Міністерство фінансів України попередило, що наступного року українців чекає криза схожа до тієї, що була у 2008-му. Світова економіка складніше переживатиме 2013-й, ніж початок економічної кризи у 2008-му, тому що ризики зростають, у тому числі й в Україні. Про це сказала директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів України Галина Пахачук, інформує ZN.ua.
“Ресурсів буде недостатньо для всіх – кращі позичальники матимуть більше можливостей для запозичення. В усьому світі ризики збільшились, і в нашій країні теж. Тому нині перерозподіл коштів відбувається передусім через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) в бюджет, а вже через бюджет – в інвестиційні проекти, і в економіку”, – сказала Галина Пахачук.
У Нацбанку констатують, що все більше країн у світі зустрічаються з проблемою отримання позик, хоча гроші у світі є і друкують їх швидкими темпами, зокрема, в Європі та США.
Тож, “Пошта” вирішила з’ясувати, чи чекає українську економіку криза в 2013-му й чим вона відрізнятиметься від рецесії 2008-го.
Ростислав Слав’юк, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ каже, що криза 2013-му буде, але не така, як у 2008-му.
“Походження цієї кризи буде інше. Криза 2008-го починалася із банківської сфери. Тоді рецесія вдарила по банківській системі і валютному курсу, а потім – по всіх інших сферах економіки”, – розповідає “Пошті” Ростислав Слав’юк.
З його слів, у 2013-му ситуація буде трохи інша. Зокрема, суттєво скоротиться споживання товарів та послуг на різних ринках. “Зовнішні ринки, які купували нашу продукцію стали неплатоспроможними. Як наслідок, вже нині, вони почали закриватись для України. Споживачі не мають грошей! Те, що виробляють в Україні, не продаватиметься, а значить скорочуються прибутки і надходження до бюджету. Це буде криза бідності! Ті хто мав би купувати й споживати – цього не робитимуть”, – певен співрозмовник.
Він зазначив, що нова криза буде не фінансова, а економічна, тому впливатиме на держбюджет. Як наслідок – скоротять фінансування та соціальні програми держави. “У всьому світі назріває криза бюджетної сфери. Коли державні бюджети спустошені, і чиновники шукають способи, щоб їх поповнити”, – додає економіст.
За його словами, не омине криза і українські банки. “Банки багаті тоді, коли є заможні клієнти, а нині вони зубожіли. Власники іноземних банків в Україні продають їх й, можливо, що скоро майже за безцінь власниками іноземних банків стануть українські олігархи”, – прогнозує Ростислав Слав’юк.
Віктор Борщевський, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник регіональної філії Національного інституту стратегічних досліджень у Львові каже, що передумови для рецесії у 2013-му в українській економіці є.
“У 2008-му криза була зовнішнього характеру, а рецесія 2013-го буде пов’язана із внутрішніми процесами держави. Будемо розгрібати наслідки “Євро-2012”, борги влади й наслідки виборів”, – розповів “Пошті” Віктор Борщевський.
З його слів, українські урядовці будуть пов’язувати причини кризи в Україні зі світовою кризою, але насправді це не зовсім правильно. “Реальні причини української рецесії в новому році будуть спричинені внутрішніми чинниками. Зокрема, “Євро-2012” і парламентськими виборами. До того ж, останні два-три роки політика в державі була неефективною”, – каже економіст. Як наслідок, постраждають ті галузі, які найменше конкурентноспроможні – металургія, машинобудування та промисловість.
З його думкою погоджується Павло Розенко, провідний економіст Центру ім. Разумкова. “Український уряд намагається перекласти на світову кризу наші економічні проблеми. Тобто, свою провину за погану соціально-економічну політику в державі. Рецесія почнеться одразу після виборів, і матиме внутрішній характер. Це наслідок провальної політики нинішнього уряду”, – каже “Пошті” Павло Розенко.
Не секрет, що під час кризи відбувається послаблення національної валюти. Ростислав Слав’юк вважає, що нова криза буде трохи легшою, ніж попередня, але ослаблення національної валюти таки буде.
“Перше, що відбудеться – це падіння курсу гривні. Національну валюту просто кинуть(!), щоб догодити експортерам і отримати валютну виручку”, – певен професор.
Натомість, Віктор Борщевський каже, що через вітсутність необхідних реформ у країні та грошей з-за кордону підтримати гривню буде важко.
Поза тим, Павло Розенко, певен, що незважаючи на заяви урядовців і представників Нацбанку про стабільність гривні, вона послабиться вже восени цього року. “Девальвація гривні вже почалась. І це лише початок! Уряд і Нацбанк триматимуть курс національної валюти до виборів. Нині, всіма силами інфляційні процеси стримують, але після виборів нацвалюту пустять у вільне плавання. Думаю, що вже в жовтні-листопаді цього року, ми побачимо реальний курс гривні. Погано, що це станеться після виборів!”, – резюмує Павло Розенко.
