістичного майбутнього".

Загалом пошуки винних - невід'ємний атрибут політичного життя, а взаємні звинувачення лунають не тільки з парламентської трибуни. Пікіровка Секретаріату Президента та Кабміну, а фактично особисто Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко, ропочалася чи не відразу після затвердження останньої на посаді прем'єр-міністра після позачергових парла­ментських виборів. Як, зрештою, це було і після першого пришестя Юлії Володимирівни на найвищу урядову посаду після "розподільчих підсумків" новітньої української революції. Щоправда, тодішнє прем'єрство закінчилося для пані Юлії відставкою. Хоча такий варіант цілком можливий і зараз. Особливо у світлі 911-го указу про черговий розпуск парламенту.

"Заритий пес" Президента

Слід зауважити, що у своїх звинуваченнях, хоча й не завжди персоніфікованих, Віктор Андрійович завше був і є послідовним та цілеспрямованим. Зрозуміло, щодо чого. Спочатку Президент звинуватив  прем'єрку в прямій зраді національних інтересів за мовчання, а отже, - і за відсутність офіційної позиції щодо росій­сько-грузинського конфлікту. Відтак Віктор Андрійович поєднав політику з економікою. 26 вересня, виступаючи на засіданні РНБО, він звинуватив уряд ( читай - Тимошенко), що той  загнав Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" у борги. Не більше й не менше. Мов величезну таємницю, котру тільки зараз розкрили, він оголосив, що поточний дефіцит платіжних засобів НАК "Нафтогаз" становить нині... 9,1 (!) млрд грн. А щоб усе і відразу стало зрозумілим, зазначив, що така ситуація склалася внаслідок "сюрреалістичного підходу" уряду, котрий купує газ за однією ціною, - ринковою, - а продає населенню та споживачам за іншою - заниженою. Отож, за словами Президента, через це " компанія перетворилася у субсидіальну контору, котра роздає гроші всім і вся".

Не маючи на меті захист прем'єр-міністра (про її особисту роль у газових справах ми поговоримо далі), наважимося сказати: важко уявити ситуацію, коли уряд свідомо заганяє у борги таку компанію, якою є НАК "Нафтогаз України". По-перше, вона є основним і фактично єдиним постачальником газу споживачам у межах України та транзитором "блакитного палива" у країни Євро­спільноти. Принаймні, поки що. По-друге, вона - один із най­більших платників податків, себто - наповнювачів державної скарбниці. (До речі, за даними видавництва "Економіка", котре вже кілька років поспіль складає рейтинг 100 кращих компаній України, НАК "Наф­тогаз" за обсягами чистого прибутку  за  2007 рік посів у цьому реєстрі 3 місце, поступившись хіба таким компаніям, як "Київстар" та "Арселор-Міттал-Кривий ріг").

І взагалі, враховуючи  ситуацію з газом для економіки країни, точніше, -пряму її  залежність від зовнішніх поставок, за логікою Президента виходить, що уряд свідомо "рубає сук, на якому сидить".

Проте означена проблема, з врахуванням невизначеної ціни на газ на наступний рік, неминучу зиму, така серйозна, аби приділити їй куди більше уваги, а не просто обмежитись констатуванням  президентських умовиводів.

Відоме невідоме

Не знаємо, якими міркуваннями керувався Віктор Анд­рійович, оприлюднюючи наведену інформацію (особливо на тлі жовтневого візиту  Тимошенко до Москви з газових власне питань). Але те, що вона не стала сенсаційною, - стверджувати можемо сміливо. Принай­мні ті, хто аналізує справи у газовій сфері (зокрема, журналісти), і уряд про борги НАК знали.

Ще 9 квітня поточного року Кабмін прийняв спеціальну постанову "Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів НАК "Нафтогаз України". Нею, крім іншого, передбачено погашення ще в першому кварталі 2008 р. заборгованості за природний газ, спожитий у 2006 - 2007 роках, та погашення заборгованості за кредитами у сумі 3,9 млрд грн.

Цією ж постановою передбачалось і підвищення на 25% протягом травня - грудня нинішнього року ціни на газ для споживачів. Вже у червні на 3,5% вона зросла для підпри­ємств ПЕКу. Та й вересневе зростання відпускних цін для населення на 13 - 14 відсотків обумовлено саме цим документом.

І сам Президент ще під час розробки проекту Бюджету на 2009 рік конкретно пропонував Кабміну закласти в нього 7,5 млрд грн власне на погашення боргів "Нафтогазу". 

Отже, про борги НАК "Наф­тогаз України", як і про катастрофічний стан із дефіцитом платіжних засобів у компанії, перші особи держави знали і раніше. (Хоча буквально напередодні виступу Президента на засіданні РНБО Юлія Володимирівна переконувала інвесторів у повній платоспроможності НАК). Інша справа - звідки взялися ці борги?

Про це - згодом.