Успішно знайти роботу

Фахівці радять, як правильно показати себе роботодавцеві, аби він точно запропонував вам місце праці

Фахівці радять, як правильно показати себе роботодавцеві, аби він точно запропонував вам місце праці

Сьогодні в Україні знайти хорошу роботу за фахом украй складно, а з хорошою оплатою – й поготів. Шукати місце праці інколи доводиться місяцями. Нині ж “Пошта” дає низку важливих порад, як правильно показати себе роботодавцеві, аби він точно запропонував вам місце праці. 

Чесне резюме!

“Передусім необхідно скласти грамотно резюме, в якому докладно висвітлити всі питання, пов’язані з трудовою діяльністю”, – каже “Пошті” пан Роман, який декілька років тому керував рекрутинговою й кадровою агенцією у Львові. 

З його слів, понад 50%  тих, хто шукає роботу, – люди з вищою освітою, які проте не вміють правильно і грамотно скласти резюме. “А це дуже важливо. Неправильно написане резюме свідчить про те, що людина не вміє себе подати, запропонувати роботодавцю”, – каже співрозмовник. У резюме варто висвітлювати навіть участь у короткострокових проектах (наприклад, у переписі населення або проведенні виставки).

“Пишучи про свою трудову діяльність, необхідно не просто вказати період роботи (з 1 по 10 січня), а докладно описати характер роботи, рівень прийняття управлінських рішень. Також можна розповісти про підсумки роботи (наприклад, описуючи участь в організації виставки, вказати кількість нових клієнтів, залучених особисто студентом). Немає необхідності прикрашати резюме або описувати ті роботи, до яких шукач роботи не мав відношення – на співбесіді всі “підводні камені” відкриються, і може виникнути неприємна ситуація, – радить пан Роман. – Якщо ж він брав безпосередню участь і, крім того, вивчив весь процес детально, то докладний опис успішно реалізованого проекту буде незайвим. Потенційного роботодавця можуть зацікавити будь-які подробиці, про які шукач роботи навіть не замислюється. Підготовлене резюме самостійно прямує в усі компанії, у яких є або ж може бути потреба у фахівцях цього напряму”.

Про гроші в резюме  

Нині у Києві в резюме всі молоді фахівці вказують зарплату, яку хочуть отримувати щомісяця. Деякі спеціалісти певні, що це допомагає роботодавцю зрозуміти, як оцінює себе людина. Якщо ж юдина не вказала в резюме бажану зарплату, це свідчить про її пасивність і невпевненість. Але  львівські роботодавці певні, що в місті Лева така новація не приживеться. Хоча вони погоджуються, що основна мета кожного шукача роботи – дорого продати себе!

“У Львові специфічний ринок праці, який, на відміну від столичного, не характеризується великим колообігом кадрів, тому зазначення в резюме бажаного розміру зарплати не завжди є коректним зі сторони особи, яка шукає роботу, – каже “Пошті” Дмитро Швець, юрист, фахівець із підбору персоналу однієї з львівських компаній. – Особливо це стосується молодих людей, які щойно отримали диплом і перебувають в активному пошуку роботи. Здебільшого вони не мають ще достатнього досвіду роботи та потрібних навичок, на основі яких можна було б оцінити їхній професійний рівень”.

Аби зацікавити роботодавця, співрозмовник радить під час написання  резюме акцентувати увагу не на бажаному розмірі заробітної плати, а на своїх особистих і професійних якостях. “Перші роки роботи повинні бути спрямовані на розвиток себе як професіонала, а питання заробітної плати треба поставити на другий план”, – акцентує Дмитро Швець. 

Він каже, що вказувати бажану зарплату в резюме може лише досвідчений фахівець. “Для кандидата, який має значний досвід роботи, зазначення в резюме рівня заробітної плати повинно вказувати на його реальний професійний рівень і, відповідно, дозволити потенційному роботодавцю визначитися з бажаним кандидатом у співвідношенні “ціна–якість”, – додає Дмитро Швець. 

Не агентства, а знайомства

 Відомо, що у більшості випадків звернення людей до кадрових агенств не приносить результату, так як більшість резюме, надісланих їм молодими фахівцями, залишаються без відповіді. Цей факт пояснюється тим, що більшість агентств не спеціалізується на підборі молодих фахівців, і резюме випускників знаходяться в тих же теках, що й резюме людей без досвіду роботи. 

“Низький попит на випускників пояснюється не лише відсутністю досвіду, але ще й тим, що багато українських компаній не мають технологій роботи з молодими спеціалістами, а кадрові агентства не надають таких послуг”, – розповідає  пан Роман.

Тому не варто сподіватися на допомогу кадрових агенцій, а способом пошуку роботи можуть бути особисті зв’язки, ділові контакти. Якщо пощастить, то можна працевлаштуватися через знайомих і друзів, які можуть порекомендувати вас потенційному працедавцеві.

Про інші шляхи

Інший спосіб, яким можуть скористатися молоді люди в процесі пошуку роботи, – це звернення в службу зайнятості, участь у так званих Днях кар’єри, стажування у компаніях, виробнича практика.  