Новий ризик для банків та галузі будівництва
Олександр Пасхавер, директор Центру економічного розвитку про те, які галузі української економіки постраждають під час економічної кризи 2013-го та про падіння курсу гривні
– Не знаю чи буде криза в 2013-му, але все можливо. Якщо говорити про Україну, то передбачити, які галузі під час кризи постраждають – неважко. Найперше постраждає фінансова сфера, далі – експортні галузі. Це призведе до уповільнення попиту на українські товари і послуги. Як наслідок – відбудеться гальмування росту торгівлі. Це в свою чергу призведе до того, що по ланцюжку постраждають усі галузі української економіки.
– Звичайно. Все залежатиме від різкості кризи. Якою буде криза – прогнозувати не можу. Можливо, мова йтиме навіть про стагнацію. Очевидно, що до виборів Національний банк України намагатиметься втримати курс національної валюти. Всі економісти в цьому питанні одностайні. Проте, все буде залежати від того, якою буде криза. Також від світової торгівлі та виробництва.
– Так. Якщо криза у 2013-му буде, то по ланцюжку постраждає банківська сфера і будівництво.
– Погоджуюсь. Криза 2008-го була першою кризою української ринкової економіки. Завдяки цій кризі наші економісти набули певного досвіду. Тому до наступної рецесії українці будуть готові краще. Вважаю це навіть позитивним моментом, бо люди, економісти та банкіри багато навчилися. Так, криза 2008-го була для українських економістів жорстким, але повчальним уроком!
– Нині українська економіка переживає важкі часи, що призводить до затримки її росту. Стимули для розвитку вичерпалися, і зазвичай лише через 30-40 років виникають нові. Знаєте, коливання економіки це нормальне явище, це дихання економіки, її життя. Тому, ми, мусимо просто пережити, перечекати ці процеси.
КОМЕНТАРІ | |
Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічних відносинта інвестицій Львівської міськради : |
Гліб Вишлінський, заступник директора GfK Ukraine: |
- Так, варто сподіватися кризи у 2013-му. Нині є дефіцит держбюджету через елементарне його розкрадання, коли гроші через різні схеми проводять у офшор. Зараз ми живемо без жодної стратегії розвитку країни, без жодного бачення глибоких реформ. Все, що робиться, - "косметичні" зміни. До цього всього існують ще й зовнішні чинники - глибока криза у Європі. А оскільки ЄЄ є найбільшим торговельним партнером України, то що гірше Європі, то гірше й нам. Жодних структурних реформ не проводять. Нам потрібні такі впровадження, які зробила Грузія, - звітність за кожну копійку та вкладання коштів у розвиток інфраструктури. Це стимулюватиме економічний розвиток країни, створить комфортний інвестиційний клімат, збільшить ділову активність. До цього часу діри латали за рахунок міжнародних і внутрішніх запозичень, що закінчуються. Недавно прем'єр Азаров заявляв про майбутні перспективи співпраці з МВФ. Однак ми пам'ятаємо його закиди ще у 2009 - 2010 роках стосовно співпраці Тимошенко з цим фондом, що вона заганяє країну в боргову яму. Те, що вони починають говорити про позики, означає, що закінчується ресурс, який можна було назбирувати за рахунок рекету та "наїздів" на українських підприємців. Тобто довели ситуацію до того, що навіть цих грошей вже бракує. Росія навряд чи допоможе в даній ситуації. Вона дуже прагматично дивиться на відносини з Україною - або ми їй даємо щось на заміну, або не отримуємо ніякої допомоги. Залишається лише співпраця з МВФ. Вони ж погодяться дати нам фінансування лише за умови впровадження структурних реформ. А це найперше - підвищення цін на газ, що наразі дотуються з держбюджету через популістську політику уряду. Звичайно, до виборів уряд на це не піде. В будь-якому випадку криза буде, але наскільки сильною - ще не відомо. | - Для того, аби убезпечитися від фінансової нестабільності - того, що більшість українців називають економічної кризою - потрібно насамперед після виборів виконати умови Міжнародного валютного фонду щодо збалансування державного бюджету та підвищення тарифів на газ. Після цього можливе розблокування внутрішніх ринків капіталу, а також залучення необхідних запозичень. Але, в принципі, не можу сказати, що ситуація є аж такою критичною. У нас проблеми із бізнес-кліматом - можна було б мати і кращу ситуацію, і вищі темпи економічного зростання... Але я не бачу ознак того, що ситуація настільки критична, щоб казати: "Усе! Завтра - криза". Динаміка споживчих настроїв (визначається GfK Ukraine на підставі регулярних досліджень - "Пошта") в Україні залишається більш-менш стійкою: за останні місяці коливається між позначками 80 та 85 балів за 200-бальною шкалою (від нуля - настрої найгірші, до 200 - найоптимістичніші). Це менше, аніж середина, але в другому кварталі середній показник трішки зріс. У передкризовий період, у 2007 - 2008 роках, цей індекс іноді перевищував і сто балів, а після кризи упав до дуже низького рівня - нижче від позначки 50 балів |