Експерти наголошують, що умови ведення бізнесу для інвесторів важливіші за пільги

Український уряд повертається до пільг інвесторам. Свого часу через закиди в корупції відмовилися від так званих  “спеціальних економічних зон”. Тепер пільги даватимуть не регіонам, а галузям. 

Депутати Верховної Ради у вересні ухвалили два урядові законопроекти: “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки України з метою створення нових робочих місць” і “Про внесення змін до розділу податкового кодексу щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізовують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях”.

Потенційні небезпеки 

Ризик цих законів у тому, що вони чітко не прописують пріоритетні галузі в економіці та створюють можливості для маніпуляцій, каже експерт Інституту економічних досліджень Віталій Кравчук. “Відсутність переліку галузей містить певні негативи. Адже визначатиме ці галузі Кабмін на власний розсуд, а це означає, що уряд додає собі повноважень. Хоча є й позитив – гнучкий механізм їх визначення. Досвід показує, що за півроку в нас можуть поміняти одразу кілька пріоритетних галузей економіки. І щороку їх переглядати. Також не виключено, що “пріоритетність” галузей можуть визначати “під когось”,  – пояснює Віталій Кравчук.

“Підводні течії”

Якщо все зводиться до рішення Кабміну, то існує й небезпека надмірної бюрократизації процесу впровадження інвестиційного проекту. Новий закон також має “шлюзи” для збагачення інвестора без будь-яких податків, а відтак і надходжень до бюджету. 

Зокрема, дозволяє працювати інвестору два роки без сплати податку на ввезення обладнання, а ще гарантує нульовий податок на прибуток, якщо йдеться про виробництво, аналогів якого в Україні немає. Скажімо, якщо інвестор за два роки не втілив свого проекту, не досягнув інвестиційної цілі і закрився, то й податки з нього стягнути буде складно, зазначають експерти. І не виключають, що одразу зросте кількість короткотермінових, точніше – дворічних проектів. Причому, говорячи про “аналоги виробництва”, також  можна маніпулювати.

“Якщо йдеться про пільги в галузях, то це завжди корупція. І це не просто моя думка – так написано в підручниках із економіки. Тому цей шлях неправильний”, – зазначив “Німецькій хвилі” президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Проте економіст не виключає можливості надання пільг інвесторам, але якщо це буде пов’язане з видом діяльності. Скажімо, влада стимулює експортну діяльність чи інноваційну, і кожен підприємець, який цим займається незалежно від галузі, має отримати ці пільги, пояснює Пасхавер.

Пільги – не вихід

З його слів, якщо влада хоче покращити інвестиційний клімат, то в першу чергу має полегшити початок бізнесу, провести дерегуляцію, забезпечити інфраструктурою.

“Пільги також можуть мати потужні інвестори, які допомагають вирішувати проблему загальнодержавного рівня, – веде далі  експерт. –  Як-от, скажімо, проб­лему енергозбереження”.

Співрозмовник критично ставиться і до можливості відновлення спеціальних економічних зон (СЕЗ), у межах яких діяла особлива система оподаткування та митних зборів для підприємців. Такі системи успішно працюють у інших країнах, але не в українських умовах, зазначає експерт. “Коли держава злодійкувата, вона не повинна втручатися у бізнес і запроваджувати фактично прямі дотації з бюджету”, – наголошує Пасхавер.

Інвестори цікавляться пільгами

В Україні діяло близько двадцяти СЕЗ і територій пріоритетного розвитку, але з 2005 року пільговий режим було скасовано, зокрема, через численні закиди у зловживанні пільгами.

Нещодавно президент України доручив розглянути можливість відродження механізму “вільних” зон. Попри негативний досвід, пов’язаний із корупційними схемами у низці СЕЗ, є й позитивні приклади функціонування таких зон. “На Львівщині реалізовували близько ста інвестиційних проектів, – зазначив “Німецькій хвилі” віце-президент технопарку СЕЗ “Яворів” Тарас Данилович. “Іноземних інвесторів приходить дуже багато, цікавляться… і переходять у стадію очікування. Бізнес чекає на повернення пільг, – каже співрозмовник. – Особливої стимуляції не потрібно – достатньо скасувати податок на прибуток і сплату митних зборів із устаткування, яке інвестор завозитиме на територію України для реалізації свого проекту”. 

“Якщо ці пільги буде враховано у змінах до нового бюджету, то СЕЗ “Яворів” лише за півроку зможе впровадити до 70 нових інвестиційних проектів”, – каже Тарас Данилович. Але головне, з його слів, щоби преференції держава надавала всім зонам, щоб були однакові правила гри для всіх. “Тоді й корупційні схеми зникнуть, які активно діяли на сході під прикриттям СЕЗ”, – говорить віце-президент технопарку.