“Пошта” пропонує топ-десятку професій, які нині мають найбільший попит у роботодавців Львова. Юристам, економістам та менеджерам не позаздриш...

Не секрет, що нині швидко знайти добру роботу вкрай важко і майже нереально! Щороку безробітними стають не лише новоспечені фахівці, але й люди з досвідом роботи. Тож „Пошта” вирушила до Львівського міського центру зайнятості, щоб на власні очі побачити невтомних шукачів роботи й дізнатися, на що вони сподіваються та що їм пропонують у державній установі. 

Як виявилося, розчарованих й засмучених більше, ніж щасливчиків. Парадокс у тому, що більшість зажурених серед тих, хто п’ять років платив чималі суми за навчання у виші на престижному факультеті, а тепер їм доводиться оббивати пороги у пошуках місця праці. Тим часом у центрі зайнятості запевняють, що готові допомогти усім у пошуку роботи.

Не зовсім те, на що сподівалися… 

У Львівському міському центрі зайнятості людно, але черг немає. Зокрема, львів’янка Іванка розповіла “Пошті”, що ходить до центру зайнятості вже два місяці поспіль, але потрібної вакансії для неї нема і вона вже й не сподівається, що знайде роботу. “Цього року я закінчила Львівський національний університет ім. Івана Франка – факультет міжнародних відносин. Нині рік навчання на цьому факультеті коштує більше ніж двадцять дві тисячі гривень, а мені в центрі зайнятості пропонують роботу наближену до моєї спеціальності з зарплатою тисяча сімсот гривень. Це ж мало!”, – каже дівчина. 

Адже крім диплома про вищу освіту, Іванка знає три мови й вільно володіє комп’ютером. Співрозмовниця зізнається, що робота з такою зарплатою їй не потрібна, тому планує їхати працювати за кордон…

Натомість інша співрозмовниця – Ірина – за кордон уже не поїде, бо до пенсії їй залишилось лише два роки і вона втратила роботу через скорочення. “До виходу на пенсію мені залишилось два роки. Не уявляю, де шукати нове місце праці! Тому прийшла в центр зайнятості”, – каже жінка. 

На попередній роботі її зарплата складала понад три тисячі гривень, а нині в центрі зайнятості їй пропонують роботу зі зарплатою вісімсот гривень у місяць.

А ось для Наталі, яка півроку безуспішно шукала роботу в центрі зайнятості, відвідування цієї установи викликало депресію й занижену самооцінку. “Мене запитували чи погоджуюся я працювати неповний робочий день. Казали, що для журналістів вакансій у них немає”, – розповіла випускниця 2011-го факультету журналістики. 

А що пропонують роботодавці?

Хоч безробітних нині на Львівщині багато, але вакансії на деякі професії є і завжди були. Начальник Львівського міського центру зайнятості Олег Рісний розповів “Пошті”, що десятку найпотрібніших професій у місті очолюють інженерні й попит на них із кожним днем зростає. 

“На першому місці найбільш затребуваних професій у Львові – інженери. На другому – програмісти, IT-фахівці. Це пов’язано з тим, що в нашому місті ця галузь швидко розвивається і IT-компанії могли б брати на роботу багато спеціалістів, але навчальні заклади, на жаль, недостатньо їх продукують. На третьому – охоронці. Вони завжди потрібні. Далі – швеї, працівники на підприємствах із пошиття одягу та взуття, але нині немає необхідної кількості охочих працювати за цими спеціальностями. П’яте місце ділять між собою електрогазозварювальники, токарі, фрезерувальники. На шостому – водії, машиністи різного типу машин, на сьомому – продавці, на восьмому – офіціанти, кухарі, на дев’ятому, десятому місцях – працівники аптек, провізори, фармацевти”, – каже співрозмовник.

Начальник Львівського міського центру зайнятості певен, що представникам робітничих професій роботу легше знайти і рівень зарплат вищий, аніж у юристів та економістів. 

“Зарплати в інженерів, охоронців, водіїв коливаються від півтори до чотирьох тисяч гривень. Натомість, юристам й економістам здебільшого пропонують лише мінімальну зарплату”, – каже Олег Рісний.

З його слів, десятка найбільш затребуваних професій не є сталою. Мовляв, вона змінюються, якщо відкривають нове підприємство, фірму, наприклад, напередодні “Євро-2012” потрібні були стюарди, будівельники для роботи на стадіоні. “Тому так звана топова десятка професій змінюється. Але добрий робітник у нас довго не затримується й швидко знаходить роботу”, – пояснює Олег Рісний.  

Без роботи економісти й юристи!

Вже роками в Україні випускники шкіл масово хочуть бути економістами та юристами. Натомість вакансій у центрі зайнятості для цих фахівців обмаль. Олег Рісний розповів, що трійку найменш затребуваних професій складають – економісти, менеджери й юристи, які з кожним роком поповнюють лави безробітних у центрі зайнятості. 

“Юристам складно знайти роботу. Нині в центрі зайнятості зареєстровано приблизно триста осіб з юридичною освітою, які шукають роботу, а є лише дві-три вакансії. Роботодавці здебільшого пропонують їм мінімальну зарплату. Звертають увагу й на те, в якому навчальному закладі майбутній юрист здобував освіту, адже відомо, що в Україні лише чотири юридичні школи мають відповідний рівень для підготовки фахівців. З економістами ситуація схожа. В нас зареєстровано приблизно п’ятсот економістів, а вакансій не більше тридцяти”, – каже співрозмовник.

Про рекрутингові агенції

Відомо, що багато людей намагається знайти роботу за допомогою рекрутингових агенцій. Нині у Львові їх нараховують понад десять. Олег Рісний каже, що в центрі зайнятості у вільному доступі є інформація про ці агенції, як про додаткові можливості працевлаштування. 

“У вільному доступі є комп’ютери із базою даних вакансій, де люди можуть шукати роботу. Законодавством заборонено, щоб шукач платив гроші рекрутинговим агенціям. Не рекомендую працювати з тими агенціями, які вимагають гроші у шукачів роботи, адже така діяльність незаконна”, – каже посадовець.  

Натомість керівник однієї із львівських рекрутингових агенцій розповіла “Пошті”, що послуги агенцій оплачує виключно роботодавець. 

ДО ТЕМИ

Правильно пишемо резюме 

Структурованість. Вся інформація в резюме має викладатися в певній послідовності й відповідати обраній формі.

Вибірковість. Обмірковуючи своє резюме, насамперед визначте його мету, тобто вирішіть, яку роботу хочете одержати. Проаналізуйте свій професійний досвід і виберіть із нього тільки те, що в точності відповідає поставленій меті. Вибірковий підхід убезпечить резюме від зайвої, непотрібної інформації.

Об’єктивність. Описуючи свій досвід і  практичні навички, будьте реалістичні та об’єктивні. Ви повинні бути готові обґрунтувати все, що вказали в резюме.

Стислість. Обсяг резюме не повинен перевищувати дві сторінки, тому інформацію необхідно викладати коротко, наголошуючи на найбільш важливих й значимих для роботодавця моментах.

Про що не варто писати:

• всю трудову біографію (насправді вашого потенційного роботодавця цікавлять тільки останні 3-5 місць роботи й період не більше 10 років);

• фізичні дані й опис здоров’я;

• слабкі сторони;

• причини, через які ви пішли з роботи;

• рекомендаційні листи або імена людей, які можуть вас рекомендувати (підготуйте цей список окремо, він може знадобитися на співбесіді).