КОМЕНТАР

Олег Рісний, директор Львівського міського центру зайнятості:

- Справді, пошук роботи  -  справа нелегка. Є декілька речей, які ніколи не варто робити тому, хто шукає роботу. Насамперед не слід телефонувати за номерами, що починаються із комбінацій 070, 090, 0 800 і так далі. Часто буває, що на такі номери встановлена щосекундна тарифікація, а одна секунда може коштувати 10 гривень і більше. У нас були випадки, коли люди "наговорювали" на півтори тисячі гривень всього за одну розмову. Тобто аферисти встановлюють такий номер, кажуть, що шукають фахівця на добре оплачувану роботу, саму розмову затягують, розказують про вакансії, перспективи, переключають із номера на номер...Нерідко працедавець пропонує оплатити вартість якихось бланків чи анкеток. Якщо вас просять про це перед влаштуванням на роботу, то, скоріше за все, ви маєте справу з аферистами.У будь-якому випадку не потрібно надавати жодної конфіденційної інформації про себе чи про членів сім'ї. Часто вимагають, щоб  люди, які шукають роботу, в анкетах подавали інформацію про родичів: контакті телефони, місце проживання чи роботи... Для чого збираються цю інформацію - невідомо, але таких анкеток уникайте. Не потрібно надавати конфіденційну інформацію або оригінали документів до влаштування на роботу. Зрештою, і після влаштування слід віддати лише трудову книжку.На співбесіду слід іти підготовленим. Сьогодні завдяки Інтернету можна дізнатися про підприємство, яке бере вас на роботу, все що завгодно. Якщо людина зателефонувала на підприємство і хоче записатися на співбесіду, а підприємство навіть не повідомляє своєї назви, іти туди не варто. А якщо назве, то тому, хто шукає роботу, варто знайти якомога більше інформації про потенційного роботодавця.Не варто йти на пропозиції безкоштовного випробовувального терміну. Цим часто зловживають: беруть на неоплачуваний період, наприклад, на місяць, і обіцяють золоті гори, а потім прощаються і не платять. Якщо працедавець пропонує випробовувальний термін, то треба або оформляти це відповідно до Кодексу законів про працю (а це дуже складно, відтак рідко хто це хоче робити), або укладати строковий трудовий договір. Він підписується двома сторонами, і період, на який укладається такий договір, має бути оплачуваний. Існує третій варіант - стажування, але це теж має бути офіційно. Зокрема, можна влаштовуватися на стажування через службу зайнятості.Якщо йдете на співбесіду, не слід одягати щось крикуче, одяг має бути простим, діловим. Під час співбесіди слід говорити чітко, лаконічно. Не треба розповідати все, що знаєте. Працедавця цікавить, якими професійними навичками володіє особа. Не варто у резюме багато розписуватися про хобі, краще детальніше описати місця роботи. Інколи в резюме дуже мало повідомляють про місце роботи. Наприклад, "місце роботи - банк, касир; наступне місце роботи - ПП, менеджер", а в графі "хобі" - чотири абзаци про фотографування котиків, песиків, рибок... У резюме слід сконцентруватися на професійних навичках.Під час співбесіди не слід поводитися дуже амбіційно, але й не перелякано. І не слід одразу писати заяви про звільнення. Таке нерідко пропонують: написати заяву, але без дати.

Хоча пан Роман вважає, що виробнича практика або стажування можуть допомогти лише частково. “Побоюючись наслідків неправильно прийнятих рішень, практикантам і стажистам компанія найчастіше доручає нескладну роботу або ж роботу, що не відповідає отриманій спеціальності. Як наслідок, людина йде, так і не застосувавши свої теоретичні знання на практиці”, – пояснює фахівець із підготовки персоналу.

Отже, не залишається нічого іншого, як самостійно шукати додаткові можливості “проникнення” в ті компанії, у яких хотілося б працювати після закінчення вишу. У цій ситуації в молодих людей можливість професійно зорієнтуватися через працевлаштування у компанію на нижчі посади. Не варто забувати, що західні компанії надають великі можливості професійного росту своїм співробітникам.

Є приклади, коли співробітники, які працювали офіціантами у великій мультинаціональній компанії, виросли за п’ять-шість років до директорів відповідних напрямків. Тому, можливо, варто спробувати свої сили у великих компанія на нижчих посадах. 

Варто відзначити, що не тільки іноземні компанії, але й українські підприємства стали звертати особливу увагу на молоді кадри. У деяких відомих конструкторських, архітектурних, ІТ-бюро вже працюють студенти останніх курсів профільних вишів.

Поза тим, керівники відділів кадрів та фахівці по роботі з підбору персоналу зазначають, що, на жаль, в Україні, навіть за значного збільшення зв’язків компаній та навчальних закладів, попит на ринку молодих фахівців росте дуже повільно. Пов’язано це з тим, що програми сприяння працевлаштуванню студентів, зв’язки компаній із вишами, рівень професійної підготовки у вишах все ще залишаються на низькому рівні.

Тож пан Роман певен, що успіхів у пошуку роботи в динамічному середовищі може досягти тільки комунікабельна, готова до змін людина, яка розвинула у собі здатність до постійного навчання та перекваліфікації. 

“Молодим фахівцям потрібні значні знання в суміжних галузях, додаткова освіта, уміння швидко адаптуватися до швидкоплинних обставин”, – додає фахівець із підготовки персоналу. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4679 / 1.66MB / SQL:{query_count}